Міжнародні партнери вже надали Україні необхідне обладнання для резервного енергозабезпечення Києва, однак його введення в експлуатацію гальмують законодавчі обмеження.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київської міської ради від фракції "Європейська Солідарність" Леонід Ємець.
За його словами, наразі немає підстав очікувати, що заплановане засідання РНБО щодо виконання плану стійкості регіонів відбудеться у форматі конструктивної співпраці. Він вважає, що замість спільної роботи між Києвом і центральною владою можуть знову пролунати взаємні звинувачення.
Ємець наголосив, що для реалізації плану стійкості недостатньо лише фінансування. За його словами, спочатку документ передбачав фінансування у розмірі 60 млрд грн, однак згодом цю суму скоротили вдвічі — до 30 млрд грн.
"Ну потрібні не лише гроші, хоча на початку цей план передбачав 60 мільярдів, а потім він був порізаний вдвічі і зараз це 30 мільярдів. Це величезні гроші, але питання в тому, що я не бачу щирого бажання співпраці від центральної влади, яке необхідне для втілення цього плану", — сказав депутат.
Він пояснив, що значна частина плану стійкості передбачає встановлення резервних систем енергозабезпечення — когенераційних установок, які мають забезпечити Київ додатковими джерелами тепла та електроенергії у разі пошкодження основної інфраструктури.
За словами Ємця, централізована система тепло- та електропостачання столиці залежить від великих об'єктів, які неможливо швидко перемістити чи приховати від ударів ворога.
"Централізована система тепло-електропостачання, яка сьогодні є в Києві, вона зав'язана на ТЕЦ, а ТЕЦ — це така штука, яку особливо не пересунеш і не сховаєш. І ворог минулої зими прекрасно демонстрував, що він добре знає, де знаходяться наші ТЕЦ", — наголосив він.
Депутат додав, що міжнародні партнери вже допомогли Україні отримати необхідне обладнання. Проте головною проблемою залишаються складні бюрократичні процедури, які не дозволяють швидко ввести його в експлуатацію.
"Питання в тому, що нинішнє законодавство не дає можливості це все поставити до зими. Поставити — мається на увазі запустити в роботу. І тут є величезна проблема в тому, щоб ввести їх в експлуатацію, потрібно поміняти законодавство. Тобто сьогодні процедура передбачає, ну припустимо, виділення землі під цей об'єкт, потім проведення тендеру. І це все загалом із введенням в експлуатацію, із самими роботами плюс-мінус до року займає, це в кращому випадку", — пояснив він.
За його словами, чинне законодавство передбачає тривалі процедури — від виділення земельної ділянки та проведення тендерів до можливого оскарження їхніх результатів. В умовах війни такі строки є критичними, адже до початку опалювального сезону залишається дедалі менше часу.
Ємець підкреслив, що Київрада зверталася до Верховної Ради з проханням спростити ці процедури, а відповідний законопроєкт уже зареєстровано. Водночас його ухвалення, за словами депутата, затягується через відсутність необхідної підтримки у парламенті.
"Ми до сих пір живемо за процедурами, передбаченими для мирного часу. І якщо це не поміняти, я вам скажу: із цією зимою точно будуть проблеми. Але з наступною зимою, щоб уже туди заглядати, так от час уже тікає, його вже недостатньо", — резюмував Леонід Ємець.
"Апостроф" повідомляв, що Київ профінансував свою частку Плану енергетичної стійкості більш ніж на 100%, однак держава виділила менш як 20% від обіцяного фінансування. Водночас підготовку столиці до опалювального сезону гальмують затяжні бюрократичні процедури, через які встановлення резервної генерації може тривати до півтора року.
