Україна останніми місяцями посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах на території Росії та в районах, окупованих РФ. Київ прагне не лише послабити військовий потенціал противника, а й продемонструвати російському суспільству наслідки війни.
Водночас ефективність цієї стратегії залишається предметом дискусій. За оцінкою аналітиків, російська протиповітряна оборона наразі перехоплює значну частину українських ракет і безпілотників, а до цілей, за окремими оцінками, доходить лише близько 5–9% запущеного озброєння.
Про це пише Associated Press.
За словами старшого наукового співробітника британського аналітичного центру RUSI Джека Вотлінга, українські удари мають, зокрема, показати Росії, що затягування війни матиме для неї дедалі відчутніші наслідки. Водночас, на його думку, результативність такої кампанії залежатиме не лише від можливостей України, а й від подальшої фінансової та військової підтримки європейських держав.
Більшість українських ударів мають дальність до 200 км, однак упродовж 2026 року кількість атак на більшій відстані суттєво зросла. За даними організації ACLED, у липні таких ударів було приблизно утричі більше, ніж у січні.
Аналіз AP виокремлює кілька основних категорій цілей українських атак.
Нафтова інфраструктура. Удари по нафтопереробних підприємствах, сховищах та іншій енергетичній інфраструктурі мають на меті скоротити доходи Росії від експорту енергоносіїв і створити додаткові проблеми з постачанням пального на внутрішньому ринку.
Оборонні підприємства. Україна атакує виробничі об’єкти, пов’язані з російським оборонно-промисловим комплексом, намагаючись зменшити здатність РФ виробляти озброєння, зокрема далекобійні ракети.
Об’єкти, пов’язані з постачанням для армії. У липні та серпні українські сили завдавали ударів по складах компанії Wildberries. Київ стверджує, що компанія сприяє забезпеченню російських військових, тоді як Москва це заперечує.
Російська ППО та радари. Окремим напрямом є знищення або послаблення засобів протиповітряної оборони та радіолокаційних систем. Це має полегшити проходження українських ракет і безпілотників, зокрема до цілей у тимчасово окупованому Криму.
За даними AP, частина українських атак могла завдати об’єктам лише незначних пошкоджень або не призвести до видимих руйнувань. Зокрема, супутникові знімки, проаналізовані агентством, не підтвердили серйозних пошкоджень низки російських об’єктів супутникової, розвідувальної та радіотехнічної інфраструктури, про ураження яких заявляла Україна у травні та червні.
Україна нарощує власне виробництво озброєння, однак його обсяги все ще не повністю відповідають потребам фронту. Крім того, українські далекобійні системи стикаються з проблемами навігації та подолання російської ППО.
За оцінкою Вотлінга, для підвищення шансів на прорив російської оборони Україні доводиться застосовувати значну кількість безпілотників одночасно з ракетами. Такий підхід потребує значних ресурсів і не гарантує ураження цілі.
Водночас посилення українських далекобійних атак супроводжується активізацією російських ударів по Україні. Однією з проблем для української ППО залишається дефіцит американських ракет-перехоплювачів Patriot.
За даними ООН, у першій половині 2026 року в Україні загинули 1396 цивільних. Російська влада за той самий період повідомила про загибель 250 цивільних на території РФ.
Європейські країни стикаються з вичерпанням власних запасів зенітних ракетних комплексів Patriot, намагаючись знайти додаткові перехоплювачі для України перед очікуваними зимовими атаками Росії. Запаси у США також зменшуються через військові потреби, а виробництво нових ракет займе надто багато часу, що змушує союзників шукати інші рішення.
