Російський військово-морський флот продовжує розвивати дизель-електричні підводні човни класу "Лада", які спочатку розглядали як наступників субмарин класу "Кіло". Водночас проєкт від самого початку зіткнувся з технічними труднощами. Однією з головних особливостей нинішньої версії є відсутність повітронезалежної енергетичної установки (AIP).
Про це пише 19FortyFive.
Розробку "Лади" розпочали ще у 1980-х роках, наприкінці існування СРСР. Проєкт створювало конструкторське бюро "Рубін" під керівництвом головного конструктора Юрія Кормилицина. Субмарини задумували як дизель-електричні: дизельна установка мала забезпечувати виробництво електроенергії, а рух — електродвигуни.
Головний човен серії "Санкт-Петербург" заклали у 1997 році, а до складу російського флоту він увійшов у 2011-му. Однак уже через рік військові виявили, що субмарина не відповідає низці встановлених вимог. Через це програму призупинили, а конструкцію човна почали суттєво переглядати.
Згодом "Санкт-Петербург" використовували як випробувальну платформу для відпрацювання нових технологій. У 2024 році підводний човен остаточно вивели з експлуатації та утилізували.
Після доопрацювання проєкту Міністерство оборони Росії заявило про плани придбати дев'ять субмарин цього класу.
За даними 19FortyFive, модернізована "Лада" має водотоннажність близько 1765 тонн — менше, ніж у субмарин класу "Кіло", показник яких становить близько 2350 тонн. Довжина човна — 236 футів, а екіпаж налічує 35 військовослужбовців.
Максимальна швидкість "Лади" сягає 21 вузла, дальність плавання — близько 7400 морських миль. Озброєння складається із шести торпедних апаратів калібру 533 мм, з яких можуть запускатися, зокрема, крилаті ракети "Калібр" та протикорабельні ракети П-800 "Онікс".
Субмарини також отримали бойову систему "Літій", яка значною мірою спирається на автоматизацію та дає змогу скоротити чисельність екіпажу. Під час розробки значну увагу приділили зменшенню шумності човна. Для цього конструкцію корпусу та гвинтів оптимізували для зниження кавітації й гідродинамічного шуму, а обладнання встановили на амортизувальних основах. Корпус також отримав гідроакустичне покриття та звукопоглинальні елементи.
Водночас однією з ключових проблем "Лади" залишається відсутність системи повітронезалежної енергетичної установки. Спочатку передбачалося, що вона дозволить субмаринам довше перебувати під водою без використання атмосферного повітря та працювати тихіше порівняно з традиційними дизель-електричними системами.
Однак сучасні човни цього класу такої технології не отримали. Замість AIP на них використовується традиційна енергетична система. За оцінкою 19FortyFive, впровадження запланованої установки відклали через технічні труднощі. При цьому російські джерела по-різному оцінюють перспективи оснащення нею майбутніх субмарин класу "Лада".
Попри проблеми на початковому етапі, будівництво серії продовжилося. Другий підводний човен — "Кронштадт" — увійшов до складу флоту у 2024 році, третій — "Великі Луки" — у 2025-му. Ще три субмарини нині будують на "Адміралтейських верфях" у Санкт-Петербурзі. Загалом Росія планує довести кількість човнів цього класу до дев'яти.
Як розповідав "Апостроф", президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Військово-морські сили України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки реалізували завдання, внаслідок якого Росія "програла" Чорне море.
