У неділю в Абу-Дабі відновлюються мирні переговори за посередництва адміністрації колишнього президента США Дональда Трампа, проте аналітики застерігають: вимога Москви передати їй повний контроль над Донецькою областю може бути більше ніж просто прагненням "зберегти обличчя".
Про це повідомляє The New York Times.
За оцінками експертів, передача Слов’янська і Краматорська позбавить Київ найпотужнішої оборонної лінії на сході країни. Частина Донецької області, яку досі утримує Україна, є однією з найбільш укріплених зон фронту, оскільки оборонні споруди там будуються ще з 2014 року. Якщо мирні домовленості проваляться після передачі цих територій, Росія отримає стратегічну перевагу для нового наступу.
Держсекретар США Марко Рубіо зазначив у Сенаті, що питання Донецької області стало "єдиним пунктом, який ще потребує уваги" у переговорах. У відповідь Москва заявила, що потрібно обговорити й інші питання, включно з гарантіями безпеки, запропонованими Україні західними країнами.
З 2014 року Донецьк був ключовою метою Кремля у спробах відокремити і контролювати промисловий регіон, який Росія позиціонує як історично російський. Частина пропаганди РФ будувалася навколо "захисту" мешканців Донецької та Луганської областей, названих Донбасом. Наприкінці 2022 року Кремль оголосив про анексію чотирьох областей України — Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької.
За останніми повідомленнями, російські переговорники, схоже, відмовилися від спроб контролювати частини Херсонської та Запорізької областей. Проте контроль над Донецькою областю залишається стратегічно і символічно важливим для Путіна, оскільки нездатність захопити Слов’янськ, який Москва називає колискою "Російської весни", може спровокувати критику з боку провійськових націоналістичних груп у Росії.
Частина Донецької області, що перебуває під контролем Києва, має значну символіку: Слов’янськ став центром проросійського "сепаратистського" руху 2014 року.
"Люди проливали за цю землю кров протягом 12 років. Безліч сімей втратили близьких, і тепер здача території стане серйозною загрозою для національної єдності України", — наголошує директор Берлінського центру Карнегі Олександр Габуєв.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий йти на компроміси заради завершення війни, але не поступатиметься територіальною цілісністю країни. У грудні він запропонував перетворити частину Донецької області на демілітаризовану зону, за умови відведення російських сил із рівнозначної території.
Ініціатива адміністрації Трампа передбачала обмін територіями, щоб пожвавити переговори з Кремлем. Під час саміту в Анкориджі у серпні 2024 року, за даними джерел, Путін погодився на створення "буферної демілітаризованої зони" у Донецькій області, проте Україна ніколи офіційно на це не погоджувалася. Тепер російська сторона наполягає на дотриманні "духу Анкориджа", вимагаючи від Києва передачі території як частини мирної угоди, що, на думку аналітиків, є інструментом Кремля для легітимації власних геополітичних цілей.
Українські Сили оборони нещодавно просунулися на півночі Харківської області та в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка. Водночас російські війська досягли певних результатів на Покровському та Гуляйпільському напрямках.
