Російська система протиповітряної оборони наразі не здатна забезпечити повний захист території країни від українських далекобійних ударів. За оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Москва навряд чи зможе швидко усунути цю проблему.
Як зазначають експерти, російська влада дедалі частіше покладає відповідальність за захист від безпілотників на керівництво регіонів та безпосередньо промислові підприємства. Однак на практиці ці заходи поки не дозволяють ефективно протидіяти українським дронам.
Про проблеми російської ППО говорять і військові блогери РФ. Вони визнають, що російські сили не можуть гарантувати перехоплення всіх українських далекобійних безпілотників. У зв’язку з цим вони закликають посилювати не лише системи ППО, а й пасивний захист об’єктів — встановлювати антидронові сітки, облаштовувати укриття та створювати резервні потужності для критичної інфраструктури.
На думку ISW, Росії буде складно компенсувати зростаючу потребу в засобах протиповітряної оборони за рахунок власного оборонно-промислового комплексу. Москва одночасно має захищати як позиції на фронті, так і масштабну територію в глибокому тилу.
Аналітики зазначають, що запропонована в Росії багаторівнева та децентралізована модель захисту потребуватиме значних фінансових, матеріальних і часових ресурсів. Водночас географічні масштаби країни створюють додаткові труднощі для побудови ефективної системи ППО.
Крім того, масове будівництво укріплень навколо промислових та комерційних об’єктів може мати і психологічний ефект. На думку ISW, це дедалі більше демонструватиме російському суспільству реальні наслідки війни та суперечитиме спробам Кремля зберігати враження звичного життя в тилу.
За останні шість місяців російські загарбники здійснили удари по більш ніж 300 автозаправних станціях на українській території.
