Жителі Росії дедалі активніше виводять свої заощадження з банків на тлі побоювань, що влада може вдатися до обмежень або використати кошти громадян для фінансування війни проти України.
Про це пише The Washington Post.
За даними Центрального банку РФ, лише за перші два тижні серпня росіяни забрали з банків майже 3,4 млрд доларів, або 286,4 млрд рублів. У липні відтік коштів становив близько 7,3 млрд доларів, а в червні — понад 4,5 млрд доларів.
Високопоставлений представник "Сбербанку" Тарас Скворцов заявив, що за підсумками 2026 року загальна сума коштів, яку населення вилучить із банків, може майже вдвічі перевищити показник першого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Масовий відтік депозитів уже створює проблеми з ліквідністю для окремих російських банків. За словами Скворцова та колишнього високопосадовця російського фінансового сектору, ситуація посилює тиск на банківську систему, яка одночасно стикається зі зростанням проблемних кредитів після масштабного кредитування, спрямованого на розвиток військового виробництва.
"Літають дрони. Все горить. Напруга зростає. І, можливо, у людей починає прокидатися життєва мудрість: що готівку треба тримати під подушкою, а не десь у банках, звідки її, можливо, ніколи не повернуть", — сказав колишній російський чиновник на умовах анонімності.
На думку колишньої радниці Центробанку РФ Олександри Прокопенко, відтік депозитів свідчить про зниження довіри населення до банківської та фінансової системи країни.
Вона зазначила, що росіяни побоюються можливих дій уряду щодо банків, включно з потенційним вилученням або націоналізацією депозитів. Водночас сама Прокопенко вважає повномасштабну націоналізацію заощаджень малоймовірною, хоча не виключає запровадження обмежень на зняття коштів.
Загалом від початку 2026 року росіяни вже вивели з банків понад 24,7 млрд доларів, або близько 2 трлн рублів. Це більше, ніж було вилучено населенням протягом усього першого року після початку повномасштабної війни.
Для порівняння, у перші два тижні після російського вторгнення у лютому 2022 року з банківської системи РФ було виведено близько 23 млрд доларів. Тоді влада змогла зупинити відтік завдяки жорстким обмеженням на рух капіталу та значному підвищенню процентних ставок.
Водночас проблеми з ліквідністю створюють труднощі для російського уряду, який дедалі більше покладається на внутрішні запозичення для фінансування бюджетного дефіциту та військових витрат.
За даними The Washington Post, нестача коштів уже вплинула на можливості Міністерства фінансів РФ залучати фінансування через продаж державних облігацій. У липні відомство було змушене скасувати заплановані випуски.
Потреба в державних запозиченнях зростає на тлі збільшення військових видатків і стагнації російської економіки. Водночас побоювання щодо можливого вилучення активів поширюються не лише серед населення, а й серед великого бізнесу.
За даними російської прокуратури, низка підприємств, що належать російським мільярдерам, уже стала об'єктами державної кампанії з націоналізації. Лише протягом минулого року на користь держави, за цими даними, було конфісковано активи загальною вартістю близько 51,5 млрд доларів.
Додатковим фактором занепокоєння залишається стан російського бюджету. За січень–липень 2026 року його дефіцит досяг 6,46 трлн рублів, або близько 76,1 млрд доларів. Це значно більше за прогнозований на весь рік показник у 3,8 трлн рублів.
На цьому тлі великі російські компанії також намагаються зменшити залежність від російських фінансових регуляторів та захистити свої активи. Одним зі способів стало відкриття брокерських рахунків у сусідніх країнах, зокрема Казахстані, Киргизстані та Вірменії.
Росія посилює атаки на цивільну логістику України, що вже створює перебої з постачанням товарів у столиці та інших регіонах. The Economist пише, що вперше від початку повномасштабної війни в київських супермаркетах почали з'являтися порожні полиці. Серед нових цілей російських сил видання називає цивільні вантажні судна, які працюють у Чорному морі.
