Росія посилює атаки на цивільну логістику України, що вже створює перебої з постачанням товарів у столиці та інших регіонах. The Economist пише, що вперше від початку повномасштабної війни в київських супермаркетах почали з'являтися порожні полиці. Серед нових цілей російських сил видання називає цивільні вантажні судна, які працюють у Чорному морі.
За оцінкою співзасновника мережі Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні російські удари завдали українському бізнесу збитків приблизно на 500 млн доларів.
19 липня російська балістична ракета влучила у склад, звідки постачали продукцію до магазинів Goodwine. Через два тижні внаслідок ударів по двох логістичних центрах мережі "Сільпо" загинули шестеро працівників. Під регулярними атаками також перебувають об'єкти "Нової пошти", послугами якої користуються мільйони українців.
Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет, тоді як можливості української протиповітряної оборони залишаються обмеженими. Через дефіцит засобів ППО Україна змушена зосереджувати їх передусім на захисті найважливіших об'єктів.
У липні Росія здійснила рекордну кількість запусків — 198 балістичних і гіперзвукових ракет, переважно по Київській області. The Economist пов'язує посилення російських атак із результативними українськими ударами по російських оборонних підприємствах, нафтопереробних заводах, портах Азовського моря та складах маркетплейсу Wildberries, який, за даними видання, використовувався для постачання спорядження російським військовим.
Водночас українські атаки створюють проблеми й для російської економіки. Російські нафтопереробні підприємства втратили понад 30% потужностей, а обмеження на продаж бензину, які на піку запроваджувалися у 80 регіонах, досі діють у 18.
Окремо оцінюються збитки Wildberries. За оцінками аналітиків, вони можуть становити від 2 до 4 млрд доларів, а компанія втратила майже третину своїх об'єктів. При цьому Україна зберігає перевагу у використанні безпілотників середньої дальності над окупованими територіями завдяки супутниковому інтернету Starlink, який, як зазначає видання, російські війська не мають можливості повноцінно використовувати.
The Economist зазначає, що протистояння поступово почало впливати на цивільну логістику обох країн, однак Україна виявилася особливо вразливою через залежність від морських шляхів.
Першими наслідки відчули порти Одеської області, які є одним із ключових каналів експорту та імпорту. Ситуація загострилася в середині липня, коли російські сили почали атакувати безпосередньо цивільні судна.
19 липня крилаті ракети влучили в турецьке вантажне судно поблизу Чорноморська. Унаслідок атаки загинули десятеро людей. Після цього, за оцінкою видання, ризики для судноплавства настільки зросли, що робота портів опинилася під серйозною загрозою.
Президент асоціації "Укрпорт" Дмитро Барінов пояснив масштаб проблеми тим, що одне судно вантажопідйомністю 100 тисяч тонн може замінювати близько 5 тисяч вантажівок, водіїв та відповідних прикордонних процедур.
За його словами, нинішня ситуація навіть складніша за ту, що склалася у 2022 році. Тоді частину морського експорту вдалося переорієнтувати на дунайські порти. Нині цей маршрут також стикається з труднощами через низький рівень води та російські обстріли.
Водночас російські війська продовжують зазнавати значних втрат на фронті. За даними української сторони, Росія втрачає на сході понад тисячу військових щодня, а поповнювати ці втрати стає дедалі складніше. На окремих напрямках українські сили проводять локальні контратаки.
На цьому тлі значна частина протистояння переміщується у повітряний простір. Водночас оцінки економічних наслідків українських ударів по російській нафтовій галузі суттєво різняться.
Генеральний штаб ЗСУ оцінює втрати російської нафтопереробної промисловості з серпня 2025 року у 13,5 млрд доларів. Водночас аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко вважає реальний масштаб збитків значно меншим.
"Удари завдають шкоди, але не в тих масштабах і не в ті терміни, про які заявляє Україна", — зазначив експерт.
Окремою проблемою залишається ситуація в аграрному секторі. Президент Українського клубу агробізнесу Алекс Лісіцин попереджає, що у разі проблем із реалізацією врожаю обсягом близько 50 млн тонн українські аграрії можуть скоротити або повністю відмовитися від осінньої посівної кампанії.
За його оцінкою, у такому разі сукупні збитки галузі можуть сягнути 10–12 млрд доларів. Це становитиме близько 5% офіційного ВВП України та матиме наслідки не лише для внутрішньої продовольчої безпеки, а й для позицій країни на ринках Африки та Близького Сходу.
Один із колишніх українських високопосадовців описав нинішню ситуацію як нерівний футбольний матч: Україна досягає успіхів у завданні ударів по російських цілях, однак водночас змушена захищатися від значно масштабніших атак.
The Economist підсумовує, що, попри окремі успіхи України на полі бою, економічний тиск з боку Росії посилюється швидше, ніж очікувалося. Без стабільного постачання засобів протиповітряної оборони наслідки для української економіки та військових можливостей можуть стати серйознішими.
На цьому тлі Україна розраховує на подальше нарощування військової та фінансової підтримки з боку західних партнерів. У Києві також розглядають найгірші сценарії, за яких масштабні удари по енергетичній інфраструктурі, системах водопостачання та каналізації можуть спровокувати нову хвилю масового виїзду населення за кордон.
Україна підрахувала, скільки в середньому коштували ударні операції безпілотних підрозділів проти російських військ у червні. Найдорожчою категорією за витратами виявилося ураження російських військовослужбовців.
