Економічні труднощі в Росії дедалі більше відчувають пересічні громадяни, а дефіцит пального, який виник після ударів українських безпілотників по нафтовій інфраструктурі, став першим масштабним наслідком війни для більшості населення країни. Водночас говорити про неминучий крах російської влади чи повторення сценарію розпаду СРСР наразі передчасно.
Такого висновку дійшов колумніст The Independent Олександр Тітов.
Автор, який регулярно відвідує Росію з початку повномасштабної війни, зазначає, що громадські настрої за цей час істотно змінилися. Якщо у 2022 році основною темою була адаптація до санкцій і нових умов життя, то згодом росіяни почали демонструвати більший оптимізм щодо стійкості економіки. Однак у 2026 році дедалі частіше звучать побоювання щодо рецесії, які виникли ще до появи дефіциту пального.
За словами Тітова, російська економіка дедалі більше потерпає від необхідності фінансувати війну. Високі військові витрати обмежують можливості цивільного сектору, а для наповнення бюджету влада вдалася до підвищення податкового навантаження. З початку 2026 року ставка ПДВ зросла з 20% до 22%, а також були збільшені податки для малого та середнього бізнесу.
Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму, що відбувся у червні, дедалі більше економістів і представників бізнесу прогнозували, що складний період для російської економіки може тривати щонайменше кілька років.
Водночас автор наголошує, що нинішня ситуація істотно відрізняється від подій, які призвели до розпаду Радянського Союзу. На його думку, тодішню кризу значною мірою спричинили політичні реформи Михайла Горбачова, зокрема лібералізація економіки, демократичні зміни та передача ширших повноважень союзним республікам.
Сучасна ж Росія, зазначає Тітов, функціонує за іншою моделлю. Від початку свого правління Володимир Путін послідовно зміцнював вертикаль влади, обмежував демократичні інститути та встановлював контроль над інформаційним простором. Після початку повномасштабного вторгнення ці процеси лише посилилися: опозиційні політики були ув'язнені або залишили країну, а великий бізнес став ще більш залежним від держави.
Попри проблеми з постачанням пального та черги на автозаправних станціях, експерт не вважає, що Росія перебуває на межі системної кризи. За його оцінкою, дефіцит бензину, який виник у червні 2026 року, став першою подією, що безпосередньо торкнулася більшості росіян від початку війни, однак Кремль досі має інструменти для пом'якшення економічних наслідків. Серед можливих заходів він називає подальше зниження ключової ставки та девальвацію рубля, що може збільшити доходи від експорту енергоресурсів.
Окремо Тітов звертає увагу, що економічне виснаження Росії відбувається одночасно з серйозними викликами для України. Українська економіка й надалі залежить від міжнародної фінансової підтримки, а після скорочення допомоги зі США ключовим донором став Європейський Союз, який погодив фінансування на суму 90 млрд євро протягом двох років.
Крім того, сторони продовжують завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної. На початку липня Росія здійснила масовану атаку на Київ, тоді як Україна атакувала російські нафтопереробні підприємства у Ярославській та Ленінградській областях. Також автор згадує про виклики, пов'язані із забезпеченням України ракетами для систем Patriot та підготовкою енергосистеми до нового опалювального сезону.
Підсумовуючи, Тітов зазначає, що економічний тиск сам по собі навряд чи змусить Кремль переглянути свою політику. На його думку, нинішній рівень економічних проблем не є достатнім, щоб російське керівництво погодилося на кардинальну зміну курсу або виведення військ з України. Саме тому перспективи швидкого завершення війни він оцінює як малоймовірні.
Раніше ми писали, що Росія не погодиться на припинення вогню по нинішній лінії фронту і продовжуватиме бойові дії до виконання всіх ультиматумів Кремля.
