Сенат США ухвалив резолюцію, яка вимагає від президента Дональда Трампа припинити участь американських військових у бойових діях проти Ірану без згоди Конгресу.
Про це повідомляють Reuters та CNN, зазначаючи, що документ уперше отримав двопалатну підтримку, хоча в Білому домі вже назвали голосування суто символічним і таким, що не має юридичної сили.
Рішення підтримали 50 сенаторів, тоді як 48 висловилися проти. Свої голоси за резолюцію віддали майже всі представники Демократичної партії та четверо республіканців, водночас двоє членів Республіканської партії не долучилися до голосування.
Попри те, що від початку року це було вже десяте подібне голосування, саме зараз документ уперше підтримали в обох палатах американського парламенту.
У Білому домі на рішення Сенату відреагували стримано, наголосивши, що резолюція не має юридично обов'язкової сили через відсутність процедури передачі документа на підпис главі держави.
Сам Трамп раніше критикував однопартійців, які підтримали цю ініціативу, звинувачуючи їх у політичній демонстративності.
Медіа зазначають, що це голосування стало чітким політичним сигналом для адміністрації чинного президента на тлі підготовки до проміжних виборів, під час якої частина республіканців дедалі частіше демонструє окрему позицію щодо зовнішньої політики США.
Крім того, у Конгресі прагнуть уникнути автоматичного повернення країни до масштабної війни в разі провалу поточних переговорів із Тегераном. Це збігається і з настроями суспільства, адже за даними опитування Reuters/Ipsos, лише близько чверті американців вважають воєнні дії проти Ірану виправданими, а більшість громадян сумнівається у тривалості досягнутого перемир'я.
Угода між США та Іраном
Ввечері у середу, 17 червня, Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння з 14 пунктів, спрямований на припинення конфлікту, що розпочався 28 лютого між США, Ізраїлем та Іраном.
Згідно з меморандумом, Вашингтон і Тегеран повинні провести переговори протягом 60 днів з можливістю продовження, щоб досягти остаточної угоди щодо ядерної програми Ірану та міжнародних санкцій.
Угодою передбачалося, що Іран негайно знову відкриє Ормузьку протоку, а США знімуть свою морську блокаду.
Нагадаємо, три супертанкери під прапором Саудівської Аравії, які транспортували близько 6 млн барелів сирої нафти, пройшли Ормузьку протоку 18 червня.
Bloomberg повідомляв, що у водах Перської затоки напередодні перебували десятки супертанкерів, які сумарно перевозять близько 80 мільйонів барелів сирої нафти та очікують на можливість пройти через Ормузьку протоку.
CNN із посиланням на статистичні дані морської розвідувальної компанії AXSMarine писало, що у четвер, 18 червня, через Ормузьку протоку пройшли загалом 25 комерційних суден, що стало рекордним добовим показником для цього маршруту з квітня.
Запланований на п'ятницю, 19 червня, раунд перемовин між представниками США та Ірану з метою врегулювання ближньосхідного конфлікту не відбувся. Віцепрезидент США Джей Ді Венс переглянув свій графік і скасував поїздку до країни.
20 червня військове керівництво Ірану оголосило про повторне перекриття Ормузької протоки для руху суден після укладення меморандуму зі США.
У Лівані щонайменше 20 людей загинули внаслідок ізраїльських авіаударів, завданих у суботу, 20 червня, — лише через кілька годин після того, як набув чинності режим припинення вогню між Ізраїлем та угрупованням "Хезболла".
21 червня віцепрезидент США Джей Ді Венс окреслив ключові завдання майбутніх переговорів з Іраном, серед яких — визначення формату подальшого діалогу, просування у врегулюванні ядерних питань та пошук шляхів до стабілізації ситуації в Лівані.
ЗМІ також писали, що попри заяви Ірану щодо можливого обмеження судноплавства в Ормузькій протоці, рух через одну з ключових морських артерій світу залишається стабільним.
Того ж дня Трамп заявив про готовність Сполучених Штатів знову завдати ударів по Ірану. За його словами, це станеться, якщо Тегеран не вплине на "Хезболлу" та не зупинить загострення в Лівані.
У спільній заяві країн-посередників Катару та Пакистану йдеться, що США та Іран домовилися про дорожню карту для досягнення остаточної угоди протягом 60 днів.
22 червня Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США оприлюднило нову генеральну ліцензію, яка тимчасово послаблює санкційні обмеження щодо нафтового сектору Ірану.
Тим часом міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич заявив, що країна не виведе свої війська з південного Лівану, "доки в Лівані існує "Хезболла".
23 червня Трамп повідомив, що Вашингтон відмовляється від планів військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабний міжнародний контроль за своєю ядерною програмою.
