Війна Росії проти України останніми місяцями дедалі більше демонструє проблеми для Кремля. Попри чисельну перевагу російської армії, українські Сили оборони змогли суттєво ускладнити дії противника та отримати певну технологічну й тактичну перевагу.
Як пише американське видання The Wall Street Journal, найближчі місяці можуть показати, чи здатна Україна перетворити ці успіхи на стратегічний перелом у війні.
Водночас експерти наголошують: говорити про остаточний перелом ситуації поки передчасно. Попри труднощі, Росія не демонструє готовності відмовлятися від своїх цілей щодо України.
За оцінкою військового аналітика Франца-Штефана Гаді, Україна зараз перебуває у кращому становищі, ніж прогнозували багато західних оглядачів. Однак війна постійно змінюється, а сторони адаптуються до нових умов. Саме тому, на його думку, робити довгострокові прогнози складно навіть на кілька тижнів уперед.
Одним із важливих факторів стало те, що українські військові навчилися ефективніше протидіяти російській тактиці малих штурмових груп, яку окупанти активно використовували торік. Завдяки безпілотникам та мобільним групам зачистки українські підрозділи виявляють і нейтралізують російських військових, які намагаються просочуватися через лінію оборони.
Крім того, деякі українські бригади почали застосовувати нові контрнаступальні підходи, поєднуючи роботу дронів і піхоти. Хоча нестача особового складу не дозволяє проводити масштабні наступальні операції, ситуація на окремих ділянках фронту вже не є суто оборонною для України.
Окремо видання звертає увагу на розвиток українських безпілотних технологій. Україна значно посилила використання дронів середньої дальності, які здатні вражати командні пункти, логістичні вузли, системи ППО та склади противника в глибокому тилу.
Для цього активно використовуються нові моделі безпілотників, зокрема Hornet і FP-2. Такі удари дедалі більше ускладнюють російській армії забезпечення своїх військ на передовій.
Водночас Україна посилила й захист від російських дронів, створивши багаторівневу систему з радарів, засобів радіоелектронної боротьби та мобільних груп перехоплення.
Проблеми з людськими ресурсами відчуває і російська армія. За словами Гаді, від кінця 2025 року втрати російських військ фактично зрівнялися з темпами набору нових контрактників, тому чисельність штурмових сил перестала суттєво зростати.
Додатковий тиск на російську економіку створюють високі виплати за підписання контрактів. Водночас, як зазначають аналітики, Кремль поки здатний підтримувати потік новобранців завдяки фінансовим стимулам.
Україна також продовжує завдавати ударів по об’єктах у глибокому тилу Росії, зокрема по нафтопереробній інфраструктурі та експортних терміналах. Хоча частину втрат російська економіка компенсує завдяки високим цінам на нафту, атаки створюють додаткові труднощі для Кремля.
Попри це, ознак пом’якшення позиції президента РФ Володимира Путіна аналітики наразі не бачать. На думку директора Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександра Габуєва, Путін досі вірить у можливість досягнення своїх цілей у війні, що робить перспективу швидкого завершення конфлікту малоймовірною.
