Взаємні атаки Росії та України на порти й торговельні судна дедалі сильніше впливають на експорт зерна обох країн. Якщо перебої з поставками через Чорне море триватимуть, це може спричинити нове зростання світових цін на продовольство та посилити ризики для глобального зернового ринку.
Про це пише The Economist.
Видання нагадує, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році удари по українській портовій інфраструктурі призвели до різкого подорожчання пшениці та інших зернових на світових ринках. Ситуацію вдалося частково стабілізувати після укладення за посередництва Туреччини угоди та створення морського коридору для українського експорту.
Нині ситуація знову загострилася, причому під загрозою опинилися не лише українські, а й російські поставки.
Росія регулярно атакує портову інфраструктуру Одеси та інших українських портів. Із липня під удари почали потрапляти й торговельні судна, які прямують до українського узбережжя. Це підвищує ризики для судновласників та екіпажів, частина яких може відмовлятися від роботи на небезпечних маршрутах.
Посилення російських атак стало, зокрема, відповіддю на удари України по російській інфраструктурі. Українські безпілотники суттєво ускладнили судноплавство в Азовському морі.
Крім того, цього місяця українські сили завдали ударів по зернових терміналах у російському Новоросійську. Через цей порт проходить понад 30% російського експорту пшениці, що робить його одним із ключових вузлів постачання зерна на світовий ринок.
За даними, наведеними The Economist, у серпні 2025 року Росія та Україна разом експортували близько 6,3 млн тонн пшениці. Це була значна частина від загального світового експорту, який того місяця становив приблизно 16 млн тонн.
Цього року ситуація суттєво гірша. За оцінкою аналітика компанії Kpler Ішана Бхану, сукупні поставки Росії та України у серпні можуть становити лише близько 2,5 млн тонн. У разі продовження бойових дій цей показник може скоротитися ще більше.
Аналітик Rabobank Карлос Мера назвав нинішні перебої з чорноморським агроекспортом найсерйознішими за весь період, протягом якого регіон відіграє важливу роль у глобальних продовольчих поставках.
Обидві країни намагаються переорієнтувати експорт на альтернативні маршрути, однак повністю компенсувати втрати морської логістики наразі не вдається.
Для України одним із таких напрямів залишається транспортування зерна автомобільним і залізничним транспортом до дунайських портів, а звідти — до безпечніших морських портів, зокрема румунської Констанци. Водночас пропускна спроможність цього маршруту обмежена, а низький рівень води на Дунаї додатково ускладнює перевезення.
Проблеми відчувають і фермери інших країн Східної Європи. Зростання попиту на сухопутні та морські перевезення збільшує логістичні витрати та водночас може знижувати попит на їхню власну аграрну продукцію.
Росія тим часом намагається нарощувати транспортування зерна до портів Балтійського та Каспійського морів. Однак ці маршрути, за оцінками експертів, навряд чи зможуть повністю замінити чорноморські потужності.
Ціни на пшеницю вже кілька тижнів демонструють зростання. На останніх торгах вони досягли найвищого рівня приблизно за два роки — приблизно на 25% вище, ніж на початку року. Водночас нинішні котирування все ще приблизно вдвічі нижчі за рекордні значення, зафіксовані під час зернової кризи 2022 року.
Наразі стрімкішому зростанню цін протистоять кілька факторів. Країни Північної півкулі завершили збір нового врожаю, тому можуть певний час скорочувати імпорт. Крім того, високі показники світового врожаю пшениці у 2025 році дозволили накопичити значні запаси.
Учасники ринку поки виходять із припущення, що перебої з експортом Росії та України матимуть тимчасовий характер. Однак ситуація значною мірою залежатиме від подальшого перебігу війни, стану портової інфраструктури, рівня води на Дунаї та готовності страхових компаній покривати ризики для судноплавства.
Додатковим фактором ризику є прогноз щодо глобального виробництва пшениці. Якщо минулорічний урожай був високим, то цього року очікується його зниження.
За оцінкою експертів, експорт пшениці зі США, Канади та країн ЄС може скоротитися через посуху та переорієнтацію фермерів на більш прибуткові культури. В Австралії врожай, своєю чергою, може зменшитися більш ніж на 20% через погодні фактори та подорожчання добрив, пов'язане із перебоями в Ормузькій протоці.
Поки світовий ринок ще не перебуває на рівні зернової кризи 2022 року. Однак тривале порушення експорту через Чорне море може призвести до подальшого зростання цін і посилити ризики для країн, залежних від імпорту зерна.
Нагадаємо, обсяг експорту української агропродукції у серпні 2026 року може становити близько 1,33 млн тонн. Це на 54% менше, ніж у липні, і може стати найнижчим показником для серпня від початку повномасштабної війни.
