Поки світові лідери обговорюють безпекові виклики на Мюнхенська конференція з безпеки, Росія дедалі гостріше відчуває нестачу людських ресурсів для ведення війни проти України.
Про це пише The Telegraph.
За оцінками видання, російська армія має труднощі з поповненням особового складу, попри вербування у в’язницях та активний набір іноземців із країн третього світу. Втрати на фронті, за наведеними даними, можуть сягати близько 35 тисяч осіб щомісяця.
Хоча російські війська продовжують наступальні дії, їхній темп залишається мінімальним — у деяких районах просування вимірюється лише 15–75 метрами на добу. Видання проводить паралелі з Першою світовою війною, зазначаючи, що темпи нинішнього просування не перевищують показників битв на кшталт Сомми чи Пашендале, тоді як масштаби втрат залишаються надзвичайно високими.
Аналітик Фонду Карнегі Майкл Кофман зауважив, що Росія дедалі більше компенсує втрати техніки за рахунок живої сили. За його словами, штурмові підрозділи та механізми рекрутингу вибудувані з урахуванням високої «витратності» особового складу, що дозволяє підтримувати війну на виснаження навіть за значних втрат.
Джерела в розвідувальних колах повідомляють, що Кремль нібито перейшов до формату прихованої мобілізації. Замість традиційних піврічних призовів приблизно по 130 тисяч осіб впроваджено систему безперервного набору, що ускладнює оцінку реальних масштабів залучення новобранців. Частина резервістів, які раніше виконували тилові функції, тепер, за даними видання, направляється безпосередньо на передову.
За оцінками журналістів, масштаби цієї прихованої кампанії можуть перевищувати мобілізацію осені 2022 року, що тоді спричинила хвилю протестів і масову еміграцію. Саме тому, припускає видання, Кремль намагається уникнути відкритого оголошення нової загальної мобілізації.
Водночас Володимир Путін не демонструє готовності до компромісів на переговорах. Імовірно, його стратегія полягає у ставці на витривалість — із розрахунком, що західна єдність із часом ослабне.
Однак, як зазначає The Telegraph, повна обов’язкова мобілізація стала б політично ризикованим кроком і могла б спричинити внутрішню дестабілізацію. Видання проводить історичну паралель із подіями 1917 року, коли затяжна війна та економічна криза призвели до краху російської монархії.
На думку авторів матеріалу, тривале поєднання зростаючих втрат і погіршення економічної ситуації може посилити суспільний тиск усередині Росії. Водночас війна на виснаження не може тривати безкінечно.
У підсумку видання зазначає: здатність України вистояти значною мірою залежить від послідовної та консолідованої підтримки з боку Європи.
Раніше президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що українському лідеру Володимиру Зеленському доведеться діяти, інакше втратить можливість, адже Росія "хоче укласти угоду".
