Сучасні ракети-перехоплювачі Patriot здатні знищувати повітряні цілі за лічені секунди, однак їхнє виготовлення залишається тривалим і складним процесом. Попри наміри Сполучених Штатів суттєво збільшити виробництво таких боєприпасів, представники оборонної промисловості визнають: швидко ліквідувати дефіцит не вдасться.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Пентагон та компанія Lockheed Martin цього року погодили програму масштабного розширення виробництва ракет PAC-3 MSE. План передбачає збільшення випуску більш ніж утричі — до приблизно 2 тисяч ракет щороку. Втім, досягти таких показників виробник розраховує лише наприкінці поточного десятиліття.
Додатковий тиск на оборонну промисловість створює високе споживання ракет у військових операціях США, війна в Україні та нестабільна ситуація на Близькому Сході. Водночас союзники Вашингтона продовжують активно замовляти системи Patriot і боєприпаси до них.
За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), повернення американських запасів Patriot до рівня, який існував до останнього загострення на Близькому Сході, може зайняти щонайменше три роки.
Однією з головних причин повільного виробництва є складність технологічного процесу. У виготовленні однієї ракети Patriot задіяно понад 400 компаній, кожна з яких відповідає за окремі компоненти.
Після підписання контрактів постачальники мають закупити матеріали, погодити виробничі графіки та виготовити необхідні вузли й деталі.
Серед ключових учасників виробничого ланцюга:
- Boeing виробляє елементи системи наведення, електроніку та кабельні мережі;
- L3Harris відповідає за двигуни, сопла та паливні системи;
- Lockheed Martin здійснює фінальне складання виробу.
Безпосередньо монтаж ракети на підприємстві в Арканзасі триває близько шести тижнів, однак лише після надходження всіх необхідних комплектуючих.
Суттєвою перешкодою залишається розширення виробничих потужностей. Будівництво нових цехів і запуск додаткових ліній потребують значних інвестицій та часу. Так, модернізація одного із заводів Boeing тривала понад два роки, а нові виробничі потужності L3Harris мають запрацювати лише наступного року.
Ще однією проблемою є нестача кваліфікованих кадрів. У Lockheed Martin зазначають, що підготовка спеціалістів для критично важливих напрямків займає приблизно пів року. Для частини посад також необхідне отримання спеціального допуску до секретних програм.
Понад 80% постачальників другого рівня одночасно працюють над кількома оборонними програмами. Через це різке нарощування виробництва Patriot може призвести до нестачі деталей для інших видів озброєння.
Складною залишається й ситуація з окремими електронними компонентами, які вже майже не використовуються у цивільній промисловості. Через це американські виробники змушені звертатися до обмеженої кількості спеціалізованих постачальників.
Особливо важливим елементом є головка самонаведення — система, яка забезпечує пошук і супровід цілі. Її виробництво фактично зосереджене на одному підприємстві Boeing, що створює додаткові ризики для масштабування випуску.
Оборонні компанії вже працюють над прискоренням виробничих процесів. Boeing впроваджує роботизовані системи та розширює коло постачальників електроніки, а L3Harris збільшує кількість виробників двигунів і комплектуючих.
Втім, представники галузі наголошують: успішне збільшення випуску ракет залежить від роботи всієї виробничої мережі.
За словами генерального директора L3Harris Кріса Кубасіка, зростання виробництва ракет автоматично вимагає пропорційного збільшення випуску корпусів, запалювачів, клапанів та десятків інших деталей. Саме тому навіть за наявності фінансування та державної підтримки швидко усунути нестачу ракет Patriot наразі неможливо.
Раніше ми писали, що під час випробувань українська ракета-перехоплювач балістики FP-7.x досягла висоти у 25 км, що подібно до показників комплексу Patriot.
