Опитування фіксують суттєве зниження довіри до влади та високий запит на перезавантаження ключових інститутів. Зокрема, 83% українців виступають за оновлення Верховної Ради, а 74% — за перезавантаження уряду. Водночас оцінювати реальні рейтинги та суспільні настрої в умовах воєнного стану варто обережно через значний вплив поточних подій на громадську думку.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог, голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Коментуючи результати соціологічного опитування, оприлюдненого КМІС, згідно з яким 83% українців підтримують перезавантаження Верховної Ради, а 74% виступають за оновлення уряду після завершення війни, експерт зазначив, що такі настрої є цілком зрозумілими. На його думку, сам термін "перезавантаження" є доволі розмитим, адже незрозуміло, чи йдеться про зміну персоналій, принципів роботи влади чи політичної системи загалом.
Кошель зауважив, що після війни українці насамперед очікують повернення до звичного мирного життя, зокрема проведення виборів і відновлення повноцінних політичних процесів.
"Будь-які соціологічні опитування під час війни, ми повинні зважати на можливу надзвичайно велику похибку... Справжні рейтинги, справжні показники довіри ми побачимо лише у відносно мирний період часу", — пояснив він.
Експерт наголосив, що на громадські настрої суттєво впливають поточні обставини, зокрема масовані обстріли або відносно спокійні періоди, тому похибка таких досліджень може бути значною.
За словами Кошеля, наразі в Україні існує широкий суспільний консенсус щодо неможливості проведення виборів в умовах воєнного стану. Такої позиції дотримуються громадські організації, експерти, журналісти та фахівці з конституційного права. Більшість громадян також не підтримують ідею виборів під час війни через безпекові ризики.
Водночас політолог не виключає, що дискусії щодо виборчого процесу можуть активізуватися навіть до завершення війни.
"Не виключаю, що всупереч положенням Конституції в Україні може бути розпочатий виборчий процес під час війни. Наприклад, нагадаю, що голова Верховної Ради пан Стефанчук свого часу дозволив собі публічно коментувати положення Конституції і заявив про те, що Конституція не забороняє проводити президентські вибори. До речі, заява пана Арахамії також була про те, що немає прямої заборони на проведення виборів", — сказав він.
Коментуючи високий суспільний запит на оновлення Верховної Ради, політолог пояснив це тим, що парламент залишається найбільш відкритим органом влади для громадського контролю.
На його думку, громадяни мають більше можливостей оцінювати діяльність народних депутатів через відкриті дані про голосування, відвідуваність засідань та законодавчу активність, тоді як ефективність багатьох урядовців або силових структур оцінити значно складніше.
Кошель також прогнозує, що після завершення війни політичні сили активно намагатимуться оновити свій імідж і представити себе виборцям у новому форматі. Зокрема, чинна влада може робити акцент не на бренді партії, а на ширшому понятті "команда" президента.
"Соціологи, проводячи опитування, дуже рідко в опитувальні листи ставлять назву "Слуга народу". Тобто всі чудово розуміють, що політична партія "Слуга народу" зіпсувалася, і показники довіри до партії з такою назвою перебувають у межах соціологічної похибки. Тому зараз частіше в опитувальні листи ставлять назву "Команда Володимира Зеленського". Оце, власне, те, про що ви говорите. Намагання під новою назвою подати виборцям оновлену політичну силу", — зазначив експерт.
Він вважає, що подібну тактику використовуватимуть й інші політичні сили, зокрема через залучення до своїх списків військових, волонтерів та інших авторитетних представників суспільства.
Водночас політолог переконаний, що встановити законодавчі обмеження на участь у виборах для громадян, які не брали участі в обороні країни, практично неможливо. За його словами, повоєнні українські вибори перебуватимуть під пильною увагою міжнародних партнерів і мають відповідати демократичним стандартам.
"Апостроф" повідомляв, що переважна більшість громадян України виступає за оновлення керівництва держави після завершення війни.
Наразі 61% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як не довіряють йому 34%, а загальний баланс довіри-недовіри становить +27%.
Що стосується політиків, то меру Харкова Ігорю Терехову довіряють 52% респондентів, не довіряють — 19%, а чистий баланс становить +32%. Міністр оборони Михайло Федоров має показник довіри 50%, недовіри — 21% (баланс +29%).
Серед діячів сфери оборони на першому місці — колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. Йому довіряють 73% громадян.
Також високі результати продемонстрував Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді "Мадяр": за рівня довіри 70% йому не довіряють лише 7% респондентів, що забезпечило йому найвищий чистий баланс у +63%. Голова Офісу президента та колишній керівник розвідки Кирило Буданов має 70% довіри та 22% недовіри (баланс +48%).
