Зношені державні прапори в Україні пропонують не викидати, а утилізувати за спеціальною процедурою. Відповідні правила мають бути закріплені насамперед у законі про державні символи.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
За його словами, прапори, які через погодні умови або тривале використання втратили свій первинний вигляд, більше не придатні для використання. Однак, оскільки державний прапор є символом України, його не можна просто викидати як звичайну річ.
Гречило зазначив, що для таких випадків необхідна чітка процедура утилізації або знищення прапорів. Водночас, на його думку, відповідні правила мають бути закріплені насамперед у законі про державні символи.
"Оскільки це все ж таки є державний символ, державний прапор, його не можна просто так викинути, і має бути певна процедура, яким шляхом можна їх, скажімо так, чи утилізувати, чи ліквідувати, чи передати на знищення. А до того мають бути підзаконні акти, вже прийняті на рівні уряду. Окремо ми Інститутом національної пам'яті в даному разі виступаємо як центральний орган виконавчої влади, державної влади, то він таку функцію на себе взяв в такому вигляді", — пояснив Гречило.
Він розповів, що подібні процедури існують у багатьох країнах світу. Водночас прапори, які мають історичну цінність, не утилізують, а передають до музеїв для збереження як свідків важливих подій.
За словами Гречила, в Україні окремого закону про державний прапор досі немає. Чинне законодавство визначає його вигляд та пропорції, а Конституція передбачає, що державні символи мають затверджуватися законом.
"Закон якраз мав би деталізувати вигляд прапора, мав би деталізувати положення про його застосування у різних обставинах, скажімо, і на щодень, і державними органами, і місцевим самоврядуванням, в дипломатичних церемоніалах, у військових церемоніалах", — пояснив Гречило.
Він зазначив, що законопроєкти про державний прапор неодноразово готувалися, однак Верховна Рада досі не ухвалила відповідного документа.
Окремі правила щодо використання державної символіки вже закріплені в законодавстві. Зокрема, визначені військові та поховальні ритуали, а також передбачена відповідальність за наругу над державними символами.
Гречило пояснив, що не кожен напис або малюнок на прапорі можна вважати наругою. На його думку, відповідальність має наставати насамперед у випадках, коли на державний символ наносять образливі чи вульгарні зображення, спрямовані на дискредитацію держави.
"Наруга є тільки в тих випадках, коли наносяться якісь образливі, вульгарні символи, які намагаються дискредитувати чи державу, чи образити державу і тому подібне", — сказав історик.
За словами історика, зношені прапори особливо часто виникають під час війни — зокрема на центральних площах міст та військових кладовищах, де вони постійно перебувають просто неба. Саме тому, на його думку, Україні необхідно остаточно врегулювати порядок поводження з державними прапорами, які більше не можуть використовуватися.
"Апостроф" повідомляв, що пілоти окремої бригади морської піхоти «Борисфен» напередодні Дня Державного Прапора України підняли синьо-жовтий стяг над тимчасово окупованими Великою Кардашинкою та Голою Пристанню на Херсонщині.
