Співробітники СБУ та ГУР під час стрілянини в Києві могли порушити вимоги мовного законодавства, спілкуючись російською мовою. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська вже звернулася до обох відомств із вимогою надати пояснення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів Уповноважений із захисту державної мови у 2020–2025 роках Тарас Кремінь.
Нагадаємо, мовна омбудсменка Олена Івановська звернулася до Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби безпеки України з вимогою пояснити дії їхніх працівників, які під час конфлікту 2 вересня спілкувалися між собою російською мовою.
За словами Кременя, Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачає обов'язкове володіння державною мовою громадянами України. Окремо стаття 16 закону визначає правила її застосування в органах правопорядку, розвідорганах та державних органах спеціального призначення.
"Звичайно, закон про забезпечення функціонування української мови вимагає 100% володіння українською мовою не тільки представників різних сфер суспільного життя на території України, але це ключовий обов'язок громадянина. Кожен громадянин зобов'язаний вільно володіти державною мовою. Якщо ми візьмемо до уваги мовний закон, який набув чинності у липні 19-го року, то, власне, стаття 16 визначає застосування державної мови в органах правопорядку, розвідорганах, державних органах спецпризначення, правоохоронними функціями. Де чітко визначено, що мовою нормативних актів, службової діяльності, спілкування тощо є державна мова", - сказав він.
Кремінь наголосив, що після інциденту між представниками Служби безпеки України та Головного управління розвідки виникло одразу кілька запитань, зокрема щодо обставин зіткнення, використання російської мови та офіційної реакції відповідних органів.
За його словами, в умовах повномасштабної війни питання державної мови має не лише культурне, а й безпекове значення. Він наголосив, що українці використовували мовний фактор для ідентифікації диверсійно-розвідувальних груп та інших осіб, які працювали на ворога.
"Тому сподіваюся, що відповідь буде надана, але в таких умовах хотів би наголосити на наступному: в умовах російсько-української війни питання мови є ключовим, воно є базовим, воно є світоглядним, воно є екзистенційним. І саме маркер свій-чужий відіграв важливу роль в 2022 році, коли українцям вдалося ідентифікувати диверсійно-розвідувальні групи представників збройних сил країни-агресорки, а також багатьох інших осіб, які працювали на нашого ворога. По-друге, закон працює, його треба виконувати. Саме в таких випадках треба показувати незворотність покарання за можливі його порушення. І третє, звернімо увагу, що російська мова поступово входить в інформаційний простір", - сказав він.
Він додав, що використання російської мови помітне не лише в конкретному випадку між СБУ та ГУР, а й у деяких кримінальних провадженнях, медіа, зовнішній рекламі та сфері освіти.
Водночас ексуповноважений вважає, що у випадку з представниками СБУ та ГУР необхідно встановити персональні дані учасників інциденту, отримати пояснення від керівництва обох органів та провести відповідну перевірку.
Кремінь пояснив, що сам факт використання російської мови не означає автоматичного накладення штрафу. Спочатку уповноважена має отримати офіційну інформацію та пояснення сторін, після чого провести передбачені законом заходи державного контролю.
"Безпосередньо, відповідно до закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення, треба отримати офіційну інформацію-пояснення від кожної сторін і потім провести заходи державного контролю, відповідно розглянути справу в такому порядку. І від цього ви нікуди не подінетеся. І зважаючи на обставини, які будуть додатково вивчені, встановлення персональних даних конкретних учасників того бойового зіткнення, Уповноважена повинна персонально накласти санкції у вигляді попередження або штрафів. Такий порядок визначений законом. Так не буває: почули російську — це означає, що відразу повинен бути штраф", - сказав він.
Він наголосив, що під час розгляду справи має дотримуватися презумпція невинуватості. Водночас, на його думку, реакція на подібні випадки має бути оперативною, оскільки поблажливе ставлення до мовного питання може становити загрозу національній безпеці.
"Відповідно до закону, на першому етапі це може бути попередження з вимогою усунути недоліки і недопущення на майбутнє. Що стосується штрафних санкцій або будь-яких інших дій, це компетенція Уповноваженого із захисту державної мови. Закон наділив її таким правом і, власне, вона повинна публічно пояснити ситуацію, доповісти суспільству, які вжиті заходи, і, звичайно, поінформувати про те, які будуть результати", — підсумував спікер.
Стрілянина між СБУ та ГУР
2 вересня у Дніпровському районі Києва поліція перекрила вулицю Юрія Шумського. За даними "Української правди", там сталося протистояння між СБУ та ГУР. На місці працювали правоохоронці та тривала спеціальна операція.
Згодом до місця події прибули представники Державного бюро розслідувань і керівник ЦСО "А" СБУ. За інформацією співрозмовників "Української правди", під час конфлікту постраждали троє співробітників ГУР. Після прибуття слідчих ДБР сторони домовилися розрядити зброю, щоб розпочати слідчі дії. Сторонніх до місця події не допускали.
"Українська правда" також повідомляла, що протистояння може бути пов'язане зі зникненням заступника командира з бойової роботи підрозділу ГУР "Російського добровольчого корпусу" Степана Каплунова. 1 вересня у "Російському добровольчому корпусі" заявили про його викрадення. ДБР підтвердило "Українській правді", що отримало заяву адвокатів Каплунова та вивчає її.
Вранці 2 вересня Служба безпеки України повідомила, що спільно з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України запобігла теракту, який, за даними СБУ, планувала ФСБ Росії проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху.
Аналогічне повідомлення з'явилося на офіційних сторінках ГУР, але згодом його видалили. Подробиць щодо цієї заяви не повідомляли.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов відреагував на стрілянину в Києві за участю силовиків.
В етері телеканалу "Апостроф" адвокат Тарас Боровський розповів, що СБУ та ГУР опинилися в центрі збройного конфлікту, під час якого були поранені троє людей. За словами адвоката Тараса Боровського, інцидент стався під час слідчих дій у справі військовослужбовця Степана Каплунова, якого СБУ, за його твердженням, понад тиждень незаконно утримувала.
У конфлікті між представниками СБУ та ГУР у Києві, під час якого застосували вогнепальну зброю, могли мати місце порушення законодавства з обох боків. Остаточно встановити обставини та визначити відповідальних має Державне бюро розслідувань.
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом ключовим учасникам резонансного конфлікту зі стріляниною — співробітнику Служби безпеки України та військовослужбовцю Головного управління розвідки Міністерства оборони. Правоохоронці встановлюють усі обставини події, а найближчим часом суду буде запропоновано обрати підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин заявляв, що, за словами Зеленського, Служба безпеки України (СБУ) та Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони повинні прокомунікувати з суспільством стрілянину в Києві, у якій брали участь ці структури.
Увечері президент України Володимир Зеленський відреагував на інцидент зі стріляниною за участю окремих підрозділів Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міноборони, який стався в Києві.
Служба безпеки України заявила, що стрілянина між співробітниками СБУ та ГУР МОУ в Києві сталася під час невідкладних слідчих дій у справі про підготовку вбивства на замовлення ФСБ РФ. За даними спецслужби, конфлікт виник у момент, коли її співробітники збирали та фіксували докази.
В інтерв’ю Каплунов сказав, що Служба безпеки України затримала його та допитувала через підозру у співпраці з ФСБ.
За словами Каплунова, йому закидали комунікацію з представниками ФСБ РФ і те, що він "переключив цю комунікацію на свого безпосереднього керівника Дмитра Іванова"».
Він також заявив, що на нього вчиняли психологічний тиск і саме під цим тиском він "повністю погодився з їхньою версією про те, що в мене був зв'язок із ФСБ" та "перевів цей звʼязок" на свого командира.
Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України не борються один з одним. Публічні заяви двох структур є відповідями на численні запити журналістів щодо стрілянини в Києві та подальших звинувачень у поширенні дезінформації.
Каплунов пізніше заявив, що після затримання з ним безпосередньо взаємодіяв виконувач обов’язків голови Служби безпеки України Олександр Поклад.
ЗМІ писали, що Каплунова вважають причетним до планування замаху на одного із лідерів Чеченської Республіки Ічкерія Ахмеда Закаєва.
Зеленський повідомив про результати розслідування щодо конфлікту між Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки МОУ. Він анонсував звільнення заступників керівників.
Мовна омбудсменка Олена Івановська звернулася до Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби безпеки України з вимогою пояснити дії їхніх працівників, які під час конфлікту 2 вересня спілкувалися між собою російською мовою.
