Питання збільшення військової допомоги Україні до 0,25% ВВП кожної країни НАТО викликало серйозні суперечки всередині Альянсу. Великі держави-члени не готові підтримати таку ініціативу через внутрішні політичні та економічні причини.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат Сейму Латвії, парламентський секретар МВС, полковник запасу Збройних сил Латвії Ігор Раєв.
Експерт зазначив, що розбіжності всередині НАТО щодо виділення фіксованого відсотка від національного ВВП на потреби ЗСУ назрівали давно, а генеральний секретар Альянсу Марк Рютте був змушений зняти це питання з порядку денного. Головною причиною демаршу великих європейських країн, за його словами, є небажання йти на непопулярні кроки, пов’язані з перерозподілом коштів на користь оборонного сектору за рахунок скорочення соціальних програм для власних громадян.
"На жаль, саме ті країни, які могли б зробити великий внесок у військову підтримку України, цю ідею відхилили. Тут намічається та сама тенденція, яку ми бачили і в багатьох попередніх питаннях. Чим ближче країни знаходяться до кордону з Росією чи межують із Росією, тим більше ми бачимо в них бажання допомогти та підтримувати Україну. Що далі країни від цієї гарячої зони, то менше ми бачимо таку підтримку", — сказав він.
Він також зазначив, що в НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом, тому досягти домовленостей щодо обов’язкових внесків дуже складно. Раєв наголосив, що навіть питання збільшення оборонних витрат до 5% ВВП підтримують не всі країни, а деякі держави досі не досягли навіть нинішнього орієнтира у 2%.
"У рамках НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом, який мають підтримати всі країни. Є країни, які хотіли б разом підтримувати якусь ініціативу чи операцію. І тут, швидше за все, треба буде йти цим шляхом, тому що ми знаємо, що є країни в НАТО, які навіть не підтримують збільшення своїх оборонних бюджетів до 5%. Є країни, які досі не сягнули навіть 2% для оборони. І озвучування якихось цифр, які певна країна мала б віддати на підтримку України, — це дуже складно. Дуже складно сформулювати це питання та дуже складно знайти важелі тиску на країну, щоб вона до цієї суми наблизилася. У складній позиції перебуваємо зараз", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Раєв підкреслив, що суперечки всередині Альянсу уважно відстежує Кремль. На його думку, Росія сприймає будь-які розбіжності серед союзників України як позитивний для себе сигнал. Водночас він зауважив, що Захід нині переживає складний етап не лише у військовій підтримці, а й у питанні майбутніх переговорів із Росією.
Експерт звернув увагу на те, що в Європі немає єдиної позиції щодо можливого переговорного процесу з Москвою. Частина країн підтримує ідею активнішої дипломатії, тоді як інші виступають категорично проти будь-яких поступок Кремлю. Він наголосив, що поки ці дискусії перебувають лише на початковому етапі.
Також Раєв прокоментував дискусії навколо використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Він визнав, що ця ідея теоретично могла б стати виходом із ситуації, однак раніше країни ЄС уже не змогли досягти консенсусу щодо цього питання.
"Теоретично так, але практично ми знову стикаємося з тією ж проблемою, яка була у нас кілька місяців тому, коли активно обговорювалося питання використання заморожених активів Росії для підтримки України. І на той момент, знову ж таки, досягти консенсусу з цього питання не вдалося", — зазначив він.
Експерт пояснив, що наразі не відбулося жодних кардинальних змін ані у військовій, ані в геополітичній ситуації, які могли б змусити країни Заходу повернутися до реального вирішення цього питання.
Політик нагадав, що Європа вже погодила багатомільярдний кредит для України, розрахований на два роки. Він назвав це позитивним сигналом, але зауважив, що проблема фінансування війни лише відкладається. Раєв наголосив: нинішньої допомоги достатньо для того, щоб Україна продовжувала оборонятися, але недостатньо для досягнення перемоги.
"Необхідний наступний крок, наступне збільшення допомоги у цьому питанні, щоб ми говорили не про те, що Україна могла чинити опір, а про те, щоб Україна реально могла перемогти", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що низка провідних країн НАТО, серед яких Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада, заблокували план генерального секретаря альянсу Марка Рютте щодо фінансування військової допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль запропонував суттєво розширити оборонну співпрацю між Європою та Україною шляхом тіснішої інтеграції їхньої промисловості. Очільник німецького дипломатичного відомства виступив за постійне фінансування майбутніх військових потреб України європейськими членами НАТО задля прискорення темпів виробництва зброї.
Країни Європи дедалі гостріше усвідомлюють безпекові ризики з боку Росії, однак поки що заяви про жорстку відповідь Кремлю більше нагадують політичні заклики, ніж готовність до реального силового протистояння. У ЄС дедалі частіше говорять про кризу безпеки та необхідність демонструвати силу, аби не допустити реалізації російського сценарію.
Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО діяти жорсткіше у відповідь на регулярні провокації Росії на східному фланзі Альянсу.
Європа десятиліттями економила на власній безпеці, покладаючись на Сполучені Штати Америки. Тепер, коли Вашингтон під проводом Дональд Трамп вимагає компенсації за це, між США та ЄС виникла серйозна криза довіри, яка безпосередньо впливає на обсяги військової допомоги Україні.
