Куба опинилася у глибокій економічній та гуманітарній кризі через багаторічні проблеми комуністичного режиму, енергетичний колапс, а також посилення американських санкцій. У цих умовах країна намагається демонструвати військову спроможність через співпрацю з Росією та Іраном, хоча реальних ресурсів для протистояння США не має.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів провідний експерт з Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іван Фечко.
Експерт зазначив, що ключовим фактором стрімкого загострення кризи на початку року стало посилення американських обмежувальних заходів, які фактично паралізували постачання палива в країну.
"На Кубі зараз ситуація дуже складна, тому що протягом багатьох років правління комуністичного тоталітарного режиму системно ситуація загострювалася, економічна ситуація була складна, енергетичний комплекс країни перебуває в стані розрухи. І остання крапля, яка, по суті, просто доконала цю ситуацію, — це дійсно політика Сполучених Штатів, яка дуже активно розпочалася саме з початку цього року, коли були введені додаткові санкції, блокада", — зазначив Фечко.
Він наголосив, що на острові вже офіційно закінчилося дизельне паливо, а постійні блекаути та нестача продовольства лише посилюють невдоволення населення владою.
Фечко зауважив, що інформація про закупівлю Кубою дронів у Росії та Ірану стосується переважно поставок ще 2023 року, коли співпраця між цими країнами активно розвивалася. За його словами, Гавана традиційно залишається союзником Москви та Тегерана не лише у військовій сфері, а й у питаннях розвідки.
"Куба — це союзник як Росії, так і Ірану. І, звичайно, військова співпраця між цими країнами була постійною, тривалою і пов'язана не тільки із закупівлею дронів, але також і обміном розвідданими", — підкреслив він.
Він також пояснив, що між цими країнами існує тривала співпраця, зокрема в обміні розвідданими. Проте реальні можливості Куби щодо військового протистояння США залишаються вкрай обмеженими, а згадувані арсенали дронів не здатні суттєво змінити баланс сил у регіоні. Він нагадав, що Куба залишається авторитарною державою з жорстким контролем і репресивною системою, де протести раніше вже жорстко придушувалися.
На його думку, чинна влада не має значної підтримки серед населення, однак і організована опозиція всередині країни фактично відсутня. Потенційні зміни можуть бути пов’язані лише із зовнішнім тиском або консолідацією кубинської діаспори, насамперед у США.
"Якби на Кубі дійсно відбувся транзит влади і відбулися в найближчий час вибори, вісімдесят-дев'яносто відсотків кубинського населення, очевидно, проголосували б проти чинної влади", — підкреслив Фечко.
Він додав, що певні надії на зміну ситуації США покладають на кубинську діаспору, насамперед у Флориді, однак без зовнішньої підтримки кубинська опозиція навряд чи зможе самостійно змінити режим у Гавані.
"Апостроф" повідомляв, що Куба накопичила понад 300 військових дронів та розглядає плани їх застосування для ударів по американській базі в Гуантанамо, військових кораблях США, а також по території штату Флорида.
Днями CNN писало, що Сполучені Штати суттєво збільшили інтенсивність розвідувальних місій поблизу берегів Куби.
Також відомо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф 14 травня зустрівся з високопосадовцями Куби в Гавані та передав послання президента США Дональда Трампа.
Президент Куби Мігель Діас-Канель попередив у понеділок, що військовий напад США на Кубу «спричинить криваву бійню з непередбачуваними наслідками».
