Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість ядерних боєголовок, розгорнутих на носіях у стані оперативної готовності. На початок 2026 року їхня кількість досягла найвищого рівня з 2017 року.
Про це йдеться у щорічному звіті Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) "Світові ядерні сили".
За оцінками експертів інституту, станом на січень 2026 року Росія мала загалом 5420 ядерних боєголовок. Із них 2604 перебували на зберіганні, 1020 вважалися знятими з озброєння та очікували демонтажу, а ще 1796 були розгорнуті на носіях.
Кількість оперативно розгорнутих боєголовок у РФ послідовно зростала після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2022 році SIPRI оцінював цей показник у 1588 одиниць, то у 2023-му він зріс до 1674, у 2024-му — до 1710, а у 2025 році — до 1718. Таким чином, порівняно з 2020 роком Росія збільшила кількість таких боєзарядів приблизно на 14%.
За цим показником Москва випереджає Сполучені Штати. Американський арсенал розгорнутих боєголовок протягом року не змінився і становить близько 1770 одиниць. Франція та Велика Британія також зберегли попередні показники — 280 і 120 розгорнутих боєголовок відповідно.
Водночас Китай продовжує нарощувати оперативну складову свого ядерного арсеналу. Кількість його розгорнутих боєголовок збільшилася з 24 до 34, тоді як загальна кількість ядерних боєзарядів КНР оцінюється у 620.
Зміни відбулися і в ядерних силах Індії. У 2025 році країна вперше розмістила 12 боєголовок на атомних підводних човнах у розгорнутому стані. Загальний ядерний арсенал Індії, за оцінкою SIPRI, становить близько 190 боєзарядів.
Окремо аналітики інституту оцінили склад російської ядерної тріади. Наземний компонент РФ потенційно може нести до 1092 боєголовок, із яких приблизно 892 нині розгорнуті на міжконтинентальних балістичних ракетах.
Морський компонент представлений 13 стратегічними підводними човнами, здатними нести загалом до 928 ядерних боєголовок. Водночас дві субмарини перебувають на комплексному ремонті, тому фактично доступними для флоту є близько 704 розгорнутих боєзарядів.
Ще 586 боєголовок припадає на російські стратегічні бомбардувальники. SIPRI зазначає, що у 2025 році російські Повітряно-космічні сили зазнали оперативних втрат після ударів Сил оборони України по військових аеродромах. Через це російське командування було змушене перемістити значну частину літаків Ту-160/М та Ту-95МС на віддалені бази — "Бєлая" в Іркутській області, "Дягілєво" у Рязанській області та "Оленья" в Мурманській області.
Водночас модернізація російських ядерних сил стикається з низкою проблем. Експерти SIPRI вказують на затримки, пов'язані із західними санкціями, низькою ефективністю російської промисловості та переорієнтацією виробничих потужностей на випуск звичайних озброєнь для війни проти України. Попри ці труднощі, Москва продовжує вводити в експлуатацію нові системи, зокрема ракетні комплекси "Орєшнік", частину яких розміщують також на території Білорусі.
У звіті SIPRI також наголошується на посиленні секретності навколо ядерних арсеналів провідних держав. Одним із чинників стало припинення у лютому 2026 року дії російсько-американського Договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), який Москва та Вашингтон не продовжили.
"Хоча загальна світова кількість ядерних боєголовок продовжує зменшуватися в міру поступового демонтажу знятої з озброєння зброї, спостерігається щорічне збільшення кількості оперативних ядерних боєголовок. Ця тенденція, ймовірно, збережеться і, можливо, прискориться в найближчі роки", — йдеться у звіті SIPRI.
Литва розглядає можливість скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї на своїй території, що викликало погрози з боку Кремля.
