Українські далекобійні безпілотники продемонстрували здатність уражати цілі за тисячі кілометрів від лінії фронту. Після удару по Омському нафтопереробному заводу в Сибіру російська система протиповітряної оборони зіткнулася з новими викликами, пише The Telegraph.
За оцінкою видання, безпілотники подолали близько 2400 кілометрів російської території, перебуваючи в польоті понад 12 годин. Це найдальший відомий удар українських дронів від початку війни.
Журналісти зазначають, що ця атака продемонструвала: об'єкти, які раніше вважалися недосяжними через значну відстань від фронту, більше не можуть почуватися у безпеці. Відтепер під потенційною загрозою опинилися не лише нафтопереробні підприємства Сибіру, а й військові бази, транспортна інфраструктура та найбільший у Росії завод зі зрідження природного газу.
На думку авторів матеріалу, це змушує Кремль розширювати систему захисту сотень стратегічних об'єктів по всій країні, що створює додаткове навантаження на обмежені ресурси російської ППО та оборонної промисловості.
The Telegraph звертає увагу, що Омський нафтопереробний завод фактично не мав власного ешелонованого протиповітряного захисту. Росія не має можливості розгорнути сучасні системи ППО біля кожного критично важливого об'єкта, тому основні сили традиційно концентруються навколо Москви, Санкт-Петербурга та районів бойових дій.
Військовий експерт Кайл Глен зазначив, що нинішня структура російської протиповітряної оборони добре демонструє її пріоритети. За його словами, якщо українські безпілотники долають перший рубіж захисту, у глибокому тилу часто вже немає достатніх засобів, здатних їх перехопити.
Ще однією проблемою для Росії, зазначає видання, є те, що її система ППО створювалася переважно для протидії літакам НАТО та балістичним ракетам. Натомість сучасні ударні дрони літають на невеликій висоті, мають іншу радіолокаційну помітність і застосовуються масово, що значно ускладнює їхнє виявлення та знищення.
За даними компанії Fire Point, дальність польоту безпілотників FP-1 уже сягає приблизно 2100 миль (понад 3300 кілометрів). Підприємство виготовляє близько 200 таких апаратів щодня, а вартість одного оцінюється приблизно у 50 тисяч доларів. Водночас експерт із ракетних технологій Фабіан Хоффманн припускає, що за потреби дальність польоту цих безпілотників може бути збільшена до 4000 кілометрів і більше.
У такому разі, зазначає The Telegraph, досяжними можуть стати нові стратегічні цілі, зокрема найбільший російський завод зі зрідження природного газу на півострові Ямал, а також насосні станції, через які транспортується нафта територією країни.
На тлі зростання таких ризиків президент РФ Володимир Путін нещодавно заявив про необхідність нарощування виробництва систем протиповітряної оборони. Крім того, він закликав будувати більше невеликих нафтопереробних підприємств, які потенційно легше відновлювати після атак.
Однак, як зауважив науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних служб Томас Вітінгтон, такі заходи навряд чи допоможуть швидко усунути наявні проблеми. За його словами, виробництво нових систем ППО потребує значних фінансових ресурсів, промислових потужностей і часу, а кожен додатковий зенітний комплекс означає перерозподіл ресурсів, які могли б бути використані для забезпечення російських військ на фронті.
Раніше ми писали, що від початку 2026 року Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони 413 безпілотних авіаційних комплексів. Це перевищує показники аналогічного періоду 2025 та 2024 років, повідомили у відомстві.
