Попри заяви про чергові перемир’я, США та Іран фактично перейшли до стадії затяжного протистояння на виснаження. Стратегічна невизначеність Вашингтона та нездатність ліквідувати ядерну програму Тегерана на першому етапі війни створюють передумови для подальшої ескалації. Це безпосередньо впливає на світові ціни на енергоносії та глобальну безпеку.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Андрій Грубінко.
Конфлікт перебуває у фактично патовому стані: перший етап війни не дав очікуваних результатів для Сполучених Штатів — не вдалося ані послабити іранський режим, ані зупинити його ядерну програму. Водночас Іран демонструє готовність до подальшого протистояння і не йде на поступки.
Експерт вважає, що найбільш імовірним сценарієм є подальша ескалація, зокрема можливий перехід до наземної операції. Попри періодичні заяви про перемир’я, чіткої стратегії з боку США наразі немає — позиція Вашингтона виглядає непослідовною, а дипломатичні спроби швидко досягти результату не спрацювали.
"Очевидно, що перший етап війни завершився 11 квітня. Багато є думок з того приводу, які були результати. На мій погляд, американці програли, хоча дехто каже, що це перегрупування сил. Перший етап нереалізований, ядерна програма не ліквідована Іраном, як ми бачимо. Ні, це вже всі визнали. І зміни режиму якісного не відбулося", — зазначив Грубінко.
За його прогнозом, наступною стадією конфлікту може стати наземна операція. Попри бажання Дональда Трампа уникнути прямого зіткнення до виборів у Конгрес, хаотичність американської стратегії та непоступливість Ірану роблять ескалацію майже неминучою. Ключовим інструментом тиску Тегерана залишається контроль над логістичними шляхами.
"Наступна стадія, я прогнозую, — це стадія наземної операції, подальшої ескалації конфлікту. Очевидно, що Трампу від цього не відкрутитися. Він дуже хоче цього уникнути. У нього дуже мало часу, приблизно до червня-липня, тому що далі починається активна фаза виборів до Конгресу. І ціни на нафту стабілізувати дуже складно. Він хаотично шукає різні рішення. Тобто очевидно, що цей конфлікт, на жаль, буде далі розгортатися", — пояснив аналітик.
Важливим фактором у цьому протистоянні є контроль над стратегічними морськими шляхами, через які транспортуються енергоносії. Іран активно використовує своє географічне положення як інструмент тиску, зокрема через можливість блокування ключових проток. Це безпосередньо впливає на світові ринки нафти й газу. У відповідь США разом із союзниками намагаються утримати контроль над альтернативними маршрутами постачання, зокрема в районі Червоного моря, щоб мінімізувати ризики для глобальної торгівлі.
Останні заяви іранського керівництва свідчать про те, що режим не збирається йти на поступки. Ба більше, Тегеран нарощує темпи виробництва озброєння, відчуваючи підтримку з боку Китаю та власну здатність дестабілізувати регіон.
"Іранці готові до наступного етапу війни. Вони говорять про те, що в період затишшя їхня швидкість відновлення пускових платформ та дронів навіть вища, ніж до війни. Це питання їхнього фізичного виживання. Вони відчули вплив на Близький Схід, показали, що можуть контролювати регіон через тероризм, атаки, ракетні обстріли, дронні технології. Цього в них предостатньо", — сказав він.
Водночас для Кремля затяжна війна на Близькому Сході є вигідною в довгостроковій перспективі через потенційне зростання цін на нафту. Проте для України ситуація залишається неоднозначною: з одного боку, економіка залежить від вартості пального, з іншого — криза в Ірані виснажує ресурси союзника РФ.
"Якщо ця війна буде тривати дуже довго, то в довгостроковій перспективі це буде великий плюс для РФ. Але ми повинні розуміти, що є тенденція до зниження темпів економіки в них. Україна розширює можливості співпраці у військово-політичному напрямі. Ми дедалі тісніше взаємодіємо з країнами Близького Сходу. Це ще раз показує, що ці два конфлікти пов’язані — російсько-український і американсько-ізраїльсько-іранський", — зазначив експерт.
Для України затягування конфлікту є подвійним викликом: зростання цін на пальне тисне на економіку та армію, а увага США розпорошується. Водночас аналітик бачить і можливості — зокрема у розвитку співпраці в оборонних технологіях.
"Апостроф" повідомляв, що президент США Дональд Трамп оголосив про продовження режиму припинення вогню з Іраном, який мав закінчитися 22 квітня. Американські військові поки не завдаватимуть удару, чекаючи на пропозиції від іранської сторони щодо завершення конфлікту.
Раніше здавалося, що США та Іран от-от домовляться про мир. Проте ситуація змінилася після слів Дональда Трампа про те, що Тегеран нібито вже погодився віддати свій уран і швидко закінчити війну. В Ірані ці заяви заперечили та заявили, що жодних остаточних домовленостей ще немає. Через це переговори були під загрозою, а журналісти CNN повідомили, що заяви Трампа лише ускладнили процес.
