У четвер, 2 липня, Православна церква України вшановує свято Возложення ризи Пресвятої Богородиці у Влахернах, пам’ять святителів Фотія Київського та Іоанна Максимовича, а також Охтирську ікону Божої Матері — одну з найшанованіших чудотворних ікон в Україні.

"Апостроф" розповідає про духовне значення свята Возложення ризи Богородиці, життєвий подвиг святителів Фотія та Іоанна Максимовича, а також народні традиції і прикмети цього дня.

Згідно з церковними переказами, свято Возложення ризи Пресвятої Богородиці пов’язане з перенесенням чесної ризи Божої Матері до Влахернського храму в Константинополі у V столітті (сучасна назва міста — Стамбул). За переказами, двоє візантійських достойників привезли святиню зі Святої Землі, де вона зберігалася у благочестивої родини.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

У церковній традиції риза Богородиці стала символом Її небесного покрову над християнами. Особливо відомий переказ про чудесний порятунок Константинополя від ворожої навали: коли місто опинилося під загрозою знищення, віряни звершили молебень перед святинею і занурили ризу Богородиці у води моря. Невдовзі здійнялася сильна буря, яка розсіяла ворожий флот. Відтоді свято сприймається як знак особливого захисту Божої Матері.

 На честь події явлення Богородиці у Влахернській церкві під час облоги сарацинами-мусульманами в 910 році встановлено православне свято Покрови Пресвятої Богородиці.  За церковними легендами у молитві Матір Божа простягла над Константинополем білий покрив — омофор.

Ця подія згадується і у акафісті Покрову Пресвятої Богородиці:

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

 Кондак 1

Обраній предвічним Царем, вищій за всяке творіння, неба і землі Цариці, що колись прийшла у Влахернську церкву на молитву, достойне поклоніння з подякою приносячи, як сущі в темряві під твій сяючий омофор з вірою і зворушливістю вдаємося; Ти ж, що маєш державу непереможну, від усяких бід визволяй, щоб ми взивали до Тебе: Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором.

Окреме місце цього дня займає вшанування пам’яті митрополита Фотія Київського і всієї Русі. Святитель жив у XV столітті й прославився мудрим пастирським служінням у непрості часи церковних і політичних змін. За переказами, він відзначався глибокою молитвою, лагідністю та особливою турботою про єдність Церкви. Його шанували як архіпастиря, який умів поєднувати твердість у вірі з любов’ю до людей.

Митрополит Фотій Київський
Митрополит Фотій Київський

 

Також Церква вшановує чудотворця Іоанна Максимовича, архієпископа  Шанхайського і Сан-Франциського  — одного з найшанованіших святих XX століття. Святитель Іоанн служив у Китаї, Західній Європі та США, опікуючись православними громадами в еміграції. За численними переказами, він мав дар прозорливості й чудотворення: молився за тяжко хворих, допомагав сиротам і нерідко знав про людські потреби ще до того, як йому про них розповідали. Його життя стало прикладом жертовного служіння людям.

Святитель Іоанн Максимович
Святитель Іоанн Максимович

 

Особливе місце цього дня посідає й Охтирська ікона Божої Матері. За переказами, її знайшов у XVIII столітті священник біля міста Охтирка під час косовиці. Ікона швидко прославилася чудесними зціленнями, особливо від гарячки та тяжких недуг. До неї зверталися з молитвами про здоров’я дітей, мир у родині та захист від бід.

Охтирська ікона Божої Матері
Охтирська ікона Божої Матері

 

Для вірян цей день є нагадуванням про материнський покров Богородиці, силу молитви та важливість духовної вірності навіть у складні часи.

Народні традиції 2 липня

У народному календарі початок липня вважався періодом, коли літо входить у свою найспекотнішу пору. Люди уважно придивлялися до неба, вітру та рослин, адже вірили, що природа підказує, якою буде друга половина літа.

У день Богородичної ризи в українських селах особливо молилися за дім і родину. Господині прибирали оселю, змінювали рушники біля ікон, запалювали лампадки та просили Божу Матір про захист від негоди, пожеж і хвороб.

Цей день також вважався сприятливим для збирання цілющих трав. Особливо цінували м’яту, материнку, ромашку та звіробій, які сушили на зиму для чаїв і лікувальних настоїв. У народі казали, що трави, зібрані на початку липня, «мають силу сонця».

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

У деяких регіонах існувала традиція уникати метушні та важкої праці. Люди намагалися провести день спокійно, в молитві та мирі, щоб «не тривожити благословення літа».

Народні прикмети про погоду 2 липня

  • Якщо вранці багато роси — день буде ясним і спекотним.
  • Якщо небо чисте від світанку — липень буде сухим.
  • Ранковий туман, що швидко розсіюється, — до гарної погоди.
  • Якщо бджоли літають низько — можливий дощ.
  • Гучний спів птахів зранку — до тривалого тепла.
  • Якщо надвечір посилюється вітер — погода зміниться.

Що не можна робити 2 липня

У цей день не радили сваритися, підвищувати голос і тримати образи. У народі вірили, що сварки на Богородичне свято можуть надовго порушити мир у домі.

Також не рекомендували відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, особливо старшим людям і хворим.

Що треба зробити

Вірянам радять помолитися Пресвятій Богородиці про захист родини, мир у домі та здоров’я близьких, а також звернутися до святителів Фотія та Іоанна Максимовича з проханням про духовну мудрість і зміцнення у вірі.

Доброю справою цього дня вважається молитва за рідних, допомога ближнім, милосердя та збереження внутрішнього спокою.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 1 липня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.

Завантаження...