Найпоширенішими порушеннями у роботі ТЦК залишаються відсутність відеофіксації вручення повісток, порушення процедури доставлення військовозобов'язаних і випадки вимагання хабарів. Громадяни, які стикаються з вимаганням грошей або іншими незаконними діями, мають звертатися до правоохоронних органів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка, голова військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко.
За її словами, попри те, що обов'язкова відеофіксація роботи працівників ТЦК уже закріплена на законодавчому рівні, на практиці ці вимоги нерідко порушуються. Водночас відповідальність за відсутність відеозапису обмежується адміністративним штрафом і не впливає автоматично на законність мобілізації.
"Вимоги відеофіксації не виконуються, хоча це дійсно вже було внесено на рівні закону, коли всі працівники ТЦК повинні носити відеозапис. Відповідно до інформації, яка наявна в реєстрі судових рішень, то працівники ТЦК, які не виконують ці вимоги, притягуються до відповідальності, це незначний штраф і, по суті, навіть ця відповідальність, невиконання вимоги щодо відеофіксації, вручення повістки чи будь-якого спілкування з військовозобов'язаним, не тягне за собою бажаного результату для військовозобов'язаного у вигляді там порушення мобілі- його мобілізаційних прав, у вигляді скасування наказу на його мобілізацію", — зазначила Аніщенко.
Вона пояснила, що у суді відеозапис розглядається лише як додатковий доказ. Тому для успішного оскарження наказу про мобілізацію необхідно довести сукупність порушень, а не лише відсутність відеофіксації.
За словами адвокатки, найпоширенішими порушеннями з боку працівників ТЦК є відсутність відеофіксації вручення повістки, відмови військовозобов'язаного від проходження військово-лікарської комісії, добровільного прибуття до ТЦК, а також пошкоджені або відсутні відеозаписи у випадках, коли громадяни заявляють про застосування до них насильства.
Аніщенко також наголосила, що працівники ТЦК не мають права самостійно затримувати громадян чи перевіряти документи поза межами територіального центру комплектування. За її словами, законність примусового доставлення до ТЦК залежить від того, хто саме його здійснював і чи були для цього законні підстави.
Вона також зазначила, що вже відкрито кримінальні провадження щодо отримання неправомірної вигоди. Водночас кримінальна відповідальність передбачена не лише для посадовців, які вимагають або отримують хабарі, а й для осіб, які їх пропонують.
"У нас є кримінальна відповідальність не лише за отримання неправомірної вигоди, а й за запропонування такої неправомірної вигоди. Тому тут кримінальна відповідальність може бути для двох сторін", — підкреслила вона.
За словами Аніщенко, якщо військовозобов'язаний стикається з вимаганням грошей у ТЦК, він має негайно звернутися до правоохоронних органів. Після цього факт отримання неправомірної вигоди може бути задокументований у межах кримінального провадження.
Окремо адвокатка звернула увагу на випадки мобілізації чоловіків віком 58–59 років. Вона нагадала, що закон дозволяє мобілізувати військовозобов'язаних до досягнення 60-річного віку. Водночас громадянам важливо завчасно документувати стан свого здоров'я, регулярно звертаючись до лікарів і фіксуючи всі медичні показання.
"Чоловіки дуже часто нехтують цією можливістю і думають, що після 55 їх не будуть мобілізовувати. Мобілізовують, але якщо у вас немає офіційних записів в системі Health, медичної документації, що ви зверталися до лікарів, то, звичайно, військово-лікарська комісія вас визнає абсолютно придатними для проходження служби", — пояснила Аніщенко.
Вона наголосила, що у разі порушення прав військовозобов'язаний має право звернутися до суду. За словами адвокатки, лише суд може визнати мобілізацію законною або незаконною, а на оскарження наказу про мобілізацію закон відводить один місяць.
"Апостроф" повідомляв, що станом на 7 липня 2026 року в Україні суттєво зросла кількість звернень громадян щодо можливих порушень їхніх прав під час проведення мобілізації та призову з боку військовослужбовців ТЦК та СП.
В Україні проводяться масові раптові перевірки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які охоплюють і ті установи, що вже були на засіданнях Тимчасової слідчої комісії. За результатами інспекцій у період з грудня 2025 року по червень 2026 року було виявлено сотні порушень законодавства та вжито відповідних заходів реагування.