Підготовка України до наступної зими залишається складною: відновити зруйновані ТЕЦ у повному обсязі неможливо, а малі когенераційні установки не здатні повноцінно замінити централізоване теплопостачання.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Експерт зазначає, що ситуація в регіонах суттєво відрізняється: одні області постраждали від ракетних ударів менше, тоді як Київ, Харків та інші великі міста зазнали значних руйнувань енергетичної інфраструктури. Саме це, за його словами, є головною причиною складнощів із підготовкою до опалювального сезону.
"Для чого? Це нереалістично просто побудувати те, що ви кажете. Тобто є частина об'єктів, наприклад, от ми бачили навіть інформацію, що привозилися когенераційні установки, вони маленькі. Навіть вони, якщо будуть підключені, вони не врятують зимою там ні Львів, ні Київ, ні Харків, ні Кривий Ріг. Ви розумієте? Харків також працював на Харківській ТЕЦ-5, основну частину зими... Тобто замінити, ну, неможливо", — зазначив Корольчук.
Він підкреслює, що відновити або швидко замінити великі об’єкти теплової генерації, зокрема ТЕЦ, неможливо. Ідеї щодо створення кластерних енергосистем або повної заміни ТЕЦ мережею малих когенераційних установок він вважає нереалістичними у короткостроковій перспективі.
Такі установки можуть забезпечувати лише окремі критичні об’єкти — лікарні, школи, адміністративні будівлі чи військові об’єкти, але не здатні обігріти цілі міста. За його словами, термін "міні-ТЕЦ" часто вводить в оману, адже йдеться про газові генератори обмеженої потужності.
"Це не міні-теплові електростанції. І тим паче не міні-електроцентралі. Тобто, в даному випадку, мова буде йти про те, що всі об'єкти, оці такі міні-ТЕЦ можуть закривати потреби, наприклад, адміністративні споруди, необхідні об'єкти, військові об'єкти, соціальні об'єкти, школи, садочки, лікарні і так далі. Але сказати, що можна буде місто закрити цим. Неможливо. От чесно скажу, неможливо", — підкреслив співзасновник інституту.
Корольчук також пояснює, що навіть великі ТЕЦ, які відновлюватимуться, не зможуть працювати на повну потужність через накопичені пошкодження. У кращому випадку їхня ефективність може становити близько 30%, а нові обстріли можуть ще більше знижувати цей показник. Значна частина пошкоджень потребує капітальних ремонтів, що займає тривалий час.
"Навіть ту станцію, яку будуть відбудовувати теплову, ТЕЦ, мається на увазі, і ТЕЦ-5, і ТЕЦ-6, вони будуть працювати приблизно десь на 30%, ну, такі попередні дані, гірше, з нижчим коефіцієнтом корисної, бо втрати суттєві, насправді. Всі теплові електростанції, які були пошкоджені ще в 22-му, 23-му, 24-му роках, вони не вийшли на свою попередню, проєктну роботу, на жаль, тому що є пошкодження, які треба ліквідовувати вже в режимі капітальних ремонтів. А все, що ми зараз бачимо, це оперативні ремонти", — пояснив Корольчук.
Він наголосив, що жодна з альтернатив не здатна швидко замінити централізоване теплопостачання. Найближчим реалістичним сценарієм є відновлення пошкоджених об’єктів, посилення критичної інфраструктури та пріоритетне забезпечення теплом важливих установ.
Для населення, за його словами, універсального технічного рішення не існує. Єдиними реальними заходами залишаються ремонт інфраструктури, захист енергетичних об’єктів і підготовка до можливих перебоїв із теплом.
"Для населення в багатоповерхових будинках, то, на жаль, якби чесно, альтернативи немає. Ну, от не придумаєш, розумієте? Я пропоную, знаєте, такий вислів нехороший, не висмоктувати з пальця. Стосовно опалення — це варіантів немає, тобто їх дуже мало. Є варіанти використовувати газ, але вони потребують більшого тиску газу, плюс це дуже небезпечно в багатоповерхових будинках. Тому поки що варіант один — ремонтувати і сподіватися, що система протиповітряної оборони буде посилена", — підсумував Корольчук.
"Апостроф" повідомляв, що відновлення великих ТЕЦ і розвиток децентралізованої генерації мають відбуватися паралельно, адже лише комплексний підхід дозволить уникнути дефіциту тепла та електроенергії в умовах війни. Ставка лише на один із цих напрямів може створити додаткові ризики для енергосистеми.
В Україні досі відсутній єдиний системний підхід до забезпечення енергетичної стійкості, що призводить до формування локальних "енергетичних острівців", які не здатні ефективно взаємодіяти між собою в кризових умовах.
