Гарантії безпеки від США та коаліції охочих мають доповнювати одна одну, але потребують чіткої ратифікації парламентами та визначених механізмів реагування на будь-яке поновлення агресії РФ — від локальних провокацій до повномасштабного наступу.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політичний консультант, експерт із питань зовнішньої політики Гліб Остапенко.
За його словами, питання гарантій безпеки та коаліції охочих необхідно розглядати у взаємозв’язку, проте юридично та практично це два окремі треки, які потребують чіткої ратифікації та визначення механізмів.
Якщо раніше Дональд Трамп прагнув одноосібно приймати рішення про допомогу, то тепер спостерігається прогрес у бік повноцінної ратифікації зобов'язань. Ключовим є визначення умов, за яких ці гарантії активуються, зокрема у разі поновлення агресії РФ.
Він повідомив, що гарантії від США наразі обговорюються щодо строку дії (10–15 років) і ратифікації Конгресом та Сенатом, тоді як коаліція охочих потребує багатостороннього юридичного оформлення через парламенти учасників. Остапенко наголошує, що ключовим є визначення поняття "повноцінного поновлення агресії".
"Питання ще в тому, яким чином ця коаліція хоче бути розміщена на території України, тому що необхідний чіткий мандат, технічно прописані механізми їх заходу на українську суверенну територію", — зазначив він.
За його словами, для України навіть один обстріл вважається агресією, тоді як США поки розглядають застосування гарантій лише у разі масштабного наступу, подібного до 2022 року.
"Необхідно прописати, що робить британський, французький та німецький контингент, який буде стояти, наприклад, у Полтавській області, якщо по них прилетить ракета або якийсь модернізований КАБ", — наголосив Остапенко.
Водночас експерт підкреслив, що відсутність рішучої політичної волі у Європі гальмує практичне введення іноземного контингенту.
За його словами, наразі Україна не може розраховувати на автоматичне спрацювання п’ятої статті НАТО, проте це не означає, що слід відмовлятися від євроатлантичного курсу у довгостроковій перспективі.
"Звичайно, поки що п’ята стаття НАТО нам не світить найближчим часом, але де-юре ми не повинні відмовлятися від євроатлантичного інтеграційного курсу", — підкреслив Остапенко.
На думку експерта, Україні потрібна від Європи не лише фінансова допомога, а реальна присутність на своїй території для спільного протистояння агресору.
"Україна бореться за себе і за Європу, але Європа повинна не лише надавати фінансову та військову допомогу, а й діяти у рамках повноцінного мандату, заходити на суверенну територію України та фактично допомагати нам, будучи справжніми союзниками", — підсумував Остапенко.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що у початковому мирному плані США, що мав 28 пунктів, викладено вимогу до Києва відступити приблизно з чверті Донецької області та частини Луганської області, які все ще перебувають під контролем України. Цей план передбачає створення "нейтральної, демілітаризованої буферної зони" після виведення українських військ, при цьому не вимагаючи виведення російських військ зі східного кордону цієї зони.
Девід Ігнатіус, колумніст, що висвітлює питання зовнішньої політики для The Washington Post, із посиланням на американських, українських та європейських чиновників, заявив, що адміністрація Дональда Трампа розробляє мирну угоду для України, яка, за словами чиновників, передбачає безстрокові гарантії безпеки, швидке приєднання до ЄС та план економічного відновлення, фінансований коштом російських активів. Ключовим елементом угоди є створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, подібної до тієї, що розділяє Корею, а також потенційний "обмін територіями".
Президент США Дональд Трамп висунув ідею виведення українських та російських військ з територій та створення демілітаризованої «вільної економічної зони», де могли б діяти бізнес-інтереси США. Україна відхилила цю пропозицію, за словами французького чиновника.
Володимир Зеленський висунув нову ініціативу щодо гарантій безпеки України в разі укладення угоди з Росією про припинення війни. Замість того, щоб Україна вступала до НАТО, він пропонує створити мережу двосторонніх угод із низкою країн, які забезпечать Україні колективну оборону на зразок Статті 5 Північноатлантичного альянсу.
Володимир Зеленський наголосив, що Україна "дуже близька до сильних гарантій безпеки" від США та європейських партнерів, які мають стати юридично зобов’язуючою відповіддю на агресію, подібною до Статті 5 НАТО. У рамках співпраці Києву вдалося об’єднати американську та європейську сторони для спільної роботи над документами.
