Антидронова стіна, яку Європа планує звести вздовж східних кордонів, може стати ефективним елементом безпеки, але лише за умови комплексного підходу — із кількома рівнями оборони. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор Роман Світан.

"В антидроновій стіні можна використовувати все — логіка має бути саме така. Має бути як фронтальна, уздовж лінії фронту чи кордону, так і об’єктова система захисту поблизу стратегічних цілей", — пояснив Світан.

Окрім цього, експерт підкреслив, що в глибині території повинна діяти ешелонована система оборони — із залученням гелікоптерів, легкої авіації та винищувачів, які знищуватимуть повітряні цілі, що прорвалися через зовнішню лінію захисту.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Дрон-перехоплювач може знищити лише повільні цілі на невеликій висоті, тому обов’язково потрібні зенітні комплекси, вертольоти та навіть легка авіація. Це має бути цілісна, багатоешелонна система ППО", — зазначив експерт.

Він додав, що європейський повітряний простір дуже насичений, тому першочергово слід відстежувати дрони поблизу аеродромів, а вже потім будувати фронтальну багатошарову систему для захисту від усіх аероцілей. За словами Світана, найбільшу загрозу для Європи нині становлять саме малі FPV-дрони, здатні завдати серйозної шкоди цивільній авіації.

"Маленький дрон, який потрапить у двигун літака під час зльоту, може спричинити катастрофу. Тому такі загрози Москви не можна залишати без уваги", — наголосив він.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Експерт вважає, що першочергово потрібно укріплювати ділянки польсько-білоруського та польсько-російського кордонів, зокрема навколо Калінінградської області, адже саме звідти потенційно може походити найбільша загроза.

Світан підкреслив, що досвід України у протидії російській агресії буде надзвичайно корисним для європейських партнерів. На його думку, держави, які межують із Росією — Польща, Фінляндія, країни Балтії — можуть майже повністю запозичити українські моделі оборони.

Що відомо про Стіну дронів

Як відомо, російські дрони порушували повітряний простір Польщі, Румунії, Естонії, Литви, Данії, Норвегії, Швеції, Нідерландів, Фінляндії, Німеччини. 

ЄС ухвалив трискладовий підхід до захисту східного флангу – наземна, дронова та морська "стіни".

Пріоритетом "стіни дронів" є підвищення спроможностей з виявлення, відстеження дронів та можливостей їх перехоплення. Речник Єврокомісії Тома Реньє сказав, що проєкт "стіна дронів" включає захист "прифронтових країн та України від потенційних атак дронів". Утім європейські країни не одностайні в підтримці проєкту. Так, держави, розташовані далі від Росії, сумніваються у реалістичності задуму та його фінансовій доцільності.

Євросоюз збирається провести зустріч щодо ініціативи "Стіна дронів" 26 вересня. На неї не запрошували Словаччину та Угорщину.

ЄС ухвалив трискладовий підхід до захисту східного флангу – наземна, дронова та морська "стіни". Також у пріоритеті вдосконалене виявлення, відстеження та можливості перехоплення безпілотників.

Київ отримав декілька звернень від іноземних країн щодо тренінгу своїх військовослужбовців для протидії російським повітряним атакам. 

Міністр оборони України Денис Шмигаль провів у Києві зустріч з Єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Окрему увагу сторони приділили європейській ініціативі "Стіна дронів" – масштабному проєкту зі створення оборонної екосистеми, до якої Україна має стати ключовим партнером. Наразі триває розробка дорожньої карти реалізації цієї ініціативи.