Київська міська влада виявилася недостатньо підготовленою до поточної зими, забезпечивши столицю критично малою кількістю мобільних котелень, які покривають менше ніж 0,1% від потреби. Поки прифронтові міста та бізнес активно впроваджують розподілену генерацію, столиця з найбільшим бюджетом в Україні продовжує потерпати від тривалих блекаутів через пошкодження ключових підстанцій та відсутність автономних джерел живлення на насосних групах.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив доктор технічних наук та експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв.
Ігнатьєв пояснив, що йдеться про мобільні котельні на причепах, які під’єднуються безпосередньо до точки балансової належності — місця, де розташований лічильник між теплокомуненерго та споживачем. Такі установки, працюючи на дизельному паливі, можуть забезпечувати об’єкти теплом і частково електроенергією.
Він наголосив, що на весь Київ таких котелень лише шість, тоді як у столиці налічується понад 8 600 потенційних точок підключення — від житлових будинків до об’єктів критичної інфраструктури.
"Тобто на рівні Києва це менше ніж 0,1%. І це виглядає не дуже гарно, тобто ми розуміємо, що Київ реально не підготувався до вже чергової військової зими. І це є велика проблема, оскільки ми бачили, як лівий берег Києва замерзав під час останнього такого локального блекауту", — зазначив експерт.
Ігнатьєв наголосив, що міська теплокомунальна інфраструктура не була належно оснащена резервними джерелами живлення — газопоршневими установками або промисловими генераторами на насосних станціях. Через це у разі знеструмлення виникають проблеми з подачею теплоносія, особливо в будинках вище дев’яти поверхів, де відповідальність за насосні групи лежить уже на ОСББ або керуючих компаніях.
"Теплокомуненерго київська не подбала про те, щоб встановити запасні установки або промислові генератори на насосній групі", — наголосив експерт.
Він зазначив, що вартість однієї мобільної котельні становить близько 1,2 млн євро, що, за словами експерта, не є критичною сумою для бюджету Києва.
"Така котельня вартує в середньому 1,2 млн євро. Це невелика сума для такого бюджету, як місто Київ. Прифронтовий Харків — 30 км до кордону з країною-агресором — має і тепло, і світло, і водопостачання, а Київ, столиця України, на превеликий жаль, потерпає від такої великої комунальної проблеми", — сказав він.
Ігнатьєв заявив, що енергосистема України перебуває в критичному стані: пошкоджені підстанції не лише навколо Києва, а й у тилових регіонах. Через це столиці доводиться жити з тривалими графіками відключень. За його словами, українцям загалом і киянам зокрема доведеться звикати до життя в умовах "генераторної економіки".
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Росія змінила тактику атак на українську енергосистему, зосереджуючи масовані удари по окремих регіонах. Це призводить до пошкоджень як генерації, так і мережевої інфраструктури. Попри це енергетики зберігають спроможність відновлювати систему, однак узимку Україна все одно не зможе обійтися без графіків обмеження електроенергії навіть за відсутності обстрілів.
Російські війська знову завдали ударів по газовій та енергетичній інфраструктурі України, атакувавши об’єкти видобутку та теплоелектроцентралі групи Нафтогаз України.
Попри постійні атаки ворожих дронів на мережеві підстанції та дефіцит генерації через відсутність сонячної погоди, Україні вдається уникати загальнонаціонального блекауту завдяки роботі атомних станцій та оперативним ремонтам.
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко заявив, що попри всі обстріли компанія не збирається здаватися і продовжить відновлювати пошкоджене російськими обстрілами обладнання.
