Новорічне звернення Володимира Путіна стало найкоротшим від початку повномасштабного вторгнення в Україну, що свідчить про пропагандистське роззброєння Кремля та брак аргументів для демонстрації "сили".
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політолог Максим Гончаренко.
Експерт звернув увагу на те, що динаміка новорічних промов Путіна демонструє поступову втрату впевненості диктатора. Від мілітаристського антуражу 2022 року він перейшов до максимально сухого та абстрактного привітання, яке тривало трохи більше трьох хвилин.
"Якщо ви порівняєте усі його звернення з початку повномасштабного вторгнення, то це буде найкоротше його звернення. Те, що Путіну фактично нема чого сказати у таку визначну подію, каже про те, що Росія зараз у плані пропаганди роззброєна. В плані пропаганди їм дуже мало є аргументів, які вони можуть показати своєму населенню, що вони все ще сильні", — зазначив Гончаренко.
Якщо на початку вторгнення Кремль намагався створити образ мілітаризованого "сильного" лідера на тлі військових, то нині від цього майже нічого не залишилося. За словами експерта, це свідчить про серйозну кризу російської пропаганди, якій дедалі важче знаходити аргументи, щоб переконати власне населення у силі та успіхах держави.
"Те, що Путіну фактично нема чого сказати у таку визначну подію, каже про те, що Росія зараз у плані пропаганди роззброєна. В плані пропаганди їм дуже мало є аргументів, які вони можуть показати своєму населенню, що вони все ще сильні", — наголосив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Гончаренко зазначив, що російська влада традиційно прив’язує пропагандистські меседжі до символічних дат, зокрема й до Нового року. Втім, цього разу Путіну фактично не було що сказати: у зверненні майже не прозвучало конкретики, чітких планів чи реальних досягнень. Значну частину короткої промови він присвятив абстрактним розмовам про мрії, лише побіжно згадавши так звану "СВО" та військових.
На відміну від цього, новорічне звернення президента України Володимира Зеленського мало чіткий меседж і було спрямоване не лише до українців, а й до міжнародної спільноти. За словами політолога, у Путіна ж незрозуміло, для кого і з якою метою було виголошене звернення, адже три хвилини для лідера держави, що веде загарбницьку війну, — це вкрай мало.
Експерт також звернув увагу на суперечливу заяву Путіна про "перемогу". Хоча Кремль офіційно називає війну "спеціальною воєнною операцією", сам факт використання слова "перемога" свідчить, що в Москві де-факто сприймають події як повномасштабну війну.
Політолог підкреслив, що навіть у середовищі російських пропагандистів дедалі частіше з’являються сумніви щодо сенсу та цілей війни. На пропагандистських ресурсах звучать тези про небажаність подальшої ескалації та страх перед новою мобілізацією.
"Російська пропаганда починає сумніватися і тихенько готує російський народ до того, що все ж таки мир буде", — зазначив він.
Гончаренко також зазначив, що особливим викликом для Кремля стане 11 січня 2026 року — дата, коли тривалість повномасштабного вторгнення зрівняється з кількістю днів Другої світової війни. Це створює небезпечний парадокс для державної ідеології, побудованої на культі "швидких досягнень минулого".
"Як пояснити російському народові, що за той самий час радянський союз, наприклад, штурмував Берлін, а Російська Федерація не може взяти черговий населений пункт в Україні, про яку вони казали, що вона дуже слабка. Це буде дуже цікаво дивитися, як змія пропаганди буде сама себе за хвіст кусати", — пояснив експерт.
Президент Росії Володимир Путін використав своє новорічне звернення, щоб продемонструвати образ сили Росії, пообіцявши перемогу в Україні.
У зверненні, яке спочатку транслювалося на Далекому Сході, Путін звернувся до російських окупаційних військ, заявивши, що вони "взяли на себе відповідальність боротися за свою рідну землю, за правду та справедливість".
Він запевнив, що "мільйони людей по всій Росії з вами в цю новорічну ніч". Путін привітав з Новим роком російських солдатів і командирів і додав, що росіяни "вірять у них і в нашу перемогу".
