Колишній заступник військового прокурора Дмитро Борзих подав до Печерського районного суду міста Києва позовну заяву проти видання ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової.
Про це повідомляє ZN.UA.
Суть позовних вимог та позиція НАБУ
Борзих вимагає спростування інформації з розслідування щодо діяльності адвокатської групи та подальших публікацій, оскаржуючи оприлюднення його імені як підозрюваного до винесення вироку. Окрім цього, позивач, маючи статус практикуючого адвоката, просить стягнути майже 800 тис. грн судових витрат, з яких 300 тис. грн становлять видатки на правову допомогу.
Раніше НАБУ оголосило підозру трьом представникам компанії "Гарантія ваших прав", включно з Борзих, через несанкціоноване отримання доступу до матеріалів щонайменше 100 кримінальних справ, серед яких близько 30 стосувалися топкорупції. У відповідь на запит захисту видання Бюро підтвердило наявність у Борзих статусу підозрюваного та нагадало позицію Верховного Суду про те, що спростування даних досудового розслідування не розглядається у цивільному процесі.
На думку представників ZN.UA та адвоката Євгена Воробйова, позов має ознаки SLAPP-практики для фінансового та процедурного тиску на медіа.
Маніпуляції з авторозподілом справ та оцінка захисту
Представник Ведернікової Роман Васильняк відзначив нерівні умови сторін у Печерському райсуді Києва. Аналіз даних порталу "Судова влада України" та ЄДРСР виявив використання механізму "судової каруселі" під час розподілу позову. Спочатку справу призначили судді Тетяні Ільєвій, проте позивач забрав заяву і подав новий позов із тими ж вимогами ще до публікації ухвали.
Наступний суддя Євген Хайнацький заявив про самовідвід через особисті зв'язки з Борзих, після чого під час повторного перерозподілу відвід взяла й Ільєва. Зрештою серед двох кандидатів, Сергія Вовка та Олексій Соколова, систему налаштували на Соколова, при цьому голова Печерського суду Руслан Козлов є кумом Борзих.
Загрози свободі слова та норми Цивільного кодексу
Редакція ZN.UA розглядає цей процес як загрозу для всієї медіаспільноти та права суспільства володіти інформацією про топкорупцію.
Позивач опирається на частину 4 статті 296 Цивільного кодексу України, яка забороняє публікувати ім'я підозрюваного до вироку без його згоди. У 2025 році Верховний Суд підтвердив суворе дотримання цієї норми, незалежно від суспільного інтересу чи публічного статусу особи.
На думку редакції, подібний підхід суперечить європейським стандартам, де свобода слова та суспільна значущість у справах щодо топпосадовців є пріоритетними. Ситуація ускладнюється законодавчими спробами обмежити публічні заяви правоохоронців, що у поєднанні з можливістю затягування справ адвокатами до спливу строків давності у ВАКС створює умови для уникнення відповідальності фігурантами системної корупції. ZN.UA має намір продовжувати захист своєї позиції в судовому порядку.
Ми писали, що 7 серпня у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбулося підготовче засідання у справі про цивільну конфіскацію майна колишнього заступника міністра енергетики Германа Галущенка — Олександра Хейла.
