Спроби Кремля нав’язати світу "нову архітектуру безпеки" та заяви про нібито неготовність Києва до миру є елементом дипломатичної гри, спрямованої на легітимізацію сфер впливу Росії.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив політтехнолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
За його словами, російський диктатор майстерно використовує риторику Дональда Трампа, щоб перекласти відповідальність за продовження війни на Україну, паралельно просуваючи ідею поділу світу на сфери інтересів.
"Коли він говорив про нову архітектуру безпеки, знову ж це все викликає ніби підтвердження теорії, що Сполучені Штати Америки, Росія, Китай якось пробують розділити світ на трьох — на сфери впливу. І от Путін говорить про цю нову архітектуру безпеки і, я так розумію, фактично прямо натякає, що Україна входить у цю сферу інтересів" — зазначив Бала.
Він наголосив, що частина партнерів України, особливо в Європі, добре розуміє реальний стан справ, тоді як Сполучені Штати за адміністрації Трампа фактично не надають прямої допомоги Україні.
"Трамп фактично просто вивів Путіна з міжнародної ізоляції. Він поставив Путіна в ситуацію, коли Путін уже говорить не як керівник країни-агресора. І ця ситуація для нас, м'яко кажучи, дуже-дуже неприємна. Всі адекватні лідери країн прекрасно все це розуміють, але не всі хочуть якось сперечатися з Трампом", — підкреслив політтехнолог.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, це формує складний дипломатичний контекст: європейські лідери дедалі частіше демонструють готовність до діалогу з Росією, намагаючись не допустити одноосібного вирішення війни між Москвою та Вашингтоном.
"Європа прекрасно розуміє, що Путін і Трамп хочуть, як кажуть, усе між собою вирішити, а це ненормально, бо війна йде в Європі й безпосередньо стосується європейської безпеки. Без Європи жодної угоди не може бути укладено. Тим більше саме зараз Європа допомагає Україні. Сполучені Штати Америки нам не допомагають за адміністрації Трампа", — пояснив Бала.
Він додав, що в Європі вже замислилися над призначенням спецпредставника або формуванням переговорної групи від Європейського Союзу для участі в консультаціях із Росією. Така структура мала б працювати на нижчому дипломатичному рівні, забезпечувати комунікацію та контроль процесу з боку ЄС, але не ухвалювати остаточних рішень самостійно.
За словами Бали, вибір конкретної кандидатури має враховувати довіру європейських партнерів і мінімальну прийнятність для Росії, хоча жодних гарантій, що Путін погодиться на реальні переговори, не існує.
"Апостроф" повідомляв, що Європа намагається вибудувати власний трек комунікації з Кремлем, щоб не залишитися "поза бортом" глобальних домовленостей між Вашингтоном і Москвою. Водночас відсутність єдиної позиції всередині ЄС та тиск з боку адміністрації Дональда Трампа перетворюють пошук європейського спецпредставника на небезпечну дипломатичну гру.
Переговорний процес перебуває у стані хаосу, тому що Дональд Трамп змінює позицію після кожної зустрічі чи розмови — то виступає медіатором, то звинувачує президента України в небажанні миру. Водночас Росія відкрито відмовляється від припинення вогню та продовжує геноцидну війну.
Трамп сказав Reuters, що Україна, а не Росія, є стороною, яка затримує укладання потенційної мирної угоди. На думку американського лідера, російський президент Володимир Путін демонструє готовність завершити військове вторгнення, тоді як позиція глави української держави Володимира Зеленського залишається більш стриманою.
У Кремлі заявили, що згодні з висловлюванням президента США Дональда Трампа про те, що саме Київ гальмує мирне врегулювання війни.
