Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість надання Україні "фізичних" гарантій безпеки, проте прагне докорінно змінити фінансову модель присутності свого контингенту. Йдеться про створення механізму, за якого американські військовослужбовці здійснюватимуть контроль за режимом припинення вогню, але їхнє утримання повністю ляже на європейські бюджети або спеціальні міжнародні фонди.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив речник Українського конгресового комітету Америки (UCCA) Андрій Добрянський.
За словами експерта, Вашингтон поступово наближається до фіналізації домовленостей щодо безпекових зобов'язань, які можуть включати навіть ядерний аспект. Проте наріжним каменем переговорів залишається питання грошей.
"Я думаю, буде головне домовленість з Європою, Україною, і з Америкою. Бо президент Трамп не хоче висилати американських солдатів надармо до інших країн. Він би хотів знайти фонди з інших країн, щоб американські солдати залишилися там", — пояснив Добрянський.
Він зауважив, що роль США у координації контролю за тишею вимагатиме безпосередньої присутності персоналу, а не лише використання технічних засобів розвідки чи супутників. Фактично Трамп намагається запровадити прагматичну систему відносин, де Сполучені Штати надають безпекові послуги на комерційній основі.
"Практично мусять бути фізичні особи. Є думка в Америці, що ми не хочемо висилати солдатів, але якщо це б було відплачено вд європейського бюджету, тут починається інша зміна", — додав представник УККА.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Добрянський зазначив, що американська сторона зацікавлена у максимально швидкому врегулюванні конфлікту. Однак Київ наполягає на зваженому підході, особливо в таких критичних питаннях, як статус Запорізької АЕС та деокупація територій Донеччини. Речник підкреслив, що територіальні поступки не можуть бути предметом швидких угод, оскільки це суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.
"Американське законодавство так само каже, що Америка ніхто ніколи не визнає окуповану територію нашого ворога на українському терені, і це є обіцянка Америки, щоби допомогти Україні повернути ці території", — наголосив експерт.
Крім того, він попередив, що вікно можливостей для активних переговорів може закритися вже до середини року. США поступово зменшуватимуть свою залученість у процеси через початок внутрішнього виборчого циклу та зміщення фокуса на внутрішньополітичні пріоритети.
"Якщо ми з початку року, першу половину року не домовляємося, ми знаємо, що Америка менше і менше буде брати участь. Наші вибори відбудуться цього року так само і Білий дім буде більше сфокусований на тій справі", — сказав Добрянський.
"Апостроф" повідомляв, що президент Франції Емманюель Макрон розкритикував адміністрацію президента США Дональда Трампа за ігнорування правил світового порядку після повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро та поновлення погроз анексувати Гренландію.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про результати перемовин української команди у Франції. Секретар РНБО Рустем Умєров доповів, що двосторонній документ про гарантії безпеки між Україною та Сполученими Штатами фактично готовий до фіналізації на рівні президентів.
