Україна має якнайшвидше відновити безпечне судноплавство та повноцінну роботу глибоководних морських портів для всіх категорій вантажів. Тривале обмеження їхньої роботи може спричинити значне скорочення експорту, втрати валютної виручки та податкових надходжень, а також посилити тиск на курс гривні.
Про це заявив президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.
За його словами, від липня 2026 року через систематичні російські атаки під загрозою опинилися до 90% морських перевезень України. Він наголосив, що морські порти мають стратегічне значення для економіки, оскільки забезпечують надходження валюти, податків і збереження робочих місць.
Щелкунов вважає, що відновлення морського сполучення має стосуватися не лише окремих пріоритетних товарів. Йдеться, зокрема, про метал, залізну руду, аграрну продукцію, машинобудівну продукцію, будівельні матеріали та інші експортні вантажі.
На його думку, вибірковий морський коридор не зможе повністю компенсувати втрати. Гірничо-металургійний комплекс формує значну частину валютних надходжень і вантажної бази залізниці, тоді як аграрний сектор залишається одним із ключових напрямів українського експорту та має важливе значення для світового продовольчого ринку.
За оцінками ICC Ukraine, якщо повноцінну роботу морського коридору не вдасться відновити протягом року, економіка України може втратити понад 10% ВВП. Експортна виручка, за прогнозом, може скоротитися приблизно на 17 млрд доларів, а бюджет — недоотримати близько 8,5 млрд доларів податкових надходжень.
Крім того, через обмеження морської логістики на світові ринки можуть не потрапити понад 30 млн тонн української аграрної продукції.
Щелкунов звернув увагу і на значний дисбаланс зовнішньої торгівлі. Товарний імпорт України перевищив експорт на 28,3 млрд доларів, а експорт покриває лише близько 40% імпорту. За таких умов валютні надходження від експорту залишаються важливим ресурсом для підтримки гривні, оплати критичного імпорту та збереження міжнародних резервів.
Водночас альтернативні логістичні маршрути не здатні повністю замінити морські порти. За оцінкою президента ICC Ukraine, дунайські порти можуть додатково прийняти лише до 30% морських вантажів, причому переважно для поставок на найближчі ринки. Обмеженими залишаються і можливості сухопутних маршрутів через країни ЄС.
Додатковим фактором тиску на бізнес Щелкунов назвав підвищення вантажних залізничних тарифів на 30%. За його словами, це відбулося в момент, коли через проблеми з морською логістикою підприємства вже змушені використовувати дорожчі альтернативні маршрути.
Найбільш відчутні наслідки спостерігаються у гірничо-металургійному комплексі. За оцінками ICC Ukraine, вартість транспортування залізної руди зросла приблизно вдвічі, а чавуну — у 2–3 рази. У деяких випадках додаткові логістичні витрати вже перевищують прибуток від продажу тонни продукції. Через це експортні контракти можуть ставати збитковими, а підприємства, які одночасно працюють під загрозою російських обстрілів, опиняються перед ризиком скорочення або зупинки виробництва.
"Кожен місяць блокади — це менше валютної виручки, податків і робочих місць та більший тиск на гривню", — наголосив Щелкунов.
Він закликав українську владу та міжнародних партнерів зосередити зусилля на відновленні безпечного судноплавства та повноцінній роботі глибоководних портів для всіх категорій експортних вантажів.
Паралельно, на його думку, уряду варто переглянути рішення про 30-відсоткове підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці", сприяти транзиту українських товарів через європейські порти та продовжити переговори з ЄС щодо перегляду квот на українську металопродукцію.
В Україні не планують змінювати умови оподаткування фізичних осіб-підприємців до завершення воєнного стану. Зокрема, не йдеться про підвищення ставок єдиного податку для ФОП.
