Систематичне знищення російських засобів протиповітряної оборони та радіолокаційних станцій у тимчасово окупованому Криму є ключовим етапом підготовки до масштабніших ударів по стратегічних об'єктах ворога. Послаблення "захисного купола" півострова не лише відкриває шлях для ураження логістичних вузлів і аеродромів, а й ставить під удар Кримський міст.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.
Офіцер зазначив, що операції в тилу ворога є частиною єдиної стратегії, спрямованої на примус агресора до припинення війни. Пріоритетними цілями на півострові наразі є підрозділи ППО, адже без них російські військові об’єкти стають значно вразливішими.
"В першу чергу, звісно, треба позбавитися тих безпосередньо сил і засобів ворога, які мають захищати об'єкти, що підлягають ураженню. Тому ми з вами періодично спостерігаємо саме ураження засобів ППО, в першу чергу це радіолокаційні станції, тому що їх відновлювати найскладніше, вони найдорожчі", — пояснив Плетенчук.
За його словами, передусім ідеться саме про радіолокаційні станції, адже вони є найдорожчими та найскладнішими для відновлення. Ураження таких систем фактично знижує боєздатність цілих підрозділів ППО і відкриває можливості для подальших ударів по інших важливих цілях. Після послаблення протиповітряної оборони українські сили можуть ефективніше атакувати аеродроми, склади, командні пункти та інші військові об’єкти.
Плетенчук підкреслив, що росіяни значно наситили Крим військовою інфраструктурою, зокрема для захисту ключових об’єктів, таких як Кримський міст. Водночас велика територія півострова і обмежені ресурси ППО роблять ці системи вразливими, особливо з огляду на їхній дефіцит у Росії.
"Самі пускові теж, за можливості, втрачають росіяни, звісно, і безпосередньо пускові установки. На жаль, у Криму доволі щільно, з мого часу, росіяни наситили ці об'єкти, взагалі військову інфраструктуру. Зокрема, і це стосується оборонних дій щодо так званого кримського мосту. Тому там цілей насправді дуже багато", — сказав він.
Попри перебазування частини сил до Новоросійська, у Криму залишається близько двох третин основного складу — приблизно 50 одиниць техніки. Водночас кількість реально небезпечних ракетоносіїв суттєво скоротилася. Наразі загрозу становлять три надводні кораблі та два підводні човни, оскільки обидва фрегати ("Адмірал Ессен" та "Адмірал Макаров"), ймовірно, мають пошкодження.
Він зазначив, що будь-яке ураження кораблів Чорноморського флоту є позитивним для України, адже зменшує потенціал ворога. Попри часткове переміщення флоту до Новоросійська, у Криму залишається значна кількість кораблів — до півсотні, частина з яких становить реальну загрозу.
"Якщо мова йде про кораблі, так, це кораблі зі складу Чорноморського флоту — це завжди плюс, тому що ворог, звісно, від своїх планів не відмовлявся, навіть не зважаючи на те, що реалізувати станом на зараз це неможливо. Але, тим не менш, потенціал за можливості треба знижувати. Це і є приклад таких дій", — зазначив речник.
Також він звернув увагу на інші важливі цілі — склади паливно-мастильних матеріалів, логістичні вузли та об’єкти управління військами, знищення яких безпосередньо впливає на можливості російських сил на фронті.
Щодо подальших атак Плетенчук наголосив, що підстав для їх припинення немає, а отже, удари по військових об’єктах у Криму триватимуть. Це стосується і Кримського мосту, який, попри потужну охорону та насичення засобами ППО, залишається важливою і водночас вразливою ціллю. Він має не лише логістичне, а й символічне значення для Росії, тому його захист є пріоритетом для окупантів.
"Саме сакральність цього об'єкту, так? Його пропагандистське значення для росіян, мабуть, не менш важливе, ніж практичне значення. Тому що це доволі символічний для них об'єкт, який такою пуповиною з'єднує так звану Російську Федерацію з тимчасово окупованим українським Кримом", — підсумував Плетенчук.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 29 квітня безпілотники атакували територію Росії та тимчасово окупований Крим. Під ударом опинився нафтопереробний завод в Оренбурзькій області, а на кримському півострові пролунали вибухи в районі військових аеродромів.
Українська зброя вийшла на новий етап застосування, уразивши цілі на відстані понад 1500 кілометрів. Такі удари спрямовані на обмеження воєнного потенціалу Росії та є відповіддю на обстріли українських територій.
