У Верховній Раді триває підготовчий етап до можливих післявоєнних виборів, однак нинішній формат роботи парламентської робочої групи має радше консультативний, ніж вирішальний характер. Ключовою передумовою для будь-якого виборчого процесу залишається безпекова ситуація та припинення бойових дій, а не внутрішні парламентські дискусії.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив директор Українського парламентського інституту Ігор Когут.
Він зазначив, що критика з боку опозиції щодо розподілу керівних посад у підгрупах має право на існування, однак це передусім організаційне питання і відповідальність керівництва парламенту. Наразі йдеться не про ухвалення рішень, а про формування підходів, пропозицій та стратегій за участі політиків, юристів та експертів.
"Критика з боку опозиції має право на існування, але, в принципі, це такий допоміжний орган в роботі парламенту. Основну роботу по виборчому законодавству все одно доведеться перенести або в профільний комітет, або створити спеціальну комісію", — наголосив експерт.
Когут підкреслив, що можливість проведення виборів не залежить від роботи парламентських груп і напряму пов’язана з безпековою ситуацією та припиненням війни. Згідно з чинними домовленостями і конституційною логікою, вибори можуть відбутися не раніше ніж через шість місяців після скасування воєнного стану.
"Говорити про якийсь особливий період, особливий стан, недоречно з точки зору Конституції та об'єктивної ситуації. Мусить відбутися те, про що домовилися на діалогах у МОНЕ. Шість місяців після припинення бойових дій, а радше після того, коли відмінено воєнний стан — це гіпотетична можливість проведення виборів. Для того, щоб усі мали право на рівне, вільне волевиявлення", — підкреслив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
У парламенті вже зараз намагаються створити правові рамки для проведення післявоєнних виборів, які мають стати одноразовим спеціальним процесом.
"А вже інша ситуація — це те, що у Верховній Раді створюють правові передумови для того, щоб провести ці особливі післявоєнні вибори. Всі обіцяють і всі думають про те, що це буде одноразовий акт", — зазначив Когут.
Він зауважив, що проведення референдуму наразі виглядає ще складнішим через жорсткі конституційні обмеження. Дискусія серед правників-конституціоналістів показала скептичне ставлення до цієї ідеї.
"Це ще складніша тема і тут ще більше зауважень з боку правників-конституціоналістів [...] вони насправді не висловлювалися схильно щодо проведення референдуму. Дуже жорсткі конституційні обмеження є", — підкреслив Когут.
"Апостроф" повідомляв, що голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія повідомив: напрацювання щодо законопроєкту про проведення виборів в Україні мають бути готові до кінця лютого 2026 року.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підкреслив, що питання, які стосуються Конституції України та врегульовані в найвищому законодавчому акті, не можуть бути предметом референдуму
Президент Володимир Зеленський заявив, що підготовка до можливого референдуму та відповідні зміни у виборчому законодавстві безпосередньо залежать від прогресу в міжнародних перемовинах.
У Центральній виборчій комісії (ЦВК) 7 січня схвалили пропозиції щодо законодавчого врегулювання організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення/скасування воєнного стану в Україні.
Для напрацювання законодавчої бази щодо проведення виборів в умовах воєнного стану в парламенті створили сім профільних підгруп.
Верховна Рада України розпочала активну підготовку законодавчої бази для проведення виборів. Наразі профільні робочі групи зосереджені на вирішенні технічних та безпекових викликів, серед яких — забезпечення права голосу військовослужбовців на передовій та мільйонів українців за кордоном.
Верховна Рада України готується до масштабного кадрового тижня, під час якого планується призначення нових очільників ключових міністерств, зокрема оборони та енергетики. Також парламент активізував роботу над виборчим законодавством, поставивши амбітну мету — підготувати драфт закону про волевиявлення в умовах війни до кінця лютого.
