Страх Польщі перед українською курятиною та ядерні реактори з Росії: з ким і чим торгує Україна

На початку цього року Україна підписала угоду з Ізраїлем про зону вільної торгівлі. Про особливості домовленостей з ізраїльською стороною, проблеми українських підприємців на європейському ринку, конкурентоспроможність наших товарів, а також особливості торгівлі з РФ - в інтерв'ю "Апострофу" розповіла радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Підласа.

- Україна встигла підписати угоду з Ізраїлем про зону вільної торгівлі. ЇЇ готували з 2013 року, тобто майже шість років. Чому так довго, який етап пройшла Україна в цьому питанні і що тепер ми маємо?

- По-перше, було сім раундів переговорів. Більшість із них припала на 2016-2018 роки. Тобто були інтенсивні перемовини, але "довго" - це дуже відносно. Наприклад, переговори про вступ до Світової організації торгівлі Україна вела 14 років. Перемовини щодо Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною ми ведемо з 2011 року. Тому з Ізраїлем це ще було відносно недовго. Крім того, це дуже кропітка робота. Уявіть собі документ в одній мовній версії на тысячу з чимось сторінок, і в ньому перераховані усі товарні позиції, які взагалі можна уявити. Тобто все, що можна експортувати й імпортувати - там все це перераховано, а також для кожної з товарної одиниці вказані умови ввезення на митну територію України та умови ввезення на територію Ізраїлю. Це досить тривалий процес обговорити кожну тарифну лінію. При цьому необхідно подивитися які умови виробництва на національному ринку, чи можуть виникнути чутливі питання з виробниками або з експортерами й таке інше. Тому це загалом нормальний час для такої процедури.

- По яким питанням не могли дійти згоди?

- Таких проблемних і конфліктних питань саме в цій угоді не було. Ми завжди відстоюємо максимально вигідні умови для виробників сільськогосподарської продукції. Це важливе питання тому, що українська сільськогосподарська продукція дуже конкурентна на світовому ринку. І такі країни, які мають місткість ринку як, наприклад, в ЄС, де мешкає 500 мільйонів людей, складно наситити українською продукцією. От ринок Ізраїлю достатньо легко, тому це, звісно, дуже чутливе питання для харчової продукції.

- Після підписання угоди ми не можемо відразу напряму по ній торгувати, є перехідний період на деякі групи товарів. Можете розказати більш детально про цей процес?

- Для того, щоб угода набула чинності її треба ратифікувати у Верховній Раді та в Кнесеті Ізраїлію. Тобто це ще займе деякий час, один чи два місяці, а вже після цього, через 60 днів, набуде чинності угода. Відразу після цього скасовуються ввізні мита між Україною та Ізраїлем. Наприклад, Ізраїль скасовує мита на понад 9% сільськогосподарських товарів та 80% промислових товарів, це відразу відбувається. Для інших товарів будуть перехідні періоди: три, п’ять, сім років. Є деякі позиції, по яким не буде повного скасування мита, а буде пільгова ставка. Є базові ставки, які застосовуються до країн членів Світової організації торгівлі (СОТ), і угода передбачає пільгу по деяким позиціям. Наприклад, -15% від базової ставки чи -50%.

- Що це за групи товарів?

- Є багато прикладів того, що Україна може експортувати до Ізраїлю без мита, відразу після набуття чинності угоди. Це такі товари як: риба, філе риби, консервовані овочі, лікарські засоби, добрива, парфумерна продукція, продукція хімічної промисловості. Далі три роки перехідний період: горіхи, спеції, косметичні препарати, жіночий одяг український, вироби з кераміки, садові інструменти. Далі п’ять років перехідний період: морожене м'ясо качки, продукти з риби, білизна постільна та кухонна, а також багато чого іншого.

- Наскільки ізраїльський ринок був в матриці української торгівлі значимий, тобто чи входив Ізраїль до ТОП-10? Відомо, що саме в сільськогосподарській галузі Ізраїль для України дуже цікавий тому, що ізраїльські підприємці хочуть сюди інвестувати в нанотехнології, а наші аграрії прагнуть експортувати туди свою продукцію.

- Українські аграрії уже експортують до Ізраїлю достатньо багато. Січень-листопад 2018 року, тобто за 11 місяців, було експортовано продукцію АПК та харчової промисловості на 300 мільйонів доларів, минулого року на понад 400 мільйонів, а в 2016 році було менше, але загалом цей показник стабільний. Плюс, що саме цікаво з Ізраїлем, загалом, Україна експортує більше ніж імпортує. Тобто, якщо загальний обсяг експорту в 2017 році за цілий рік становив 604 мільйона доларів, то імпорт - 168 мільйонів доларів і це досить стабільно, тобто 300-400 мільйонів доларів у нас плюс кожного року. За нашими оцінками і розрахунками, після початку дії угоди про вільну торгівлю сальдо не погіршиться.

- А з якими країнами ви зараз ще ведете переговори, щоб Україна була зоною вільної торгівлі? Можливо, є якісь цікаві ринки?

- Наразі ведуться переговори про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною. Вже пройшло 10 раундів переговорів, і вони продовжуються й надалі. Стосовно ринків, які цікаві для нас… У 2017 році було ухвалено експортну стратегію України, в якій було визначено 20 перспективних ринків для українського експорту. Туди входять, наприклад, Канада, Єгипет, Індія, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та інші. Тобто, загалом 20 країн, на які потрібно і в тому числі за допомогою урядових інструментів просувати український експорт. Коли ми розмірковуємо, з якими країнами нам треба проводити переговори про лібералізацію, доступ на їхні ринки, ми в першу чергу орієнтуємось саме на цей перелік. Окрім угод про вільну торгівлю існують ще угоди про преференційну торгівлю. Вони передбачають зниження базових ставок, які передбачені Світовою організацією торгівлі.

- Ця стратегія на який період?

- Стратегія до 2021 року. Вона передбачає інструменти розширення експорту і його просування. Зараз ми розробляємо секторальні експортні стратегії для різних галузей і, звісно, що є план дій стратегії, тобто що потрібно зробити. Щодо ТОП-20 ринків - це не означає, що через три роки вони зміняться. Були здійснені розрахунки, і в принципі можна сказати - найближчим часом, 5-7 років, можна спокійно орієнтуватися на цей перелік.

Дарія Давиденко / Апостроф

- "Апостроф" робив підсумки року - з ким найбільше торгувала Україна. Росія лишається першою країною в цьому списку. Чому ця тенденція зберігається, за рахунок яких товарів?

- В першу чергу це енергоресурси, які ми імпортуємо з Росії. Це найбільша за обсягом категорія імпорту, а також категорія, в якій найгірше сальдо і воно погіршується. Тобто в двосторонній торгівлі, ми не експортуємо до Росії енергоносії, а імпорт збільшується. Хочу підкреслити: йдеться не про газ, а про нафтопродукти та кам’яне вугілля. Це чутливі для України товари і з їхнім імпортом навряд чи можна просто зараз щось зробити, крім системної роботи по диверсифікації джерел постачання.

Друга група, теж суттєва, це імпорт ядерних реакторів та комплектуючих, так звані ТВЕЛ – тепловиділяючі елементи. Наразі, як мені відомо, Міністерство енергетики веде переговори щодо диверсифікації постачання. В 2015-2017 роках зросло постачання цих ТВЕЛів зі Швеції, тому є надія, що імпорт з Росією буде скорочуватись, в тому числі й завдяки заходам, які ухвалює уряд. Уже є достатньо широкий перелік санкцій на імпорт товарів з РФ (і він постійно розширюється).

- Від наших підприємців, які хочуть свій товар експортувати, часто можна почути, що їм не зовсім зрозумілі правила, за якими це потрібно робити (якщо ми говоримо про малий та середній бізнес). Як ваше міністерство може їм розказати і допомогти, щоб спростити ці правила гри?

- Правила експорту - це окрема історія. Кожна країна виставляє свої умови щодо якості продукції, її безпечності, в кожній країні свої ставки мита та інший ринок, споживачі надають перевагу різним категоріям товарів, різної якості. Для того, щоб підтримати українського експортера, ми ще в 2015 році почали створювати екосистему просування українського експорту та підтримки українського виробника, який орієнтується на іноземні ринки. До цієї системи входить і майбутнє Експортно-кредитне агентство, яке має запрацювати в цьому році, і Офіс з просування з експорту, який уже з 2015 року працює, а нещодавно перетворився на повноцінну державну установу. Знову ж таки, Рада з міжнародної торгівлі, яка говорить саме про правила гри. Також працюють в цьому напрямку міжурядові комісії, які займаються безпосередньо секторальними питаннями по кожній країні окремо. Офіс з просування експорту в свою чергу надає широкий спектр консультаційних та освітніх послуг приватним компаніям. В першу чергу вони допомагають українському експортеру знайти партнерів за кордоном, консультують з приводу того на що потрібно звернути увагу. Наприклад, багато питань виникає щодо кошерної продукції: чи повинна вона такою бути для ізраїльському ринку, чи можна експортувати некошерні товари. Якщо з такими питаннями звернутися до Офісу з просування експорту, то вони прояснять, що не обов’язково має бути кошерна продукція, але споживач зацікавлений в дотриманні вимог кошерності, тому можна звернутися до спеціальної асоціації, яка сертифікує вашу продукцію, і поставити позначку на продукті про те, що він відповідає всім вимогам.

Якщо говорити про малий та середній бізнес, то Офіс просування експорту допомагає знайти партнерів через європейську мережу European Enterprise Network, програму COSME, яка орієнтована на малого та середнього виробника в різних країнах.

- Стосовно Європи, наскільки зараз українська продукція, якщо ми говоримо про агросектор, є конкурентоздатною? Тому що про Україну частіше говорять як про сировинний ринок, про країну, яка продає сировину і не має значної кількості вжитково-кінцевого конкурентного ринку. Яка ситуація зараз з цим, і як перестати бути просто сировинною країною?

- Щодо української аграрної продукції є фантастичний приклад, який мене дуже радує. Це історія про те, що співпраця з ЄС і торгівля з ним має велике політичне значення для України. До того, як запрацювала угода про вільну торгівлю, Україна практично не експортувала вершкове масло до країн з високими вимогами щодо безпечності продукції, простіше кажучи, до західних країн. Після того, як запрацювала зона вільної торгівлі, і українські виробники почали отримувати дозволи на експорт до ЄС, тобто підтвердили свою якість, Україна в 2018 році увійшла до п’ятірки світових лідерів за експортом вершкового масла, а це свідчить – те, що купують в ЄС, купують і в усьому світі.

Стосовно переходу до виробництва продукції з вищою доданою вартістю, тут важливе значення має Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські правила походження, до якої приєдналася Україна. Це теж дуже цікава історія. Ми почали застосовувати положення цієї конвенції з ЄС на початку цього року і плануємо розширювати застосування положень конвенції до торгівлі з Ізраїлем, будемо переглядати угоду про вільну торгівлю з Грузією. Що саме це значить? В міжнародній торгівлі існують так звані сертифікати про походження товарів, в яких вказується з яких матеріалів він зроблений і який ступінь його локалізації. Тобто, якщо ви експортуєте, наприклад, з Грузії комплектуючі й використовуєте їх для виробництва в Україні, там буде вказано який ступінь переробки і на скільки відсотків цей товар є українським. Для того, щоб експортувати без мита цю продукцію до ЄС, ступінь локалізації товару має бути на рівні 50-60%, він повинен бути переважно українським, але дана конвенція додає зовсім нову точку зору до цього процесу. Тепер, ми створюємо так звані трикутники діагональних кумуляцій. Після того, як набудуть чинності зміни про вільну торгівлю, ми зможемо імпортувати сировину з Грузії, переробляти її в Україні та експортувати до ЄС як український товар, тобто за нульовою або пільговою ставкою ввізного мита. Ось саме це дозволяє і створює стимули для виробників, щоб саме в Україні розміщувати виробництво продукції з вищою доданою вартістю. До того ж, з точки зору торгівлі Україна має достатньо хороші умови, у нас є укладені угоди про вільну торгівлю з 45 країнами, Ізраїль уже 46 країна. За бажанням можна експортувати в усі куточки світу.

- Чи є у вас зворотній зв’язок від бізнесу, з якими проблемами вони найчастіше стикаються при експорті? Можливо, це корупція на митниці чи якась несправедливість. Я спілкувалась з декількома підприємцями, які експортують печиво до Європи, то у Польщі їхні конкуренти подавали до місцевої Асоціації документ, в якому говорили - чому це українське печиво знаходиться на одній полиці з польським.

- Українська продукція є достатньо конкурентоспроможною. Така ж історія була з курятиною, тому що польські виробники відчували загрозу від українських, адже продукція останніх дешевша. Курятини наші виробники можуть поставляти багато, і вона може повністю наситити ринок однієї країни. Мінекономрозвитку досліджувало питання валютного регулювання: з чим саме виникають проблеми в експортерів. Зокрема, експортерів турбують такі вимоги як продаж частини валютної виручки. З приводу цього ми проводили опитування, але Національний банк достатньо прогресивно ставиться до цього питання і лібералізує валютне регулювання, тому Україна рухається загалом в правильному напрямку.

- Чи є ще якісь законопроекти в Верховній Раді, які можуть спростити умови ведення бізнесу в експортному питанні?

- Наразі у Верховній раді знаходиться комплексний законопроект, який повинен покращити позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу. Він передбачає ряд різних змін, які потрібно ухвалити для того, щоб Україна наступного року піднялася в Doing Business, а це дуже сильно пов’язано з залученням інвестицій та розміщенням в Україні виробництва з високою доданою вартістю. Міжнародні інвестори в будь-якому випадку орієнтуються на цей рейтинг, це одне з перших, на що вони звертають увагу.

- З року в рік ми ростемо в рейтингу Doing Business, але йде критика зі сторони інвесторів про те, що їх права не захищені. Як захистити права інвесторів в Україні?

- Коли бізнес-асоціації проводять опитування з приводу того, що найбільше заважає веденню бізнесу в Україні, то в першу чергу йдеться про проблеми з корупцією та судовою системою. Тобто податки, їх ставки, адміністрування - це все не є першочерговою проблемою. Найбільша проблема – це корупція. А в цьому питанні немає одного простого рішення, яке може прийняти Міністерство економіки чи Верховна Рада, а це велика і комплексна боротьба, яка буде тривати ще деякий час в Україні.

- Чи робить Міністерство економіки якісь прогнози стосовно загальної торгівлі України та чи є прогнози на цей рік? Чи збільшиться експорт й імпорт України?

- І експорт, і імпорт збільшиться. Експорт зростає в першу чергу за рахунок того, що покращуються умови ведення бізнесу та розширюється виробництво в Україні. Ми спостерігаємо як розвивається промислове виробництво, можливо, не такими темпами як би нам того хотілося, але, наприклад, в минулому році воно зросло на 1%, і в цьому році ми очікуємо продовження зростання, що призведе до зростання експорту. Плюс угода про вільну торгівлю з Ізраїлем створює нові можливості. Ми очікуємо, що завдяки дії цієї угоди експорт до Ізраїлю зросте мінімум на 63,5 мільйонів доларів в рік або й більше. До того ж, діють й інші угоди. Імпорт також, на жаль, буде зростати, але в першу чергу мова йде про інвестиційний імпорт. Тому що коли зростає експорт, виробники отримують валютну виручку, яку потім можуть використовувати для модернізації свого виробництва.