В Україні прийнято закон, згідно з яким іноземні члени наглядових рад державних компаній, у тому числі банків, можуть позбутися своїх посад, якщо фізично не будуть присутніми на засіданнях наглядових рад. Крім того, що цей закон не має першорядної важливості у світлі війни, що триває, він ще несе в собі потенційні і цілком конкретні корупційні ризики. "Апостроф" розбирався у нюансах.
Верховна Рада продовжує роботу в умовах воєнного часу. З 24 лютого, коли почалося вторгнення російських військ в Україну, народні обранці встигли ухвалити досить велику кількість законів, функціонування яких необхідне під час війни.
Зокрема, парламент скасував акциз на пальне і знизив на нього ПДВ з 20% до 7%, що дозволило збільшити імпорт нафтопродуктів, які дуже потрібні зараз не лише для військової, а й сільськогосподарської техніки, оскільки в Україні розпочалася посівна кампанія.
Також запроваджені значні пільги для бізнесу, які мають простимулювати ділову активність на тлі масового закриття та призупинення роботи вітчизняних компаній.
Приймаються й інші важливі закони. Так, на час війни передбачається повна компенсація втрачених банківських вкладів громадян.
Рада також скасувала на час дії воєнного стану податки та збори на імпорт автомобілів - це також важливо, оскільки армія потребує не лише озброєння, а й різної автомобільної техніки.
Список прийнятих документів, а також тих, що будуть схвалені найближчим часом, можна продовжувати.
Але на одному з них хочеться зупинитися докладніше.
Йдеться про законопроект №7176, що, крім іншого, дозволяє звільняти з наглядових рад державних компаній іноземців, які не прибули на роботу на вимогу керуючих органів протягом 48 годин, тобто двох днів.
У пояснювальній записці до документа зазначається, що такий захід продиктований питаннями економічної безпеки.
Лондон, гудбай!
Проте справжні мотиви цієї законодавчої ініціативи бачаться дещо інакше.
Ще до ухвалення закону керівник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін заявляв про неприпустимість такого кроку.
"Зараз не так просто за два дні (від повідомлення!) потрапити, наприклад, зі Львова до Харкова. І вже точно неможливо - (до) Києва, наприклад, з Лондону (чи, тим паче, з Вашингтону). А це значить, що з наглядових рад вилітають незалежні іноземні члени", - написав він у своєму телеграм-каналі.
Не секрет, що при всіх претензіях, які є до іноземних членів наглядових рад, вони все ж таки є запобіжником від корупції з боку деяких впливових в Україні людей, які не залишають надії сісти на потоки, що проходять через держкомпанії.
"Це (ухвалений закон) лише посилить тих людей, які хотіли б мати неформальний вплив на державні підприємства та банки", - сказав у коментарі "Апострофу" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також вкрай негативно оцінює ухвалення скандального закону.
"Я не можу пригадати будь-які випадки, коли були проблеми із прийняттям рішень наглядовими радами через те, що хтось не міг прибути в Україну", - заявив він у розмові з виданням.
Експерт нагадав, що віддалений формат особливо активізувався через пандемію коронавірусу.
"Всі рішення приймаються абсолютно спокійно у віддаленому режимі - для цього є захищені канали комунікації, є системи необхідних доступів, електронних підписів, а тому говорити, що рішення можна приймати виключно в Україні, - це якийсь повний ідіотизм", - сказав Вишлінський.
Мрії збуваються...
Втім, цілком імовірно, що йдеться не про ідіотизм народних обранців, а про добре продуманий крок. І цей закон може мати цілком конкретного вигодонабувача.
"Це спроба повернути "ПриватБанк" під контроль Коломойського, - каже Гліб Вишлінський. - Жодної іншої здорової мети за цим стояти не може".
Віталій Шабунін висловлює подібну думку: "Коломойський цьому законопроєкту щиро аплодує".
Пояснимо. Найбільший в Україні "ПриватБанк" до грудня 2016 контролювався олігархом Ігорем Коломойським та його бізнес-партнерами. Згодом Коломойський намагався повернути під свій контроль банк або отримати за нього солідну компенсацію — в одному з інтерв'ю він оцінив її в 2 мільярди доларів.
Його апетити дещо зменшилися після того, як Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє повернення націоналізованих активів їхнім колишнім акціонерам.
Але від претензій на своє дітище Ігор Коломойський не відмовився і, як бачимо, сьогодні у нього з'являється шанс втілити свої мрії у життя.
Чекаємо на окрик з-за океану
Скандальний закон був прийнятий 1 квітня, і для того, щоб він набув чинності, його має підписати президент. Але чи підпише його Володимир Зеленський, чи скористається правом вето, сказати з упевненістю зараз не можна.
Цілком імовірно, що відповідне рішення глави держави залежатиме від позиції наших західних партнерів.
"Я б зараз не сварився з нашими міжнародними партнерами і не робив би кроків, які дискредитували б Україну в очах міжнародної спільноти, - каже Ілля Несходовський. - А цей крок однозначно дискредитує і демонструє, що Україна збирається продовжувати практику ручного впливу на державну власність з тим, щоб прибутки від використання держвласності та діяльності державних підприємств та банків перенаправлялися тим, хто наближений до влади".
Ключовою у цьому питанні бачиться позиція США. Гліб Вишлінський нагадав, що нещодавно Вашингтон погодив чергову фінансову допомогу Україні у вигляді гранту на 500 мільйонів доларів, і, можливо, однією з вимог її отримання нашою країною може стати якраз вето на скандальний закон.
"Історично Штати завжди займали досить жорстку позицію, насамперед щодо "ПриватБанку", - резюмував експерт.
