Захід посилює санкційний тиск на Росію за розв'язану нею війну проти України. Після подій у Бучі санкції обіцяють бути дуже жорсткими. У четвер Європарламент ухвалив резолюцію, яка передбачає негайне повне ембарго на російський імпорт нафти, вугілля, ядерного палива та газу. При цьому резолюція має рекомендаційний характер. До того ж, РФ все одно примудряється обходити деякі заборони, і складається враження, що вони їй не страшні. "Апостроф" з'ясовував, як насправді санкції впливають на економіку країни-агресора та її здатність фінансувати війну.
Швидше, жорсткіше та сильніше
Західні санкції проти Росії повільно, але впевнено роблять свою справу. Прості росіяни вже зіштовхнулися з дефіцитом багатьох товарів першої необхідності, включаючи продукти харчування та ліки, причому ціни практично на всі товарні позиції злетіли в кілька разів.
Попри це, зберігається відчуття, що нинішніх санкцій недостатньо, а самі вони мають стати більш жорсткими та болючими.
Як заявив в ефірі Апостроф TV заступник голови ради Національного банку України Василь Фурман, єдиним способом дійсно зупинити економіку країни-агресора є запровадження ембарго на російську нафту та газ, оскільки продаж енергоресурсів приносить бюджету росії 40% доходу.
Тим не менш, багато західних компаній самі відмовляються від кривавих російських вуглеводнів.
Також стало відомо, що в європейських портах не хочуть заправляти танкери з російською нафтою, тому навіть ті, хто продовжує її купувати, отримають її, швидше за все, нескоро.
Через пертурбації на світовому нафтовому ринку ціни на сировину зростають, але це не надто допомагає Кремлю, оскільки російська нафта продається з небаченим дисконтом - новий рекорд становив майже 35 доларів на барелі. Тобто якщо сьогодні барель марки Brent коштує близько 100 доларів, то російської Urals вдається продати всього приблизно за 65 доларів.
І, швидше за все, російська нафта лише дешевшатиме - навіть якщо котирування не знизяться. Адже найближчим часом у неї майже не залишиться покупців. Китай навряд чи відмовиться від неї, але, ставши чи не ексклюзивним клієнтом, добиватиметься найбільш прийнятних для себе умов.
Але навіть КНР поводиться дуже обережно. Як повідомляє Reuters, китайські державні компанії, побоюючись потрапити під санкції Заходу, вважають за краще не укладати нових контрактів на купівлю російської нафти, незважаючи на її дешевизну.
Після того, як були опубліковані страшні кадри наслідків злочинів російської армії в Бучі, у Європі все наполегливіше стали лунати заклики ввести санкції на нафту і навіть газ із РФ. Литва, а за нею і Естонія з Латвією, вже відмовилися від російського газу, при цьому навіть Італія, яка традиційно терпиміша до Росії, ніж, наприклад, східноєвропейські країни, заявила, що не заперечуватиме проти санкцій, пов'язаних з газом.
З такими друзями вороги не потрібні
У четвер, 7 квітня, Європарламент ухвалив резолюцію про негайне повне ембарго на російський імпорт нафти, вугілля, ядерного палива та газу. Резолюція має рекомендаційний характер, тому є сумніви, що запроваджені санкції запрацюють повною мірою. Ряди союзників не до кінця консолідовані, і деякі країни, такі, як, наприклад, Угорщина, відкрито саботують багато загальноєвропейських рішень, пояснюючи, що це шкодить їхнім економічним інтересам.
У той же час, повна відмова від російських вуглеводнів не загрожує Європі такими вже сильними втратами. Зокрема, збитки європейських країн від повної заборони на імпорт енергоресурсів із РФ складатимуть лише 0,2-0,3% валового національного прибутку. Це означає, що один дорослий європеєць втратить від цього у середньому 100 євро. Аналіз центру Bruegel (Брюссель) припускає, що наступної зими Європа зможе обійтися без російського газу і зіткнеться лише з тимчасовими труднощами через повну заборону постачання російських енергоносіїв. При цьому припинення закупівель російської нафти і газу є найшвидшим способом позбавити Путіна можливості фінансувати війну в Європі, яка обходиться європейцям значно дорожче, ніж прямі економічні втрати від введення ембарго на російські вуглеводні.
Президент Росії Володимир Путін та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Але якщо та ж Угорщина вже давно підіграє Кремлю в різних питаннях, то начебто близькі союзники України, такі як Молдова і, особливо, Грузія, стали для нас дуже великим розчаруванням.
І справа не лише в тому, що Кишинів та Тбілісі не приєдналися до санкцій. За даними Міністерства оборони України, Росія налагодила канали контрабандного постачання товарів військового, подвійного та цивільного призначення через Грузію. "При цьому представники грузинських спецслужб отримали вказівку від політичного керівництва не перешкоджати контрабандистам", - йдеться у повідомленні українського оборонного відомства.
Але, незважаючи на всі ці неприємні моменти, ефект від санкцій є, а їх наслідки будуть руйнівними для економіки Росії.
Це, насправді, чудово розуміють у Кремлі. Російським пропагандистам вже дали команду готувати громадську думку, згідно з якою західні цінності, які засновані не лише на принципах демократії, а й на матеріальному благополуччі, є далекими від російської ментальності. Наприклад, в російські школи вже надійшли методички, за допомогою яких вчителі повинні будуть вселяти своїм учням, що введені проти їхньої країни санкції, насправді, матимуть, швидше, позитивний вплив.
Санкції діють, буде боляче
"Я думаю, що потенціал для збільшення санкцій зберігається, - зазначив у розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - При цьому ті санкції, які є на сьогодні, працюють, і значно впливають на російську економіку".
Таку думку поділяє і український економіст Віталій Шапран.
"Можна говорити, що деякі санкції резиденти РФ оминають. Вони (санкції) працюють неідеально, і російський уряд і держкомпанії все ще мають простір для маневрів, - сказав він у коментарі виданню. - Але більшість санкцій оминути не вдасться, і абсолютно точно вони працюють проти економіки Росії і завдають їй збитків".
Крім того, очікується, що санкції стануть ще жорсткішими.
"США, ЄС, Великій Британії та Японії потрібно більше сконцентруватися на ембарго щодо російської нафти, - каже Віталій Шапран. - Певні успіхи вже є. У квітні РФ недорахується 25% виручки від нафтової галузі, але пов'язано це поки що не з ембарго, а більшою мірою з порушенням логістики та катастрофічним падінням ціни на російську нафту марки Urals, реальна ціна якої наближається зараз до позначки 50 доларів за барель. Щоб закріпити квітневий успіх санкцій потрібно, щоб країни ЄС підтримали газове та нафтове ембарго. Якщо завдяки зниженню цін та скороченню закупівель вдасться зменшити виручку від експорту енергоносіїв РФ на 40-50%, це призведе до необхідності кардинального секвестру федерального бюджету, в якому вже зараз відчуваються проблеми".
Також на сьогоднішній день можна констатувати, що дефолт Росії став неминучим. Мінфін РФ повідомив, що 4 квітня здійснив виплати за зовнішнім держборгом у рублях, проте кредитори не визнають такі виплати дійсними. Таким чином, російський дефолт – це питання часу, причому недовгого.
На війну грошей немає
Але коли санкції разом із дефолтом обрушать економіку Росії? В умовах санкційного тиску РФ може існувати досить довго, вважає Сергій Фурса: "Це може продовжуватися нескінченно. Питання в тому, який у вас рівень життя".
Загальне погіршення стану економіки також призведе до зменшення військового бюджету.
Проте Кремль, швидше, спрямовуватиме наявні кошти на озброєння, а не на соціальні програми. "Швидше за все росіяни, будуть менше їсти", - вважає Сергій Фурса.
Тим не менш, Росія однозначно матиме менше коштів на те, щоб вести війну, як нинішню з Україною, так і потенційно іншу в майбутньому.
"Коштів у держбюджеті у них вже немає. Це видно і по відмовам у виплатах військовим, і по тому, як вони забирають трупи своїх військових. Військова машина робить все, щоб не платити обіцяні 15 мільйонів рублів за загиблого, - зазначає Віталій Шапран. - Думаю, якщо втрати в бронетехніці вони зможуть відновити за рік-два, то ось втрати ракет авіації, особливо реактивних винищувачів, навряд чи швидко можна компенсувати. Затяжна війна для РФ ще більш небезпечна, ніж для України, розтягнутий кордон на тлі значних втрат в авіації, які швидко відновити неможливо, мають стимулювати країну-агресора до переговорів".
