Банківська система України минулого року продемонструвала неабияку стійкість, про що свідчить рейтинг фінансового здоров'я банків, складений Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). Це особливо важливо в контексті можливої глобальної рецесії внаслідок пандемії коронавірусу і "нафтової" війни, розпочатої керівництвом Росії. "Апостроф" з'ясовував, чи готовий вітчизняний банківський сектор до кризи, і чи є ризики для його стійкості.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки експертів Незалежної асоціації банків України склав рейтинг фінансового здоров'я українських банків. Презентація рейтингу відбулася 11 березня.
Під час дослідження оцінювалося "здоров'я" банківської системи країни протягом 2019 року.
Унікальний рейтинг
Рейтинг розраховувався як сума субіндексів надійності та ефективності. Перший субіндекс узагальнює групу критеріїв, які оцінюють ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для його діяльності. Другий субіндекс відображає критерії, які оцінюють здатність банку генерувати прибуток і ефективність використання його активів.
За словами експерта МЦПД Єгора Кияна, унікальність рейтингу полягає в тому, що він враховує, як показник ефективності, так і надійності банку. "У результаті банк оцінюється з точки зору привабливості як для власних акціонерів, так і для його клієнтів", - сказав він під час презентації.
Оцінювалися банки з активами понад 2 мільярди гривень, а також окремо великі банки з активами понад 50 мільярдів гривень. До рейтингу не увійшли фінустанови з російським державним капіталом ("Сбербанк", "Промінвестбанк").
Перша десятка рейтингу всіх банків із активами понад 2 мільярди гривень виглядає так:
Нижче рейтинг банків із активами понад 50 мільярдів гривень:
Лідери та аутсайдери
Дослідження показало, зокрема, що з 40 банків із активами понад 2 мільярди гривень, 37 - постійно протягом 2019 року були присутні в рейтингу.
При цьому в ТОП-10 рейтингу постійно перебували сім банків: АТ "Ідея Банк", АТ "СІТІБАНК", АТ "А - БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "Райффайзен Банк Аваль" і АТ "ОТП БАНК".
В середині року спостерігалося зниження середнього значення індексу ефективності, але зараз він демонструє тенденцію до відновлення.
Рейтинг виявив, що невеликі банки показують хороші результати в плані дотримання нормативів. При цьому великі банки частіше демонструють значну ефективність використання своїх активів. У цілому, великі банки показують дещо кращі показники фінансового здоров'я.
При цьому існує великий розрив між найбільш і найменш здоровими банками (майже в 11 разів).
Зокрема, є значний розрив між шостим, сьомим і восьмим місцями в рейтингу банків із активами понад 50 мільярдів гривень:
Порівняно з результатами на початок 2019 року, найбільш позитивну динаміку поліпшення показника фінансового здоров'я продемонстрували: АТ "Укрексімбанк" (+21 позиція), АТ "БАНК ФОРВАРД" (+20 позицій), АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (+14 позицій), АТ "КБ "ГЛОБУС" (+13 позицій), ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" (+8 позицій), АТ "УКРСИББАНК" (+6 позицій) і АТ "ПУМБ" (+5 позицій).
Але деякі банки погіршили показники: АТ "БАНК АЛЬЯНС" (-15 позицій), АБ "КЛІРІНГОВІЙ ДІМ" (-14 позицій), АТ "КРЕДОБАНК" (-9 позицій).
Детальніше з рейтингом, його результатами, методикою й аналізом його результатів можна ознайомитися тут:
В очікуванні кризи
У цілому, 2019 рік був досить успішним для банківської системи, заявив Єгор Киян. "Це підтверджується тим, що впродовж минулого року жоден банк не був визнаний неплатоспроможним. Крім того, міцна гривня і високі процентні ставки гарантували високу дохідність банківського сектору", - пояснив він.
А ось 2020 рік може принести несподіванки. "Зокрема, перспективи можливої світової кризи можуть призвести до валютного шоку і неплатоспроможності позичальників, що відіб'ється на результатах діяльності банківського сектору. Крім того, з огляду на тиск зі сторони зацікавлених осіб на Національний банк України (НБУ), якому він поки ще вдало протистоїть, картина банківського рейтингу може радикально змінитися", - зазначив Киян.
За словами експерта, сьогодні є певна зацікавленість деяких стейкхолдерів, зокрема і в уряді, в тому, щоб гривня була слабкою. "Це - можливість швидко наповнити бюджет, а для експортерів - отримати конкурентні переваги. Але, паніка може виявитися серйознішою, ніж сама криза, і саме це може розхитати курс гривні. Також державі в цьому році потрібно буде повертати рекордні обсяги боргів, і сильна гривня дозволила б легше пройти цей процес. що стосується банків, то потрібно зазначити, що від курсу гривні залежить проходження ними стрес-тестів: якщо долар буде по 40 гривень, то стрес-тести банківська система буде проходити набагато складніше", - заявив Єгор Киян.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, в свою чергу, зазначила, що в умовах розгортання кризи може істотно знизитися попит на товари, які є традиційним експортом нашої країни - сталь, залізна руда, аграрна продукція. "Це також буде відображатися на банківській системі. Зараз вона готова до викликів. Але, якщо курс буде відхилятися на 10-15%, практично всі банки будуть потребувати додаткового капіталу", - сказала вона, відповідаючи на питання "Апострофа".
А це означає, що НБУ, незважаючи на можливу критику, повинен буде докласти максимум зусиль для стримування ослаблення гривні, падінню якої будуть також "допомагати" зацікавлені стейхолдери. Адже від цього безпосередньо залежатиме стійкість банківської системи країни, так і економіки в цілому.
