Президент України Володимир Зеленський продавив прийняття Верховною Радою закону про ринок землі, який повинен сприяти отриманню нашою країною великого кредиту Міжнародного валютного фонду. Противники відкриття ринку землі в Україні продовжують критикувати прийнятий закон, зокрема, стверджуючи, що українську землю скуплять банки, а простий народ масово зубожіє. "Апостроф" розбирався, що тут - правда, а що - ні.
Верховна Рада в останній день березня прийняла закон про ринок землі. Розгляд документа почався 30 березня в середині дня і затягнувся до ночі. Власне, саме голосування відбулося о 0:45 вже 31 березня.
Під час голосування щодо закону про ринок землі в сесійній залі парламенту перебував президент України Володимир Зеленський. Для глави держави прийняття цього закону, як і закону про неможливість повернення колишнім акціонерам націоналізованих банків (відомого як "антиколомойський" закон) вкрай важливо, тому що це є умовою надання нашій країні фінансування зі сторони Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших міжнародних фінансових організацій, яке може становити до 10 мільярдів доларів. Таке потужне грошове вливання повинно дозволити уникнути дуже неприємних наслідків епідемії коронавірусу і зумовленою нею глобальної рецесії.
Про що говорить закон
Закон про ринок землі в Україні не могли прийняти цілих 20 років - мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ввели ще в 2001 році.
Однак, якщо вчитатися в прийнятий закон, то виявиться, що мораторій на землю не скасовується моментально - він буде знятий тільки 1 липня 2021 року, тобто більш ніж через рік.
Із інших норм закону слід зазначити наступні. Іноземці - фізичні та юридичні особи - не зможуть купувати землю до проведення в Україні референдуму з цього питання (якщо українці висловляться проти того, щоб іноземці мали право купувати землю, то заборона, очевидно, збережеться і після цього).
У зв'язку з цим у законі вже домовлено, що в будь-якому випадку купити українську землю не зможуть компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора - Росії, які є членами терористичних організацій. Крім того, доступ до землі буде закритий для компаній, бенефіціарів яких неможливо встановити або зареєстрованих у країнах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню злочинних доходів, а також щодо яких діють санкції.
Відповідно до закону, не підлягають продажу земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, а також розташовані на тимчасово окупованій території (ці останні можуть тільки передаватися у спадок). Законом, крім іншого, забороняється передавати у приватну власність земельні ділянки, розташовані ближче ніж за 50 кілометрів від державного кордону, крім морського.
Земля на окупованій території може передаватися тільки в спадщину. Фото - окупований схід України, 2015 рік
Про що ще потрібно згадати: до 1 січня 2024 року загальна площа продаваних сільгоспземель не може перевищувати 100 гектарів, при цьому право купівлі землі до цього часу матимуть тільки фізичні особи. Після цього земельний ліміт буде збільшено до 10 тисяч гектарів.
Нова "страшилка"
У ідеї відкриття ринку землі завжди були противники. Серед основних політичних опонентів - партія Юлії Тимошенко "Батьківщина", а також, особливо останнім часом, орієнтована на Віктора Медведчука фракція "Опозиційна платформа "За життя" (що дивно, адже кум Медведчука ввів у Росії ринок землі ще в 2003 році).
Серед населення також не простежується явної підтримки ринку землі. Багато в чому така позиція формується політиками, бізнес-групами та лідерами громадської думки, які, очевидно не безкоштовно, згодовують населенню відверті міфи про те, що вільний продаж ринку землі призведе до зубожіння українського народу, а саму землю іноземці скуплять за безцінь і вивезуть за кордон.
З огляду на те, що питання зі скупкою землі іноземцями виявилося тимчасово неактуальним, основні "страшилки" тепер сконцентрувалися на банках - мовляв, вони скуплять всю землю, знову-таки, за безцінь, а потім будуть продавати її втридорога (той факт, що власники земельних ділянок можуть просто не захотіти їх продавати, тим більше за низькою ціною, чомусь навіть не розглядається).
Одним із найбільш популярних міфів є те, що фінансово-промислові групи масово скуповують банки, щоб після відкриття ринку землі так само масово цю землю прибрати до рук (розповсюджувачів цих "страшилок" не бентежить те, що у власності ФПГ в основному вже є банки).
Купити не вийде
У законі дійсно оговорена можливість для банків бути власниками землі. Однак мова йде про землю як заставу під банківський кредит. Все інше - це міфи, схожі на ті, що були за часів холодної війни. "Банки, які володіють усіма землями, - це така страшилка з 1950-х років про країни НАТО", - сказав у коментарі "Апострофу" інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Будівля колишнього земельного банку, Київ
Він також звернув увагу на норму закону про те, що банки будуть мати право вилучати закладену під кредит землю лише в тому випадку, якщо кредит не повертається, тобто, мова йде про дуже невелику частину позик і, відповідно, земельних ділянок.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян також вважає, що тема ринку землі неабияк міфологізована, перш за все, зацікавленими особами.
Що стосується ролі банків, то вони, за словами Кияна, навряд чи стануть міфічними "монстрами", які скуповують землю. "По-перше, вони її не зможуть купити, а тільки забрати в разі неповернення клієнтом кредитних коштів, по-друге, протягом двох років вони зобов'язані її продати, - сказав він у коментарі виданню. - З огляду на особливості закону, в будь-якому випадку, протягом двох років вони не зможуть отримати більш як 100 гектарів від одного позичальника. А після двох років, навіть з можливістю отримати 10 тисяч гектарів із одних рук, все одно повинні будуть її продати".
Незрозуміло, що з цим робити
Таким чином, очевидно, що роль банків у земельному питанні сильно перебільшена. "Насправді, в такій формі, я думаю, у нас в принципі не буде банківського кредитування під заставу землі, тому що банкам незрозуміло, що з нею робити", - говорить Сергій Фурса.
За словами Єгора Кияна, вже минули ті часи, коли банки виконували такі невластиві для них функції, як продаж заставного майна. Не буде цього і з землею. "Навряд чи з "банків грошей" вони перетворяться на "банки землі", - резюмував експерт.
