Дефіцит українського бюджету, який ще й збільшується, найдужче б'є по регіонах, чиї бюджети у цьому році недорахуються мільярдів гривень. "Апостроф" з'ясовував, чим викликане таке скрутне становище на місцях, і як зробити так, щоб регіони могли не тільки виживати, але й розвиватися.
Дефіцит українського бюджету в поточному році складе 298,4 мільярда гривень або більше 7% ВВП. Через поширення коронавірусу і викликану ним економічну кризу бюджетний дефіцит був збільшений більш, ніж утричі у порівнянні з початковою, докоронавірусною редакцією.
Витрати в окремих секторах були збільшені, зокрема для боротьби з епідемією COVID-19 створений фонд у сумі 64,67 мільярдів гривень. Але за багатьма статтями відбулися скорочення - насамперед, через істотне зменшення доходів державної скарбниці. Цим же пояснюється і величезний дефіцит бюджету.
Регіони залишають без коштів
Серед основних "лузерів" опинилися регіони.
Так, Фонд регіонального розвитку скоротився з 7,5 мільярдів гривень до 4,9 мільярдів гривень (мінус 2,6 мільярди гривень), Фонд соціально-економічного розвитку, з якого фінансуються дитячі сади і школи, зменшили з 2 мільярдів гривень до 1,7 мільярда гривень, а Фонд підтримки об'єднаних територіальних громад в розмірі 2,1 мільярдів гривень повністю скасували - принаймні на 2020 рік.
Є й інші урізання - прямі і непрямі. Всього ж, згідно з розрахунками Асоціації міст України, в результаті перерозподілу бюджетних коштів фінансові ресурси місцевих бюджетів скоротилися майже на 10 мільярдів гривень.
Крім того, завдяки "антикоронавірусному" закону (№3275), ухваленому Верховною Радою 30 березня, яким, зокрема, бізнесу дозволили тимчасово не платити податки на землю і нерухомість, місцеві бюджети вже не дораховуються мільярдів гривень.
За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, в умовах карантинних обмежень, коли багато людей переведені на віддалений формат роботи, режим скороченого робочого тижня або відправлені в неоплачувані відпустки, місцеві бюджети недоотримують доходи від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
"Через це, по суті, падає економіка регіонів", - сказав Амелін в коментарі "Апостроф".
Зараз уряд розробляє програму підтримки малого та середнього бізнесу, яка, зокрема, може включати податкові пільги, відстрочення по сплаті податків, що може тільки погіршити ситуацію з дефіцитом місцевих бюджетів.
Раніше мер Києва Віталій Кличко, який очолює Асоціацію міст України, прогнозував, що місцеві бюджети через ці заходи недоотримають понад 10 мільярдів гривень. Зокрема, тільки столиця може залишитися без податкових надходжень в розмірі понад 1,5 мільярда гривень. Б'ють на сполох і мери міст-мільйонників - Харкова, Дніпра, Одеси. Що вже говорити про менш "заможні" регіони.
Карантин не винен
Проблеми з виконанням бюджету з'явилися ще в кінці 2019 року, і фінансова діра в нинішньому році, ще до пандемії коронавірусу і введений через це карантин, збільшувалася страхітливими темпами. Крім захищених статей бюджету - пенсії, зарплати бюджетників, субсидії - все пішло під ніж. У регіони не направлялися гроші, і тому інфраструктурні проекти, будівництво соціальних об'єктів - шкіл, дитячих садків, лікарень - все це було заморожено.
"Коронавірус та карантинні заходи, а також неправильно спланований бюджет оголили всі ці проблеми", - сказав у розмові з виданням експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.
Також, за його словами, позначається і плутанина - незрозуміло, хто за що повинен платити: "Яскравим прикладом є наука і медицина - просто забули чітко прописати, хто за що відповідає".
Однак головною проблемою є асиметричність проведеної реформи децентралізації: регіонам дали більше самостійності, але ресурс для реалізації необхідних проектів обмежили.
Глава "Комітету економістів України" Андрій Новак зазначає, що центр забирає у регіонів більшу частину доходів, залишаючи їм лише 20% заробленого.
"Ця гіперцентралізована система не дає місцевим бюджетам навіть мінімальний прибутковий ресурс", - заявив він в коментарі "Апострофу".
Тепер на це ще й накладається карантин: "Практично всі запроваджені ним заборони і обмеження стосуються малого та середнього бізнесу, який є основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів. Тому місцеві бюджети не отримують навіть ті доходи, які вони мали раніше. Є ще третій фактор - уряд своїм законом про подолання наслідків поширення коронавірусу на час карантину звільнив бізнес від сплати деяких податків, і переважно це саме ті податки, які надходили до місцевих бюджетів. Такими діями уряд ще більше знекровлює місцеві бюджети".
Єгор Киян погоджується: "З урізанням статей на розвиток регіонів вийшло, що за фактом (центральна) влада задушила поточний розвиток регіонів і навіть саму можливість розвиватися".
Чий лобіст крутіший
А це означає, що місцеві бюджети ще більше залежатимуть від дотацій з держбюджету, ніж до карантину.
"Єдина можливість допомогти місцевим бюджетам - це субвенції, субсидії або навіть кредити з центрального бюджету", - зазначив Анатолій Амелін.
Але де взяти на це кошти - адже і державний бюджет має величезні проблеми?
Фінансовим ресурсом для цього можуть бути розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), єврооблігацій (але для їх розміщення ринки поки закриті) а також допомогу від міжнародних донорів - Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), зазначив Амелін.
"Це завдання може бути вирішене, але воно комплексне і має стосуватися всіх елементів фінансової системи країни, а не тільки точкової допомоги регіонам", - додав експерт.
Важливим є питання про те, як перерозподіляються кошти між регіонами, умовно кажучи: "Як ділити будемо?". І завжди в таких ситуаціях є скривджені, які вважають, що їх несправедливо обійшли стороною.
На жаль, такі претензії часто справедливі.
"Адже не секрет, що благополуччя того чи іншого регіону багато в чому залежить від покровителів на самому верху", - зазначає Єгор Киян.
Дійсно, у новітній історії України було чимало випадків, коли "мала" батьківщина того чи іншого великого політика ніби за помахом чарівної палички раптом починала розцвітати.
"Виживатимуть ті регіони, представники яких зможуть здійснити для них допомогу. Тут, на жаль все за принципом: хто встиг урвати, той урвав, а хто не встиг - виживайте як хочете", - каже Киян, додаючи, що незабаром ця проблема загостриться, оскільки восени відбудуться місцеві вибори.
Децентралізація в дії
Однак багато проблем регіонів, зокрема, пов'язані з нинішньою коронавірусною кризою, викликані недосконалістю і недовершеністю реформи децентралізації.
Єгор Киян звертає увагу на те, що далеко не всі місцеві керівники ефективно використовують наявні у них кошти: "У нас як були проекти по закочування грошей в асфальт, так і залишаються".
Проблема компетентності кадрів на місцях стоїть гостро, годі й казати (вона є і в центрі). Але така ситуація багато в чому пов'язана ще й з тим, що через асиметрію децентралізації регіони і влада на місцях не мають значних можливостей розпоряджатися коштами.
"Бюджети здебільшого плануються на рік, і, якщо ти якусь суму не розписав, то ти її фактично втратив, - пояснює Єгор Киян. - Регіони повинні мати можливість створювати подушку безпеки. А то виходить, що в грудні все списали, а, коли починається криза, запасів не залишилося".
І, головне, потрібно завершити децентралізацію.
"Була проведена лише децентралізація повноважень - на місцеві бюджети повісили школи, дитячі садки, лікарні, поліклініки, точніше, відповідальність за них. А ось децентралізації фінансів не відбулося. І пропорцію 80% на 20% потрібно змінювати хоча б на 50% на 50%, щоб не менше 50% податкових надходжень залишалися у місцевих бюджетах, - каже Андрій Новак. - Тільки так можна кардинально змінити стан місцевих бюджетів і наситити їх власним фінансовим ресурсом".