До Верховної Ради внесено законопроєкт, яким Національному банку України буде надано право включати у свої золотовалютні резерви віртуальні активи. Автори документа вважають, що формування державного крипторезерву – це загальносвітовий тренд, і наша країна має йому слідувати для подальшого розвитку діджиталізації та зміцнення економічної стабільності країни. "Апостроф" розбирався, як і за яких умов крипта може стати частиною вітчизняних золотовалютних резервів, і наскільки безпечним буде цей процес.
Золотовалютні резерви України у майбутньому можуть частково формуватись за рахунок віртуальних активів. Це передбачено законопроєктом №13356, який днями був зареєстрований у Верховній Раді.
"Згідно з законопроєком, ми даємо право Нацбанку включати віртуальні активи до резервів України, - написав у своєму телеграм-каналі один з авторів документа, нардеп Ярослав Железняк. - При тому як, коли і скільки, це має вже бути рішення самого регулятора".
Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, в якому Ярослав Железняк обіймає посаду першого заступника керівника, тож можна не сумніватися, що документу приділять гідну увагу.
А далі – сесійна зала і, у разі успішного голосування, рішення президента підтримати чи ветувати документ.
Закон і реальність
Спочатку розберемося в термінології. Українське законодавство визначає віртуальний актив як "нематеріальне благо, яке є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі".
Розрізняються забезпечені віртуальні активи – ті, що посвідчують майнові права, зокрема, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав (наприклад, стейблкоїни), незабезпечені – ті, що не посвідчують жодних майнових чи немайнових прав (наприклад, біткоїни), а також фінансові – ті, що забезпечені цінними паперами або гривнею (наприклад, сек’юриті-токени).
Україна є одним із світових лідерів у сфері діджиталізації, а використання віртуальних активів для наших громадян - справа якщо не повсякденна, то точно не рідкісна. Щоправда, ринок таких активів у нашій країні знаходиться поза правовим полем або, у кращому випадку, на його "узбіччі".
При цьому включення віртуальних активів до резервів центральних банків – це вже глобальний тренд, і Україні, якщо вона хоче бути в тренді, необхідно ухвалити відповідне законодавство.
"Ідея не нова: США вже формують стратегічний крипторезерв та багато ініціатив на рівні окремих штатів, Сальвадор, Китай використав BTC (біткоїн) для залучення 20 мільярдів доларів. Швейцарія, Бразилія, Пакистан, Киргизстан, деякі країни ЄС, та сама Чехія, також працюють над включенням віртуальних активів до резервів", - написав Ярослав Железняк у своєму ТГ-каналі.
Крок вперед і два назад
Спробуємо розібратися у ситуації докладніше.
Однозначним криптовалютним лідером на сьогодні є Сальвадор – невелика бідна держава, розташована у Центральній Америці. Сальвадор став першою у світі країною, яка офіційно визнала крипту – біткоїн – законним платіжним засобом і включила його до структури своїх золотовалютних резервів.
Проте досвід Сальвадора викликає суперечки насамперед через волатильність курсу біткоїну, яка становить потенційний ризик для фінансової системи країни.
При цьому найбільшим державним власником крипти є США. Йдеться про більш ніж 200 тисяч коїнів на загальну суму близько 20 мільярдів доларів (щоправда, курс крипти, як зазначалося вище, дуже нестійкий).
Першим штатом, який ухвалив рішення про створення крипторезерву, став Нью-Гемпшир. Інші штати також розглядають таку можливість, проте останнім часом спостерігається зворотний процес – Монтана, Вайомінг, Пенсільванія та Флорида відмовилися від ідеї формування частини фінансових резервів у крипті.
У березні цього року американський президент Дональд Трамп підписав указ про створення стратегічного криптовалютного резерву США, основу якого складуть біткоїни (Bitcoin), а також деякі інші віртуальні активи (Ethereum, Solana, XRP, Cardano). Однак ефект цього кроку поки що не надто значний - багато шуму, але мало користі — як і від більшості інших трампівських ініціатив.
Другим за величиною власником криптоактивів є Китай. Піднебесна, з одного боку, намагається жорстко контролювати крипту, з іншого, активно просуває цифровий юань у міжнародній торгівлі.
Ряд інших країн також розглядають різні варіанти використання у своїх резервах віртуальних активів, проте дедалі частіше подібні ініціативи не досягають реалізації. Так, наприклад, Чехія, яка раніше збиралася інкорпорувати біткоїни у свої міжнародні резерви, нещодавно ухвалила рішення продовжити аналізувати можливі негативні наслідки такого кроку. А Швейцарія, у свою чергу, відмовилася включати біткоїни до свого фінансового держрезерву через їх волатильність і ненадійність.
У модному тренді
Україна поки що, мабуть, стоїть на роздоріжжі у питанні створення власного крипторезерву, і поданий до Ради законопроєкт є першим кроком.
"Є загальноприйняте правило – центральні банки мають підтримувати приблизно структуру міжнародних резервів, яка відповідає валютній структурі зовнішньої торгівлі країни. Можуть також вноситись певні корективи при специфіці попиту на валюту з боку населення, та інші фактори" , – сказав у коментарі "Апострофу" економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.
За його словами, в Україні крипта займає вагоме місце, але в основному в "тіньовому" обороті, тому логічніше було б спочатку відрегулювати ринок криптовалют усередині країни, а вже потім дозволяти НБУ купувати крипту у міжнародні резерви.
"Схоже, що законодавці хочуть запустити ці два процеси одночасно, такий варіант також прийнятний", - зазначив експерт.
Крім того, за його словами, зарахування віртуальних активів до золотовалютних резервів – це сьогодніглобальна тенденція, і Україна, схоже, вирішила його не ігнорувати.
Водночас у самій ідеї об'єднати віртуальні активи та державні резерви міститься непримиренна суперечність.
"Віртуальні активи створені для того, щоб вийти з-під контролю монетарної влади – центральних банків. І суть віртуальних активів якраз у тому, що їх емісія та обіг не контролюються тими самими центральними банками, - пояснив у коментарі виданню виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень Дмитро Боярчук. - Мені зрозуміло, чому у владі, слідуючи моді, про це говорять, але я не розумію, як це буде працювати".
Питання далекої перспективи
Далеко не факт, що розуміння того, як і якими активами наповнюватиметься вітчизняний крипторезерв, є у наших політиків та чиновників.
Більше того, судячи з усього, це питання не сьогоднішнього і навіть не завтрашнього дня.
"Це не означає, що Нацбанк прямо зараз побіжить це робити, - сказав "Апострофу" засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. - У регулятора з'являться нові можливості. Ці можливості сьогодні не дуже й то проглядаються, але з часом вони можуть з'явитися. Тому це загалом нешкідливий законопроєкт, який у майбутньому може знадобитися, а може й не знадобитися. Я не знаю, що саме з тих криптоактивів, які сьогодні є, можна було б купити в золотовалютні резерви. Мабуть, нічого. Завтра щось може з'явитися".
У зв'язку з цим він скептично оцінює можливість створення крипторезерву на базі біткоїнів.
"Віртуальні активи не дорівнюють біткоїнам, про які можна було б подумати в першу чергу, - погоджується в розмові з виданням директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. - І я не думаю, що мова може йти про біткоїни. Можливо, це електронний долар або щось у цьому роді. У золотовалютних резервах можуть бути лише резервні валюти чи цінні папери із супервисоким рейтингом. Біткоїн точно не є таким активом - як і інша крипта".
Не нехтуючи ризиками
Отже, які ж можна зробити попередні висновки щодо можливості використання віртуальних активів у структурі міжнародних резервів України?
"Плюси - це диверсифікація портфеля золотовалютних резервів, мінуси - це ризики, пов'язані зі змінами курсу основних криптовалют по відношенню до долара США - саме через курсові ризики крипта, думаю, навряд чи стане найближчим часом помітною частиною наших золотовалютних резервів", - каже Віталій Шапран.
А ризики скидати з рахунків у жодному разі не можна.
"Уявімо, що резерви зберігаються в якихось коїнах. Зараз вони ростуть, тому що Трамп сказав, що він все це суттєвим чином розвиватиме, але потім замість Трампа буде хтось інший, і всі ці коїни у два рази схуднуть. Або просто зміниться монетарна політика", - пояснює Дмитро Боярчук.
Втім, Національний банк повинен буде оцінити навіть мінімальні ризики, перш ніж приймати рішення про використання тих чи інших активів.
"До золотовалютних резервів пред'являються дуже високі вимоги щодо надійності", - каже Олександр Паращій.
До того ж регулятор не має повної свободи дій у прийнятті таких рішень.
"Цей законопроєкт не відкриває всі "шлюзи" Нацбанку - що ось вирішив голова правління НБУ купити якісь криптокоїни, і все. Потрібно буде прийняти купу внутрішніх документів, які узгоджуються з нашими партнерами, в першу чергу, з Міжнародним валютним фондом, про те, що саме Нацбанк може купити. Так що запобіжники є, і обійти їх не вдасться", - резюмував Тарас Козак.
