В Україні відключають енергоблоки атомних електростанцій. Це відбувається в зв'язку з надлишком базової потужності, який, в свою чергу, утворився через скорочення промислового виробництва. В результаті очікується збільшення частки теплової та "зеленої" енергії на вітчизняному ринку - а вона дорожча, ніж атомна. "Апостроф" розбирався яким чином все це позначиться на тарифах й на ситуації в енергетиці в цілому.
Надлишок електроенергії
Станом на 7 травня, на чотирьох АЕС в роботі знаходилися 10 з 15 енергоблоків. Планові ремонти проводяться на другому блоці Південно-Української АЕС, а також на третьому, четвертому та п'ятому блоках Запорізької АЕС. При цьому другий блок Запорізької станції з 21 квітня відключений від мережі та виведений в резерв.
Також очікується, що в резерв переведуть енергоблок №3 Рівненської АЕС і блок №6 Запорізької АЕС (в цьому випадку на Запорізькій атомній станції залишиться працювати тільки один енергоблок №1). Крім того, планується зниження потужності ще кількох енергоблоків.
За словами керівника спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, блоки, крім тих, де проводяться планові ремонти, зупиняються в зв'язку з надлишком базової потужності. А це, в свою чергу, відбувається через падіння промислового виробництва в Україні . "Промисловості цілодобово потрібна електрична енергія. Ця потужність називається базовою. В основному її забезпечують атомні електростанції плюс ГЕС, а також, частково, теплоелектростанції (ТЕС). Через скорочення промислового виробництва в Україні утворився надлишок потужності, яку забезпечують атомні станції", - пояснив Рябцев в коментарі "Апострофу".
На тлі формування надлишку базової потужності, в країні збільшився дефіцит маневрених потужностей. "Вони потрібні для того, аби задовольняти потреби споживачів в пікові періоди і пікові години (відповідно, сильні холоди, сильну спеку, ранкові та вечірні години), - пояснює Геннадій Рябцев. - А недолік маневрених потужностей загострився через неконтрольоване введення в експлуатацію електростанцій з негарантованої потужністю. це - ті, які працюють, коли є вітер, сонце, паливо, бажання, гроші. В основному, це станції, які працюють за певним тарифом ( "зеленим" тарифом на енергію, яка виробляється з відновлюваних джерел - "Апостроф"). У зв'язку з цим у нас зараз, фактично, відбувається диспетчеризація Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) в ручному режимі, оскільки для системи однаково небезпечні, як дефіцит потужності, так і її надлишок ".
Крім того, свої корективи вносить карантин. "Так відбувається у всіх країнах. Але при цьому в світі середній відсоток зниження виробництва атомної енергії - 3%, а у нас - 17%", - зазначила в розмові з "Апострофом" медіадиректор асоціації "Український ядерний форум" Ольга Кошарна.
Ситуація ускладнюється тим, що відповідно до законодавства, яке приймалося в 2017 році, держава зобов'язалася викуповувати всю електроенергію, вироблену на електростанціях, які працюють на поновлюваних джерелах, але при цьому самі станції не несуть ніякої відповідальності за небаланси: "Це - лобізм без сорому та совісті ", - заявила Ольга Кошарна.
Тому, вважає експерт, нинішню ситуацію в атомній енергетиці, та й у всій енергетичній сфері, не можна назвати нормальною.
Влада визнає існування проблеми, але заявляє, що зупинка атомних енергоблоків - найоптимальніший варіант в ситуації, що склалася. За словами в.о. міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ольги Буславець, обмеження генерації АЕС є вимушеним кроком.
Глава відомства нагадала, що держава зобов'язана викуповувати всю електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Навіть якщо вироблена потужність не буде покупатися, оплачувати її все одно доведеться: "Якщо ми не зменшуємо виробництво атомної енергії, то ми повинні платити і за атомну генерацію, яка була б надмірною та створювала небаланси в енергосистемі, і одночасно за обмеження виробництва з поновлюваних джерел. Орієнтовна ціна таких рішень - додаткові 4 мільярди гривень ".
Тінь олігарха
Однак скорочення виробництва атомної енергії призведе до збільшення частки інших видів генерації, в першу чергу, теплової та "зеленої". І там, і там серйозні позиції має найбагатший українець Рінат Ахметов. Саме тому народний депутат Богдан Яременко (фракція "Слуга народу") вказав на те, що така ситуація схожа на змову, - вона приведе до зростання тарифів на електроенергію (атомна енергія дешевше "зеленої" та теплової). У зв'язку з цим депутат анонсував звернення до Кабінету міністрів з цього приводу.
З Богданом Яременко погодилися інші колеги - близько сотні нардепів звернулися до глави уряду Денису Шмигаль з проханням не відключати енергоблоки атомних станцій.
"Просимо вжити заходів щодо недопущення зниження частки атомної електроенергії в структурі ОЕС України шляхом перегляду показників прогнозного балансу електроенергії ОЕС України на 2020 рік" - йдеться у зверненні народних депутатів.
У документі також наголошується, що перерозподіл енергобалансу на користь більш дорогих виробників вже спровокувало зростання ціни на електроенергію на 13% на ринку на "добу вперед".
Дійсно, атомна енергія дешевше теплової і, звичайно ж, "зеленої". Якщо існуючі тенденції на ринку енергетики продовжаться, то, за словами Геннадія Рябцева, до кінця 2020 року частка негарантованої потужності (електростанції, що працюють на ВДЕ - "Апостроф") в Україні буде доведена майже до 7,5 гігават. Але, оскільки, це - негарантована потужність, яка не буде знаходитися на такому рівні постійно, знадобляться компенсатори, а це - в першу чергу, теплові електростанції.
Це означає, що частка ТЕС на ринку електроенергії виросте. А вони, справді, в основному знаходяться під контролем Ріната Ахметова. Що ж робити в цій ситуації?
Необхідно забезпечити введення маневрених потужностей, а також запровадити відповідальність за небаланси, зазначив Геннадій Рябцев.
"Держава повинна вирішити, що робити з будівництвом електростанцій на поновлюваних джерелах, потужність яких вже становить половину від встановленої потужності атомних станцій, але при цьому їх ККД - всього 25-30%. Потрібно прийняти закон про те, що великі станції" зеленої "енергетики повинні будувати резервні потужності для балансування енергосистеми за свій рахунок, а не за рахунок держави ", - заявила Ольга Кошарна.
Ринок буде, але не відразу
Але що ж буде з тарифами? Якщо вироблена на ТЕС і "зелених" станціях електроенергія коштує дорожче, то і платити доведеться за неї більше?
В Україні з липня 2019 року функціонує ринок електроенергії, хоча існує він лише на папері. Населення не платить ринкову ціну. Відбувається це за рахунок так званого перехресного субсидування. При цьому промисловість оплачує електроенергію за повним тарифом.
Ольга Кошарна вважає зростання тарифів неминучим: "Без підвищення цін для населення до ринкових, а це, я думаю, - щонайменше, 2 гривні (за 1 кіловат-годину) з нинішніх 1,07 гривні, неможливо вирішити проблеми ринку. Це стане стимулом економити електроенергію, наприклад, включати посудомийні та пральні машини вночі, коли тариф 50% ".
Геннадій Рябцев також вважає, що тарифи мають бути ринковими. "Але ринковість означає не тільки економічну обгрунтованість, але й доступність для абсолютної більшості споживачів", - додає він.
У Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), вже задумалися про збільшення тарифів. Протягом найближчих кількох років регулятор збирається довести ціни на електроенергію для населення до рівня промисловості. Такі заяви пролунали в ході недавнього засідання комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Втім, в НКРЕКУ поспішили спростувати інформацію щодо підготовки до підвищення тарифів. В офіційному повідомленні комісії зазначалося, що регулятор лише представив можливі сценарії фінансового балансування на ринку електричної енергії.
Телеграм-канали, які висвітлюють політичне життя в Україні, написали, що найближчим часом тарифи підвищувати не будуть, оскільки на осінь заплановані місцеві вибори, і владі абсолютно не потрібна ще одна проблема. Але цілком можливо, що в 2021 році нас "порадують" новими цінами на електрику.