Обстріли, які Росія здійснила 10-11 жовтня за допомогою ракет різних типів та іранських дронів Shahed 136, призвели до пошкодження близько третини об'єктів енергетичної інфраструктури України. Однак удари по енергооб'єктах завдавалися ворогом і раніше, і цілком очевидно, що вони продовжаться, хай і з меншою інтенсивністю та точністю, у майбутньому. "Апостроф" з'ясовував, як убезпечити енергетичну інфраструктуру від обстрілів агресора, і чи вистачить нашій країні електроенергії у зимовий період.
Енергетика має бути економною
Масовані обстріли української території, які російські агресори здійснили 10-11 жовтня, завдали збитків приблизно 30% усієї енергетичної інфраструктури України. Про це в інтерв'ю CNN заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
Окупанти й раніше намагалися вивести з ладу якнайбільше об'єктів енергетичної та іншої критичної інфраструктури – ворог бив по теплоелектростанціям та теплоелектроцентралям, трансформаторним станціям, нафтобазам. У квітні був обстріляний єдиний нафтопереробний завод, що діяв на той час в Україні, – Кременчуцький НПЗ, внаслідок чого він зупинив виробництво.
"Ми можемо цілком припускати, що всі об'єкти енергетичної інфраструктури знаходяться під загрозою. І це, до речі, було зрозуміло від початку після російського вторгнення", - сказав у коментарі "Апострофу" президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.
Він нагадав, що, наприклад, 25-26 червня по Україні було здійснено 53 пуски ракет, а 11 вересня росіяни завдали цілеспрямованого удару по Харківській ТЕЦ: "Це говорить про те, що ворог із самого початку реалізовував цей сценарій".
Проте до 10 жовтня все ж таки не було таких масових і одночасних руйнувань об'єктів вітчизняної енергетичної інфраструктури.
Останні події змусили владу багатьох регіонів України, у тому числі столичного, вживати заходів, спрямованих на економію електроенергії, у тому числі шляхом здійснення віялових відключень світла. Також громадян закликають менше користуватися електроприладами, особливо у вечірні періоди пікового споживання.
При цьому на Вінниччині, де ворог завдав ударів іранськими дронами-камікадзе по Ладижинській ТЕС, було запроваджено режим тотальної економії енергії.
Все це відбувається на тлі безчинств росіян на захопленій ними найбільшій в Європі Запорізькій АЕС. Окупантам поки що не вдається перемикнути станцію на російську енергосистему, але вони змусили працівників ЗАЕС зупинити всі енергоблоки.
Дефіцит енергопотужностей призвів до того, що Україна була змушена з 11 жовтня зупинити експорт електроенергії до країн Європейського Союзу, який здійснювався з весни цього року.
Як зазначив у розмові з виданням директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, через припинення постачання електроенергії до ЄС Україна втратить доходи на рівні приблизно 150 мільйонів євро на місяць.
Запас міцності системи
При цьому постає питання: а чи вистачить нам самим електрики, враховуючи, що незабаром настане зима? І тут, як кажуть, уже не до жалю з приводу припинення експорту до Європи.
"Я вважаю, що українська енергосистема є найбільш надійною та стійкою в Європі до подібних атак, — каже Володимир Омельченко. - Вона має резервні лінії електропередач, резервні можливості з постачання електричної енергії, має певний профіцит енергетичних потужностей, навіть попри серйозні руйнування".
Крім того, за його словами, не можна не віддати належне аварійним бригадам, операторам систем розподілу, комунальним службам, які працюють буквально в цілодобовому режимі.
"Звичайно, можливі аварійні відключення, але я думаю, що найближчими місяцями, навіть за серйозних атак, Україна точно витримає", - резюмує експерт, додаючи при цьому, що це стосується регіонів, які не перебувають у зоні бойових дій і під окупацією.
Традиційно Україна покладає особливі надії на атомну енергетику, яка до війни забезпечувала понад половину всієї генерації в країні й, очевидно, вона витягуватиме ситуацію і майбутньою зимою, навіть без урахування Запорізької АЕС, вважає Михайло Гончар (зберігається надія, що агресор все ж таки не вирішиться на удари по атомним станціям - "Апостроф").
"Тому гіпотетично, за відсутності аномального холоду, я думаю, ми пройдемо зиму, — зазначив експерт. - Події 10-11 жовтня, коли цілі області випадали із системи енергопостачання, але, при цьому за пів доби, добу, дві доби все відновлювалося, каже про те, що запас міцності енергосистема має".
З огляду на дефіцит генеруючих потужностей, які зазнають руйнувань внаслідок обстрілів, українці мають шукати різні альтернативні варіанти. Зокрема, йдеться про ширше використання твердопаливних котлів, біопалива. Такі проєкти вже є, але їхня частка поки що мізерна.
"Але головний резерв на сьогодні, я вважаю, — це відповідальність громадян, які самі повинні заощаджувати електричну енергію, насамперед у пікові періоди навантаження — в ранкові та вечірні години, — розповідає Володимир Омельченко. - Плюс — це енергозбереження, утеплення, ремонти теплотрас, на яких у багатьох місцях втрати сягають 30-40%”.
Таким чином, швидше за все, самообмеження у споживанні енергії стане для українців нормою принаймні найближчими місяцями.
Імпорт експорт
Україна завдяки об'єднанню своєї енергосистеми з європейською енергетичною мережею, що відбулося на початку весни, має можливість не лише експортувати електроенергію до Європи, а й імпортувати її із країн ЄС. У згаданому вище інтерв'ю CNN міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що імпорт електроенергії з Європи – це "один із варіантів, що розглядаються".
Однак російські ракетні обстріли можуть зірвати або принаймні значно ускладнити виконання цього завдання.
Вітчизняна енергомережа підключена до загальноєвропейської через Бурштинський енергоострів в Івано-Франківській області, який включає Бурштинську ТЕС, Калуську ТЕЦ і Теребле-Ріцьку ГЕС, а також прилеглі до них електромережі (у строгому сенсі після синхронізації систем енергоострів припинив своє існування).
Не дивно, що Бурштинський енергоострів не залишився поза увагою агресора – 10 жовтня чотири ракети потрапили у відкритий розподільчий пристрій Бурштинської ТЕС, внаслідок чого виникла пожежа, а в мережі різко впала напруга.
"Удар по Бурштину – це удар не просто по об'єкту генерації, який і так працював не на внутрішній ринок. Це спроба знищити інфраструктуру, щоб ми не змогли в зимовий період отримувати електроенергію з Європи", - пояснює Михайло Гончар. - І це якраз актуалізує тему додаткового постачання засобів ППО. А в ідеалі необхідно, щоб з гуманітарною метою небо в зонах над розміщенням об'єктів критичної інфраструктури було захищене, в тому числі за допомогою сил Альянсу (НАТО)".
"Рамштайн" ставить на ППО
Відповідно, якщо повернутися до раніше озвученого запитання про те, чи вистачить Україні електроенергії, відповідь на нього можна сформулювати таким чином, що це залежатиме від того, які засоби протиповітряної оборони та в яких кількостях перебуватиме на озброєнні нашої армії.
А наявність таких озброєнь багато в чому залежить від міжнародних партнерів України.
"Без підтримки наших міжнародних партнерів – без систем ППО та військових систем стримування – нам буде дуже складно утримати енергетичну систему в робочому стані", – пояснює Володимир Омельченко.
Після 10 жовтня на Заході заговорили про збільшення постачання засобів протиповітряної оборони до нашої країни. Так генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі у форматі "Рамштайн" 12 жовтня заявив, що акцент у військових поставках Україні тепер буде зроблено на системах ППО.
Вже відомо про надходження системи IRIS-T з Німеччини, також очікуються постачання NASAMS із США.
Шкода тільки, що для того, щоб активізувати цей процес, знадобилися варварські обстріли з боку Росії, які не тільки знищили багато інфраструктурних об'єктів, а й призвели до жертв серед мирного населення.
"Наших партнерів ми просили задовго до подій 10 жовтня, — нагадує Михайло Гончар. - Зараз ми бачимо, що процес інтенсифікувався. Але, знову ж таки, питання не лише в тому, щоби щось завезти в Україну, — це нові системи, і потрібен якийсь час для їх освоєння. І тому Росія використовує це вікно можливостей, щоб, поки у нас цих засобів немає, багато чого знищити. Найбільш кепська ситуація може бути тоді, коли запаси енергоносіїв у нас будуть (газ, вугілля), а скористатися ними буде неможливо, якщо будуть зруйновані енергоблоки на ТЕС".
