Український співак, автор пісень Олександр Положинський певний час перебував на фронті (на службі у 47-му батальйоні), де отримав бойовий досвід. Зараз артист продовжує службу в лавах ЗСУ і веде авторську програму на військовому радіо "Армія ФМ". В інтерв’ю "Апостроф Lime" Олександр розповів про нову дуетну пісню "Час", військову службу та висловив своє ставлення до публічної критики Сергія Жадана.
Олександр Положинський
Читайте також: З вишивкою у вигляді колосків: як створювався лонгслів Зеленського для зустрічі з Байденом.
- Олександре, Вашу творчість важко уявити без дуетів та інших колаборацій. Очевидно, що співпраця з Тарасом Петриненком, з яким Ви знайомі ще з часів "Червоної Рути" 1997 року, не була випадковістю. Чи легко було створювати дует людям різних поколінь? Який Тарас Петриненко як партнер на сцені?
- Співпраця з артистами старшого покоління для мене є звичною справою і це завжди цікаво. Успішною була пісня з гуртом "Світязь", також у мене є спільна робота з Вахтангом Кікабідзе, а цього разу ми вирішили попрацювати з Тарасом Петриненком. Коли створювалася ця пісня, я ще не знав, що в новій роботі буде задіяний пан Тарас. Можна сказати, що певний збіг обставин посприяв тому, що я зрозумів, що Тарас Петриненко – це найкраща кандидатура для мого дуету. Щодо самого процесу співпраці, то все відбувалося легко. Напрягів не було. Тарас одразу погодився, навіть не слухаючи пісню, сказав, що з поваги до мене і довіри до мого професіоналізму. Все відбувалося професійно і по-дружньому.
- За яким принципом Ви обираєте виконавців для своїх дуетів?
- Інколи дует народжується з конкретної пісні виконавця, коли я використовую фрагмент твору, який уже існує, додаю щось своє, згодом разом з колегами ми робимо аранжування і так народжується нова пісня. Наприклад, так ми працювали з Арсеном Мірзояном та Віталієм Кириченком. Інколи коли пишу нову пісню, я вже знаю, з ким би я хотів її записати. А цього разу спочатку з’явилася пісня, а вже згодом ідея, з ким її записувати. Все дуже по-різному буває. Головне – ідея і щоб людина, з якою ти хочеш створити дует, була близька тобі і за творчістю, і за життєвими принципами.
Читайте також: Подружжя Зеленських у США зустрілися з Джо і Джилл Байденами: який вони мали вигляд.
- Пісня "Час" має просту назву, але глибокий зміст. Олександре, Ви як людина, яка розривається між службою та творчістю, має якісь претензії до часу? Чи вдається будувати хоча б якісь короткострокові плани?
- Зараз я служу в Києві, тож хоч поєднувати службу з творчістю непросто, а все ж така можливість є. Коли я був у 47 бригаді, це було значно важче. Зараз є підтримка керівництва, яке розуміє, що мої пісні та концерти важливі. Тому я намагаюся по максимуму робити все, що можу. Звісно, якби не військова служба, то процеси відбувалися б легше і швидше, зміст моїх пісень був би інакшим. Щодо горизонтів та планування, то, звісно, далекі планування залишились в минулому, зараз максимум, що я собі дозволяю, це плани на місяць. Намагаюся час використовувати максимально ефективно. Це ж стосується і важливих життєвих моментів, наприклад, якщо у мене є можливість побачитися з кимось з друзів, я намагаюся приділяти цьому увагу також. Ціную не лише час, а й людей у своєму житті.
- До речі, на концертах своїх колег буваєте часто?
- Хотілося б частіше, але, на жаль, не маю такої можливості. У більшості випадків я пропускаю концерти своїх колег.
- Чи можна говорити про те, що війна "підштовхує" Вашу творчість?
- Ні, це не так. Війна гальмує мою творчість і багато важливих процесів у моєму житті. Але, безперечно, вона впливає на зміст моїх пісень.
Читайте також: Віталій Козловський показав нові світлини з маленьким синочком Оскаром.
- З 2015 року Ви вже виступали з концертами в окопах, на першій лінії. Ви тоді відчували, що армія – це Ваше?
- Досі не відчуваю, що армія – це моє. Я зрозумів, що армія це не моє ще у 80-х роках минулого століття, коли повернувся після військового інтернату в цивільне життя. Тоді зрозумів, що хочу жити цивільним життям. Зараз більшість людей, які змушені стати військовими, стають ними не тому, що вони відчули в собі бажання, що військова справа – це їхнє, а тому, що вони відчувають відповідальність за долю своєї країни і свого народу. І вони йдуть не в армію як таку, а йдуть захищати Батьківщину, свої сім’ї, майбутнє людей, які їм дорогі. Тому говорити про кожного цивільного, який став військовим як про людину, яка зробила свій вибір на користь військової служби, не зовсім правильно.
- На Вашу думку, яким має бути ідеальний воїн?
- Важко сказати. Вмотивований, підготовлений, навчений, відповідальний. Дуже багато є важливих моментів для воїна. Мені здається, що кожна людина, яка приходить у військо, передусім усвідомлює важливість війська як форпосту захисту Батьківщини. Звісно, участь в обороні можна брати і в тилу, і в різних напрямках діяльності, але форпостом є сили оборони.
- Напевно, зараз якісь речі для Вас втратили цінність та помінялися пріоритети…
- Мої пріоритети точно змістилися. Найголовніше – перемога в цій війні. Щоб Україна нарешті отримала змогу спокійно розвиватися, а не постійно відбиватися від зовнішніх атак ворога та внутрішніх його диверсій. І від цього може захистити лише перемога.
Читайте також: Санта Дімопулос перервала свою рокову карму з поганими чоловіками.
- Чи всі чоловіки мають воювати? Як Ви ставитесь до того, що значна частина представників українського шоубізу уникає армії, обираючи роботу в тилу?
- У лавах ЗСУ є величезна кількість посад небойових. Участь у бойових діях обере не кожен військовослужбовець. На мою думку, всі громадяни України в умовах такої великої війни мали б пройти службу. Це б показало, що країна не байдужа усім громадянам і відновило б справедливість у суспільстві. Одні люди добровільно чи під тиском обставин стали до лав ЗСУ і зараз є заручниками обставин, бо не озвучують чітких термінів служби з одного боку, а з іншого - люди з цивільного життя не мають бажання захищати Батьківщину в ЗСУ. Це величезна несправедливість. Несправедливо і те, що велика кількість людей на високих державних посадах не проходять військової служби в роки великої війни. Розумію, що у багатьох людей ці посади є дуже відповідальними, але я не впевнений, що ці люди є незамінними на своїх посадах. І для справедливості в майбутньому, я вважаю, що служба в ЗСУ має бути підставою для того, щоб людина могла заходити на державні чи політичні посади.
- Українські артисти, які тривалий час співпрацювали з країною-агресоркою, а зараз повернулися обличчям до української сцени, добряче отримали від українців "по гриві". Як вважаєте, чи справді відбулася переоцінка цінностей у людей, які сиділи на двох стільцях? Чи можемо ми їм вірити?
- Намагаюсь уникати узагальнень. Тому я впевнений, що у всіх по-різному. Хтось щиро щось усвідомив, хтось кон’юктурно підійшов до цього питання, в когось просто так склалися обставини. Я переконаний, що серед артистів cправді є люди, які щиро все усвідомили.
Читайте також: Катя Осадча перестала боятися військових дій.
- На Вашу думку, яким буде український шоубіз після закінчення війни? Він нарешті буде самодостатнім, без комплексу меншовартості?
- Все залежить від того, як ця війна закінчиться. Зараз робити якісь прогнози не варто ні про український шоубізнес, ні про все інше. Зараз важливо виграти війну на максимально вигідних позиціях для України.
Під час концерту
- Що думаєте про вчинок Сергія Гнезділова (військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, громадський активіст, засновник фестивалю "Виделка-фест" в Одеській області), який пішов на "публічне" СЗЧ, аби створити резонанс та порушити в суспільстві проблему невизначеності термінів військової служби?
- Я чув про цей випадок. Але погано знаю деталі. Наскільки я розумію, він тривалий час перебував на лінії бойового зіткнення?
- Більше п’яти років.
- Як людина, яка нетривалий час була на лінії бойового зіткнення, я не маю права судити людей, які там були довше за мене. Але знаю про проблему самовільного залишення частин, і вважаю, що відповідальність лежить не тільки на тих людях, які йдуть в СЗЧ публічно чи приховано. У всіх різні причини та обставини. Але дуже багато закладено в тому, як організовано життя суспільства і в законодавчій базі. Безліч проблем, пов’язаних із цим. І мені здається, невизначеність термінів військовослужбовця – це теж один із факторів, який дуже впливає на такі вчинки.
Читайте також: Оля Полякова підтримала дітей-квадроберів та нарвалася на хвилю негативу.
- Що думаєте про "ковток свіжого повітря", який передав військовим з Берліну Олег Винник?
- Нічого не знаю про цей "ковток".
- Як ставитеся до закидів на адресу Сергія Жадана, що, мовляв, він доєднався до лав Сил оборони України, але насправді не воює, а бере інтерв’ю на радіо "Хартія", дає концерти тощо (тобто займається тим, чим і займався до військової служби. Мовляв, навіщо цей "військовий" піар?).
- Я приблизно тим самим займаюся, що і Сергій Жадан. Служу на "Армія FM" – це військова радіостанція, веду радіоефіри і теж даю концерти. Цілком логічно, що я зараз захищатиму Сергія Жадана, а не тих, хто на нього котить бочку. Я розумію, що є різні посади і різні завдання в лавах Сил оборони. Не знаю, як це відбувалося в Сергія, але розумію, що дуже часто ставиться завдання керівництвом. Зрозуміло, що субординація та дисципліна мають бути. Не знаю, хто і якими аргументами апелює до Сергія Жадана та його служби в лавах Сил оборони, але я переконаний, що серед тих людей, які наїжджають на Жадана, є дуже багато особистостей, які самі не хочуть йти служити в армію. І таким чином вони самі себе виправдовують. Також можна зрозуміти військових, які служать не в таких комфортних умовах, але чи зміняться умови служби таких військовослужбовців через те, що Жадан не буде служити на радіо, а служитиме писарем в штабі, наприклад, чи в пресслужбі якоїсь бригади, чи буде возити на авто БК для свого підрозділу. Моя позиція стосовно будь-якої посади така – на військову посаду має заходити людина, яка має найбільше здібностей, професійної підготовки, досвіду в цивільному житті для того, щоб з цією функцією якісно справлятися. Якщо є військове радіо чи радіо "Хартія" і є кілька посад, пов’язаних із функціонуванням цієї радіостанції, то цілком зрозуміло, що на ці посади мають заходити професіонали. Наприклад, у нас на "Армія FM" велика проблема, пов’язана з тим, що в силу різних бюрократичних та організаційних обмежень ми не можемо завести на посади професіоналів з цивільного життя. Є дуже багато обмежень суто військового характеру, які не дозволяють людям зайти на ці посади. Що поганого в тому, якщо така можливість є. У Жадана величезний досвід роботи на радіо та величезний суспільний авторитет для того, щоб привертати увагу до цієї радіостанції.
"Служу на "Армія FM"
Читайте також: Дядя Жора розповів, як змінилося його особисте життя після перенесеного інсульту.
Повертаючись до моєї служби на "Армія ФМ", я скажу відверто, це не було моїм рішенням. Тим більше я не хотів служити на радіо. І якби мені у травні 2022 року сказали, що ти йдеш до лав ЗСУ, щоб у результаті бути ведучим на військовому радіо, то я не впевнений, чи захотів би іти до лав ЗСУ лише заради цього. Але якщо керівництво приймає таке рішення і дає таке завдання, то я його виконую. Люди дуже часто приписують публічним людям якісь хитрощі, договорняки та інші мутки, яких насправді немає. Публічним людям більше дістається. Ще не варто списувати з рахунку, що ворожі сили потужно сприяють суперечкам всередині нашого суспільства. Тому замість того, щоб їх підігрівати, ми маємо стримувати емоції. І якщо вести дискусії, то зважені, без ненависті один до одного, без зневаги та знецінення один одного. Це важливо навчитися робити.
- Вам достатньо для життя тих військових виплат, які Вам надає держава?
- Ні, мені не достатньо цих грошей. Але я крім грошового забезпечення військовослужбовця ще й отримую роялті за свою творчість. І це дає мені можливість покривати всі власні потреби і ще й багато донатити.
