У середу, 11 травня, в Берліні відбулася чергова зустріч міністрів закордонних справ країн "нормандської четвірки". Від її результатів у дипломатів залишилися змішані враження. З одного боку, вони домовилися про заходи щодо поліпшення ситуації з безпекою на Донбасі, а з іншого — не досягли консенсусу щодо політичних аспектів врегулювання конфлікту. Експерти вважають, що в ході переговорів Києву вдалося не піти на поводу у Москви, але для якнайшвидшого врегулювання конфлікту українській стороні необхідно розробити новий набір інструментів.
Нинішня зустріч глав МЗС країн "нормандської четвірки" (України, Німеччини, Франції та Росії, — "Апостроф") в Берліні стала вже дванадцятим подібним заходом. Як і на попередніх переговорах у Парижі, західні дипломати спробували зблизити Україну і Росію, поставивши їх прапори поруч. Але, як і минулого разу, це ніяк не вплинуло на результати переговорів. Зокрема, сторонам так і не вдалося досягти прогресу в питанні виборів на Донбасі і надання тимчасово окупованих регіонах особливого статусу.
Україна відстояла позицію щодо виборів на Донбасі
"Ми не дійшли згоди. Російська сторона представила свої варіанти виборчого законодавства. Але я сказав пану Лаврову (главі МЗС РФ, — "Апостроф"), що ми здатні самі написати українське законодавство, і ніякі поради нам не потрібні. Таким чином, в цьому питанні у нас немає ніякого прогресу, і ми будемо працювати над цим питанням в подальшому", — зазначив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
За його словами, в ході переговорів був, як мінімум, один позитивний момент: сторони погодилися з необхідністю міжнародного присутності на місцевих виборах на Донбасі. "Цим компонентному може бути СММ ОБСЄ. Ми також дискутували, яким може бути мандат місії, якими можуть бути правила для даної місії, а також компонент озброєння. Я радий, що є спільне розуміння того, що дане питання необхідно і надалі обговорювати", — пояснив міністр.
Павло Клімкін також перерахував всі "недискусійні" для України аспекти. "Такі, наприклад, як доступ ЗМІ до передвиборчої та виборчої кампаній. Або участь українських політичних партій, оскільки саме в цьому — сенс політичного процесу. Це питання Центральної виборчої комісії, це, врешті-решт, українські вибори. А також люди, котрі вимушені були покинути території, підконтрольні ДНР і ЛНР, повинні отримати можливість проголосувати або бути обраними. Це їх конституційне право", — підкреслив міністр.
Росія не хоче давати місії ОБСЄ зброю
Судячи з усього, така позиція української сторони не сильно обурила главу МЗС РФ Сергія Лаврова. На підсумковій прес-конференції він в черговий раз підкреслив, що Росія не є стороною конфлікту, а шляхи до його вирішення повинні вибудовуватися за допомогою діалогу між Києвом, Донецьком і Луганськом.
"У нас був досить конкретна і непроста розмова, але головним було те, що всі ми хочемо повністю виконати всі домовленості, які були зафіксовані лідерами чотирьох країн у Мінську в лютому минулого року — і з питань безпеки, відведення озброєнь, гуманітарної допомоги, економічного відновлення, а також з питань політичного врегулювання цього конфлікту", — підкреслив Лавров
За словами Лаврова, він звернувся до української сторони з проханням не відходити від зобов'язань по виконанню Мінських домовленостей. "Отже, Москва вкотре намагається покласти провину за невиконання Мінська-2 на Київ. Зараз для Кремля дуже доречно, адже він хоче показати себе у вигідному світлі напередодні рішення Європейського союзу про продовження санкцій проти РФ", — заявив "Апострофу" німецький політолог Йоганн Заячковски.
При цьому Лавров зазначив, що Москва наполягає на необхідності проведення виборів на Донбасі, ухвалення закону про особливий управлінні на тимчасово окупованих територіях, а також на закріпленні цього статусу в Конституції України. "Вибори, статус, конституційна реформа і амністія — це взаємопов'язані аспекти. На наше переконання, поки цей пакет не узгоджений і не схвалений, а схвалювати його, звичайно ж, повинна Верховна рада, провести вибори буде практично неможливо", — сказав міністр закордонних справ Росії.
Міністр також підкреслив, що в РФ не налаштовані підтримувати ініціативу Петра Порошенка про введення на Донбас поліцейської місії. На думку Лаврова, безпеку виборів у Донбасі можна забезпечити і без воєнізованих структур. При цьому, додав він, спостерігачі ОБСЄ на вибори будуть запрошені.
Змішані враження
Незважаючи на бажання української сторони домогтися конкретики з приводу звільнення політичних в'язнів, у тому числі льотчиці Надії Савченко, це питання не було врегульоване. Павло Клімкін підтвердив, що піднімав цю тему в ході переговорів, а його підтримали німецькі та французькі колеги, однак Сергій Лавров сказав, що обмін можливий тільки у форматі "всіх на всіх". "Як це передбачено в Мінських угодах", — наполіг російський дипломат.
В цілому ж, представники німецького і французького зовнішньополітичного відомств стримано оцінили підсумки переговорів. Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер, приміром, заявив про "змішані" результати: "Переговори були складними, але атмосфера — краща, ніж раніше. Нам вдалося добитися значного прогресу щодо питань безпеки. Ми погодили конкретні кроки. Але політичний процес залишається складним. Зокрема, з питання місцевих виборів. Ми будемо намагатися досягти компромісу в рамках Тристоронньої контактної групи".
Таким чином, нинішня зустріч у Берліні практично не принесла конкретних результатів. Дипломати погодили механізм верифікації відведення озброєнь від лінії зіткнення і домовилися сприяти дотриманню миру на Донбасі. Втім, нюанси цих питань будуть узгоджуватися та затверджуватися у рамках Тристоронньої контактної групи по Донбасу. Як і весь спектр політичних питань: починаючи з виборів і закінчуючи так званим особливим статусом тимчасово окупованих регіонів. А по ньому ніякої конкретики досягнуто не було.
"Зазвичай засідання такого рівня проводяться, коли у сторін є якісь чіткі пропозиції щодо врегулювання конфлікту. Але сьогодні (11 травня, — "Апостроф") прозвучали тези, які ми чуємо практично півтора року, і це трохи розчаровує. Більш цікавий той факт, що на зустрічі зі своїми ініціативами щодо виборів, амністії і так званого особливого статусу виступила Росія. Лавров відмовився розкривати подробиці цих пропозицій, але один лише факт їх висунення говорить про те, що на Україну знову посилюється тиск. Судячи з висловлювань Клімкіна, як мінімум, Київ своїх позицій не здав. Однак це не означає, що йому не слід виступати з власними ініціативами", — вважає Йоганн Заячковски.
З тим, що українська делегація не мала чітких заготовок напередодні "нормандської зустрічі", згоден і голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук. "Прочитавши твіттер Павла Клімкіна перед його поїздкою на зустріч в Берлін, я здивувався - він написав про те, що ключовим завданням на переговорах буде звільнення Надії Савченко і пояснення, що вибори на Донбасі при нинішніх умовах неможливі. Я сам дуже хочу звільнення української героїні, але це не вирішення конфлікту. Який пакет пропозицій міністр везе на розгляд своїх колег?" — заявив він в ході засідання дипломатичного клубу МЦПД на тему "Чи виведе нормандська четвірка Україну з Мінського глухого кута? Міжнародна миротворча діяльність і конфлікт на сході України: точки дотику".
На думку Філіпчука, для закінчення війни українській стороні необхідно розробити набір інструментів "батога і пряника" для Росії. Експерт вважає, що в їх число повинні увійти зусилля щодо визнання РФ країною-агресором і стороною конфлікту на Донбасі, після чого повинна слідувати заборона на участь Росії в рішеннях по Україні в ООН, а також можливість введення стосовно даної країни додаткових санкцій.
