Скандал навколо керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, якого звинувачують, зокрема, в тому, що він попереджав фігурантів антикорупційних справ про майбутні обшуки, є наслідком того, що його діяльність не влаштувала Банкову. Подібна доля може спіткати й главу НАБУ Артема Ситника, в якому Банкова бачить потенційного конкурента Петра Порошенка на президентських виборах. Таку думку висловив "Апострофу" політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
Шанси на те, що Назара Холодницького можуть звільнити найближчим часом, досить великі, оскільки ситуативний союз між Генпрокуратурою України (Юрієм Луценком) і НАБУ (Артемом Ситником) якраз і утворився, щоби прибрати його. Банкова незадоволена Холодницьким, оскільки, на їхню думку, він не впорався з такими завданнями, як утримання НАБУ в певних рамках і непорушення кримінальних справ проти людей, близьких до Банкової.
З іншого боку, Ситник бачить у Холодницькому конкурента, і з самого початку в них відносини не дуже складалися. Вони борються між собою за певну увагу, симпатії, подальшу політичну підтримку з боку західних партнерів України, в першу чергу США. Крім того, Холодницький не завжди виступав на боці Ситника: якщо ми згадаємо ситуацію з НАЗК, коли була його перепалка з НАБУ, то фактично Холодницький став на сторону НАЗК у той час і в тому питанні.
Я думаю, Ситник повинен зараз прийти до розуміння, що не все так просто, як йому здавалося. Він сподівався, що виконуючим обов'язки глави САП стане Максим Грищук, і в нещодавньому інтерв'ю він трохи підняв його як людину, що встояла перед вказівками його шефа Холодницького. У той же час, якщо уважно подивитися на закон про Генеральну прокуратуру України, то виконуючого обов'язки керівника САП (Холодницький є і керівником САП, і заступником Луценка) буде призначати сам Луценко: наприклад, він призначить когось зі своїх заступників тимчасово виконуючим обов'язки, поки конкурсна комісія вживатиме всіх необхідних заходів.
Артем Ситник і Назар Холодницький
Докази (щодо Холодницького), очевидно, вже передали до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Слід зазначити, що вона підконтрольна ГПУ, згадаємо процес її створення. Це фактично профанація всього прокурорського самоврядування, оскільки ГПУ досі залишається нереформованою. Я думаю, що плівки (за результатами прослуховування Холодницького, - "Апостроф") там вже є. Але потрібно розуміти, що якщо проводилися негласні слідчо-розшукові дії, то мала би бути порушена кримінальна справа за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. А за фактом Холодницькому зараз пред'являють тільки дисциплінарне порушення. Він не заперечує, що могли бути якісь нецензурні висловлювання, однак заперечує наявність будь-яких кримінальних дій.
Між Луценком і Ситником сформувався ситуаційний "договірняк", оскільки їх інтереси зійшлися в тому, що Холодницького потрібно прибирати. На думку Ситника, його місце має посісти Максим Грищук, хоч і тимчасово. І в жодному разі ГПУ не має отримати можливість бачити ті справи, які порушує НАБУ. З іншого боку, Банкова та Луценко незадоволені Холодницьким, оскільки з самого початку він мав сидіти на двох стільцях, але в той же час більше грати на боці Банкової. Очевидно, що він не дуже впорався з цим. І, можливо, це також результат збільшення тиску або його схильності до певної частини американського істеблішменту, ніж до Банкової. Вони в цьому бачать певну загрозу. Інтерес зійшовся, і вони вирішили злити Холодницького.
Артем Ситник і Юрій Луценко
Ми повинні розуміти, що НАБУ і САП – це дітища Євросоюзу та США. Вони дійсно дуже боляче реагують на те, що відбувається, оскільки це певний важіль тиску і гарантії повернення інвестицій, які були зроблені для контролю над українською владою. Вони незадоволені тим, що відбувається, і опинилися між двох вогнів. Вони певним чином ще підтримують Холодницького, а також підтримують Ситника. І зараз підтримати якусь одну з цих сторін буде не комільфо, тому що вони надавали підтримку обом. Тому вони більше спостерігатимуть зі сторони і, можливо, використовуватимуть якісь неофіційні канали комунікації та впливу.
Але зараз ми бачимо, що Банкова не дуже зважає на думку наших західних партнерів з низки питань, в тому числі критично висловлюючись в бік МВФ, чого раніше не відбувалося. Це теж є певним сигналом, що вони зараз більше думають про перевибори. Підтримка Заходу важлива, але є своя внутрішня кухня, про яку не слід забувати. Хоча ще пару років тому було б важко уявити собі таку ситуацію, а сьогодні вона є.
Тому всі подібні заяви – це формальна частина, і ніхто з наших західних партнерів не хоче себе дискредитувати. Якщо будуть якісь досить серйозні заяви, то, знову ж таки, тінь лягатиме на них.
Також потрібно розуміти, що як тільки Луценко заговорив про прослуховування глави САП, то повинно було бути прийняте рішення, щоб Холодницький пішов самостійно. А поштовхом до ситуації, що сталася, фактично була ввічлива відмова Луценку в його поїздці у США. Мовляв, якщо не хочете розмовляти, то ми дамо публічний розголос всій цій справі і пустимо її далі. І це дуже сумнівна дія.
Назар Холодницький
У той же час ми бачимо реальтий наступ на всі антикорупційні органи – НАЗК практично себе дискредитувало. Так, обрали нового главу, але це політично залежна людина, і ніхто не хоче виправляти ті прорахунки, які були в роботі НАЗК. САП фактично теж на межі свого зникнення, як і НАБУ. Адже після того, як "з'їдять" Холодницького, то займуться Ситником. Є кримінальна справа проти Ситника, порушена ще у травні 2017 року за фактом одержання неправомірної вигоди ще під час його роботи в прокуратурі Київської області. Цій справі можуть дати хід, а це вже дискредитація. І це може відвернути наших західних партнерів від підтримки Ситника. Ми також повинні не забувати, що й посол США в Україні досить лояльно ставилася і до Холодницького, і до Ситника, говорячи про їх політичну кар'єру.
Читайте також: В Порошенка вже вигадали, як зберегти йому владу: багато що вирішиться до осені
І, знову ж таки, Петру Порошенку не дуже добре мати конкурента, тому цей процес лягає і в політичну площину – потрібно прибрати конкурента раніше, щоб не запускати далеко. Так, і Ситником, і [главою НАК "Нафтогаз" Андрієм] Коболєвим дуже задоволені в США. Ситник дійсно може скласти конкуренцію на виборах, він може стати таким собі "українським Макроном". Хоча він більше грає на електоральному полі демократів (Чумак, Гриценко і всі наші відомі антикорупціонери). При цьому я сумніваюся, що в США роблять ставку на когось одного. Як досвідчені політики, вони розкладають яйця в різні кошики.
