В Україні тривають внутрішньополітичні баталії навколо створення нового органу, який контролюватиме бізнес, - Національного бюро фінансової безпеки. Ініціативу президента Петра Порошенка, яку Верховна Рада мала розглядати минулого тижня, відклали з тієї причини, що парламентарії не можуть дійти консенсусу щодо низки суперечливих моментів. Однак зовсім відмовлятися від бажання створити нове відомство зі значно розширеними повноваженнями глави держави у владі не мають наміру. У тонкощах ситуації та в тому, чи вдасться розширити владу Порошенка перед виборами 2019 року, розбирався "Апостроф".
Про те, що Верховна Рада планує розглянути питання створення Нацбюро фінбезпеки 17 травня, на початку минулого тижня заявила співавтор законопроекту №8157 народний депутат Ніна Южаніна, яка представляє фракцію "Блок Петра Порошенка". Цей законопроект, а також два альтернативних дійсно були включені в порядок денний роботи ВР на 17 травня і повинні були розглядатися на початку сесійного дня. Однак потім стало зрозуміло, що до законодавчих ініціатив у Раді не дійдуть, оскільки в порядку денному вони стояли в непрохідній частині - під 22-м номером.
Основна причина - в неможливості дійти консенсусу у вирішенні низки суперечливих норм у законопроекті, розробленому за президентською ініціативою. Відзначимо, що главі держави раніше не сподобався розроблений Міністерством фінансів проект закону про Службу фінансових розслідувань.
Ще на стадії внесення документа в Раду він викликав шквал критики з боку парламентаріїв і громадських активістів. Як вже писав "Апостроф", новий орган повинен змінити податкову міліцію, яка на папері була розформована, але за фактом продовжила свою роботу, тому що, ухвалюючи законопроект про зміни до Податкового кодексу, Верховна Рада припустилась однієї неточності: йшлося про те, що правоохоронний орган повинен був припинити своє існування з 1 січня 2018 року, але в тексті законопроекту стояла інша дата - з 1 січня 2017 року. Коли парламентарії помітили помилку, вирішили нічого не змінювати, і зараз податкова міліція фактично знаходиться поза законодавчим полем, але продовжує функціонувати.
Авторам законопроекту дорікали тим, що Нацбюро фінансової безпеки, яке повинно знизити тиск на підприємців і стати єдиним органом, який контролюватиме бізнес, по суті стане ще одним каральним відомством і контролюватиме бізнес разом із поліцією, прокуратурою та СБУ, оскільки законопроектом не передбачена ліквідація економічних відділів цих органів правопорядку. В законопроекті №8157 також відсутні квоти для колишніх податківців, що дозволить усім старим кадрам працювати вже в новій структурі. Також у бюро буде свій спецназ - люди, які зможуть приходити з обшуками та проводити огляди речей і документів, що може використовуватися як інструмент додаткового тиску на неугодний бізнес.
Однією з основних претензій до документу Южаніної також було значне розширення повноважень президента. Зокрема, директор бюро, в разі ухвалення документа, буде призначатися і звільнятися президентом за результатами конкурсу. До конкурсної комісії повинні входити по три людини від президента, Верховної Ради і Кабміну. В альтернативних законопроектах №8157-1 і №4228 така норма відсутня, і вплив президента на бюро зведено до нуля. Але, як подейкують у політикумі, в цих законопроектів немає перспектив бути ухваленими, незважаючи на підтримку міністра фінансів Олександра Данилюка, оскільки документи не зберуть голоси в парламентській коаліції. Однак проблема з голосами є і в президентського законопроекту.
"Немає голосів у Раді сьогодні за цей законопроект. Проблема в тому, що повинен бути один орган, який цим займається. А за цим законопроектом у СБУ залишаються функції економічного контролю. Ось коли буде документ без цих моментів, тоді він знайде підтримку з боку парламентаріїв", - прокоментував "Апострофу" один із нардепів.
Інший співрозмовник видання підкреслив, що справа не в нормах законопроекту, а в тому, що він - президентський.
"Народний фронт" не хоче давати розширені повноваження президенту, тим більше перед виборами. Вся проблема в тому, що ініціатива - президентська, хоча і була внесена Южаніною, а також в тому, що вона сама й хоче очолити це відомство", - коментує співрозмовник "Апострофа".
Більша частина опитаних парламентаріїв прогнозують, що всі три документи все ж дійдуть до сесійної зали. "Одна зі стратегій зараз - це протягнути президентський законопроект, зібрати голоси, внести пакетним голосуванням з іншими питаннями та під шумок його ухвалити. Інша стратегія - винести всі три (законопроекти) в залу на голосування, а потім відправити їх до комітету на доопрацювання, створити робочу групу. Хоча тоді потрібно буде погодитися з якимись положеннями в альтернативних законопроектах, а Южаніна на це не піде", - висловив своє припущення "Апострофу" один із депутатів.
Ніна Южаніна
Сама Ніна Южаніна в розмові з "Апострофом" повідомила, що готова виправити окремі норми законопроекту до другого читання.
"Є таблиця правок, які ми готові внести до другого читання. Я навіть готова підписати меморандум із громадськими організаціями про це. Але орган необхідно створити. Кошмарити бізнес далі не можна. Зараз я особисто проводжу консультації з главами фракцій, щоб переконати їх голосувати за документ", - повідомила нардеп "Апострофу".
Разом з тим, експерти не прогнозують швидкого вирішення проблеми, апелюючи до того, що владі останнім часом все складніше домовитися, коли справа стосується будь-яких призначень або створення нових відомств.
"Це орган, в якому буде сконцентрована вся економічна проблематика. Занадто ласий шматок, і це буде занадто впливовий важіль тиску в політичному плані. Віддати таку махину в чужі руки або віддати можливість монопольно розпоряджатися нею президенту нікому не хочеться, враховуючи, які проблеми, як ми бачимо, виникли з ротацією в Центрвиборчком, з Держбюро розслідувань. Тому навряд чи найближчим часом можна буде побачити консенсус і щодо питання Бюро фінбезпеки", - коментує "Апострофу" політолог Андрій Золотарьов.
Але, незважаючи на те, що учасникам поки ще існуючої коаліції стає все складніше домовлятися, особливо з огляду на швидку перспективу парламентських і президентських виборів, необхідно вирішувати проблему з фактично незаконною зараз податковою міліцією. Крім того, це одне із зобов'язань України перед західними партнерами. І нехай в списку вимог цей пункт не найбільш пріоритетний, європейські партнери все одно чекають на його виконання. А це означає, що незабаром доведеться спостерігати за наступним етапом боротьби за нове відомство.
