Заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR, відомий журналіст АЙДЕР МУЖДАБАЄВ у другій частині інтерв'ю "Апострофу" розповів, чому на Донбасі доведеться воювати ще довго, що могло б наблизити повернення Криму і як Володимир Путін використає свого друга в ЄС Віктора Орбана проти України.
Першу частину інтерв'ю читайте тут: Повалити Путіна можна тільки одним шляхом, захочуть - задушать за рік - Айдер Муждабаєв
- Як українська влада повинна боротися за кримських татар?
- Дуже легко. Президент зачитує промову, роздає депутатам пакет законів на підтримку кримських татар. Час би уже, на п'ятому році [окупації Криму] можна було б це зробити. В нас досі кримські татари не визнані корінним народом України. Усі знають, що ми корінний народ, але це ніким не визнано. А чому? Це щоб усякі добкіни і люди, які називають себе українськими націоналістами (а за фактом повторюють те, що Кремль говорить), виходили і казали, що не можна кримським татарам давати автономію у складі України, навіть з усіма гарантіями, які там прописані. Не можна, тому що тоді угорці, румуни, болгари, греки почнуть [вимагати автономію]. І ти їм кажеш: хлопці, у греків є Греція, своя держава. Якщо ти відчуваєш себе більше греком, ніж українцем, ти можеш поїхати в Грецію. Якщо відчуваєш себе більше угорцем, ніж українцем, можеш вибрати Угорщину. Румунія є, Німеччина є, Ізраїль. У всіх національних меншин є [держава].
Вони спеціально плутають поняття "нацменшина" і "корінний народ", спеціально не затверджують поняття "корінний народ", щоб весь час брехати. А все заради того, щоб не підтримувати кримських татар, Крим віддати Путіну і залишити назавжди. Такі його агенти впливу. Я суджу за справами, мені не потрібні агентурні дані. Я просто бачу, що в ключових питаннях вони займають позицію, вигідну Кремлю. Це можуть говорити різні люди. Підкреслюю, це не тільки Опоблок.
- У владі зараз теж такі настрої? У президента, наприклад?
- Навколо нього теж різні люди труться – як хороші, так і погані. [Міністр закордонних справ Павло] Клімкін дуже підтримує кримських татар. Ми це відчуваємо. Ми говорили з ним на ефірі про автономію кримських татар, він читає цю книгу ["Історія кримських татар" Валерія Возгріна], на відміну від депутатів, які не можуть прочитати брошуру про права корінного народу. Їм це не потрібно. На будь-які кроки, які дратують Кремль, мабуть, їм кажуть: ні. Ось щось всередині України знову через питання мови влаштувати – це можна. Путін заходить через Угорщину. Там його дружок [прем'єр Віктор] Орбан починає про утиски угорської мови [на Закарпатті] розповідати, хоча там не розмовляють українською взагалі.
Я вважаю, що в риториці стосовно Криму Порошенко абсолютно правий та ідеальний. Ще б справи відповідали риториці за часом і за наповненням – тоді було б набагато краще.
Багато хто говорить, що закон про корінний народ не набере голосів. А зміни в статтю 10 Конституції – там треба написати одне слово "кримськотатарський" та відзначити, що ця республіка створена на основі самовизначення кримськотатарського народу в складі України – нікому нічим не загрожують. Якби вони займалися роз'ясненням, з депутатами працювали, якби президент цю тему піднімав, я впевнений, що вже би проголосували і нікуди вони б не поділися, вони були б поставлені перед таким моральним вибором: не підтримаєш кримських татар – значить, просто віддаєш Крим Росії, допомагаєш Путіну.
Вони не займаються ні пропагандою в хорошому сенсі слова, ні посиленням позиції щодо Криму. На міжнародній арені багато зроблено для Криму. Правда багато, там робиться послідовна робота. А у внутрішній політиці ви багато знаєте актів щодо Криму? Ніякої програми немає, нічого немає.
Айдер Муждабаєв
Але якісь ідіоти з президентської адміністрації написали закон. Я їх називаю ідіотами, тому що вони справжні ідіоти. Я впевнений, що президент навіть не читав цей закон, але це його не виправдовує жодним чином. Вони вносять закон, у якому чорним по білому написано, що якщо ти вступив у якісь відносини з країною-окупантом (отримав пенсію, оформив ІПП), то ти можеш позбутися українського громадянства. Це пишуть люди в здоровому глузді і твердій пам'яті. Якісь юристи, які сидять в Адміністрації президента. Або хтось їм це замовляє. Хто? Кремль, ворог. Тільки ворог може таке написати. Але це від імені президента потрапляє в Раду.
І зараз [Рефат] Чубаров, голова Меджлісу, пише листи, щоб повернули назад, щоб взагалі не бачити цього закону більше (інтерв'ю записувалося до того, як президент Петро Порошенко відкликав законопроект №8297, який пропонував забирати українське громадянство у кримчан, зокрема, за участь у російських виборах, - "Апостроф"). Але люди його побачили. Так, його перероблять. Але люди в Криму, коли прочитали, відразу зрозуміли: значить, ми вже не потрібні, ви за нас не будете боротися, ви нас будете просто викидати за першої ліпшої нагоди. Наприклад, там написано, що можуть позбавити громадянства за участь у виборах – але вони [росіяни] підписують списки, можуть поставити галочку, що будь-хто голосував – і за це теж можна позбавити громадянства.
Вони [українська влада] страшно дратують мешканців Криму, даючи зрозуміти, що влада не живе в їхній реальності, що вона про них не думає. Це найстрашніший холодок по спині, коли людина, живучи в окупації, розуміє, що про неї не думають взагалі. Це така безвідповідальна політика. Імідж Порошенка ось цей тупий закон так зганьбив в очах жителів Криму, не тільки кримських татар – тут багато переселенців, їхніх родичів. Я б на місці президента просто пику б набив тому, хто писав, викинув би з вікна (не знаю, скільки там поверхів на Банковій). Страшний непрофесіоналізм у владі.
Я боюся навіть уявити, за якими критеріями там беруть людей. Не знаю, за чиєю квотою вони призначили ось цього нового омбудсмена Людмилу Денісову. Ми її два тижні кликали на наш телеканал, який дивляться в Криму та по всій материковій Україні, на тему цього закону. Цей закон шокував усіх жителів Криму. Це її сфера відповідальності. Але вона два тижні робила нам відписки і не прийшла. Ми в студії поставили ростову фігуру з її фотографією. Якщо їй нема що сказати, нехай стоїть і прикрашає студію.
До цього була [Валерія] Лутковська. Вона була зовсім інша, вона їздила в Крим. Я в студії їй сказав: "Чому ви не їздите в Крим?" І вона поїхала. І вона чогось досягла, між іншим, у гуманітарній сфері. А тут ми бачимо холодне відсторонення: "Мені це нецікаво, мені нічого сказати". Вони ж ходять тільки туди, де їм є що доповісти. А якщо тема непопулярна, то чого ходити?
Причому я говорив з людьми в Криму, і ця Денісова має поганий бекграунд з Криму ще. А я б поставив їй всі ці питання. Можливо, я неправий. Але вона, нещодавно призначений чиновник, демонстративно не приходить. Як це виглядає в очах переселенців і жителів Криму, їхніх сімей? Влада сама допускає такі речі, які потім вийдуть їй боком.
Айдер Муждабаєв
- Чому така політика?
- Опитування показують, що люди не відмовилися від Криму тут, на материковій Україні. Про Крим навіть говорити нічого – там навіть росіяни, яким навішали локшину, але не фанатики, а осудні обивателі вже розуміють, куди вони потрапили. Про кримських татар не кажу. З цим треба просто працювати. Треба більше допомагати телекомпаніям. Я навіть про свій канал не кажу, держава нам допомагає. Вистачає не на все, і, звичайно, ми хотіли би більше допомоги. Багато грошей ми витрачаємо на супутникові трансляції, по-іншому просто не забезпечиш сигнал в Крим, тільки через супутник.
От я був на фронті нещодавно, в Луганській області. Місцеві жителі й наші воїни кажуть: "Ми України тут і не бачимо". А де вона? Ні телебачення, ні радіо. Зате з того боку всі канали – російське телебачення. Anna-news, якісь ЛНР/ДНР. І все це на них ллється. Розумієте? Солдати воюють і тримають свою територію, а чиновники – ні.
Не можна сказати, що всі чиновники – погані й нероби. Але все-таки загальний тренд – це імітація дій. Є, звичайно, люди, які їздять і чогось домагаються, їх це хвилює. Але є люди, яким все одно. І таких, мені здається, більше. Зараз почався передвиборчий рік. Я з багатьма людьми говорив, у тому числі із західними дипломатами. Вони в жаху від передчуття того, як важко буде працювати з нашою владою, тому що вона вся буде зайнята виборами – і влада, і опозиція. Є відчуття, що країною не дуже будуть займатися. Руки будуть зайняті іншим.
- Влада допомагає кримським татарам або вони допомагають один одному в своїй громаді?
- Мені важко порівнювати всі ці речі. Уся допомога кримськотатарському народу укладається в 40 мільйонів гривень, оцініть цю суму самі. Бюджет Криму був дотаційним завжди. І це стосується не тільки нашого телеканалу. Візьміть Таврійський національний університет, який переїхав звідти. Якщо ректору цього університету давати хоча б 10% від тих дотацій, які давалися на освіту в Криму до анексії, то він би стрибав до стелі від щастя. Я розумію, що в бюджеті мало грошей. Але якщо ти не хочеш повертати свої окуповані території, ти поганий чиновник. Ти за свою країну ніяк не борешся і просто думаєш, як досидіти строк за цього президента, за того президента, можливо, скромно поцупити щось. Немає віддачі зараз. Зараз є люди, які на своїх посадах як волонтери, але їх залишилося дуже мало. Система зжерла дуже багатьох.
- А вам не здається, що переселенцям з Донбасу більше приділяють уваги?
- Мені важко судити. У переселенців з Донбасу інша історія – їх не люблять. Стереотип поганий про них. А про кримських татар стереотип хороший. І в цьому плані нам простіше. Фобія щодо донецьких і луганських існує на побутовому рівні. Особисто я спілкуюся з купою інтелектуалів з Донецька і Луганська, моє коло спілкування серед донецьких – це найвидатніші люди. Але, напевно, у когось це інакше.
А щодо кримських татар: морально ми так себе добре ніколи не відчували, в жодній країні, як зараз в Україні. Прості українці в більшості своїй добре ставляться до кримських татар. Навіть якщо вони не читали історію, вони емоційно добре до нас ставляться. Я це відчуваю, і у нас всі це відчувають. Іноді це до сліз зворушливо, коли волонтерська організація з Харкова, в якій немає жодного кримського татарина, шиє наш прапор і виходить на мітинги в нашу підтримку, збирає підписи якісь. Вони самі – звичайні українці, можливо, раніше вони знали тільки те, що татари – це незрозумілі люди з чебуреками. Нас же весь час щемили, принижували, СБУ з нами боролася. Нас не брали ні в армію, ні в поліцію – нікуди. А росіяни тоді були братами. А зараз до багатьох дійшло, і нас дуже багато людей підтримує. І ми зшиваємо нашу країну, розбиту росіянами і своїми зрадниками.
Айдер Муждабаєв
- А як вам живеться в Україні?
- Особисто мені дуже комфортно. Я став біднішим на порядок, але мені дуже комфортно жити. У мене нічого немає, і мені добре. Я б у Росії не вижив.
- А коли настав момент, коли ви зрозуміли, що треба переїжджати з Росії?
- Я хотів відразу переїхати, ще після Майдану. Я приїжджав кілька разів під час Майдану [в Україну]. Після анексії [Криму] я вже зрозумів, куди все котиться. Від мене відвернулися колеги, друзі. Зате в мене стільки хороших друзів з'явилося тут. Є, звичайно, і ті, які залишилися в Росії, - справжні друзі, але дуже мало залишилося. Тут люди набагато кращі. Я там ще протримався рік. Поки я зі своєю совістю дружив, то я міг там працювати. Потім просто керівництво сказало: "Вибач, ми в Росії живемо, нам треба, щоб за Росію все було".
- А що ви думаєте про війну на Донбасі, коли вона закінчиться? Що треба для цього?
- Вона закінчиться тільки тоді, коли закінчиться нинішня Росія. Путін не віддасть і п'яді землі, не пустить ніяких спостерігачів, він буде ці переговори вести нескінченно, пропонувати такі умови, на які Україна ніколи не погодиться за цієї влади. Він розраховує, що прийде більш м'яка влада, з якою можна буде домовитися про яких-небудь псевдомиротворців, тобто кордон не віддавати, а зімітувати, Україна кивне, санкції почнуть знімати – і це буде таке Придністров'я назавжди. Але я думаю, що ми не дамо ніякій владі це зробити, тому що це буде явна зрада. Це важко буде завуалювати.
А у Путіна немає жодної причини відступати. Він зараз в порядку – в його розумінні порядку. Він, як нормальний фюрер, в оточенні тріумфуючого натовпу. І грошей поки достатньо. Він не піде на якісь поступки, у нього немає причин це робити. І поки що нічого не зміниться.
І коли мені високопоставлені люди з Адміністрації президента говорили, що ми до закінчення каденції Порошенка повернемо Донбас, я їм сказав: "А ви Путіна запитали взагалі? У вас класно виходить: і Захід не проти, і ви – за, і за логікою так і треба. Але є одна людина, в якої ви забули запитати". Ця людина окупувала частину нашої країни. Він ніколи не погодиться ні на які поступки за нинішнього статус-кво. Я більше скажу: поки він при владі, він ні на що не погодиться. Це значить втратити кам'яну сокиру. Це значить в очах жителів російської громади втратити святість і силу, чарівний меч викинути і замість нього сидіти з малосольним огірком. Так не правлять. Він не здасться. У росіян інша ментальність. Тому нам доведеться воювати ще довго.
- Можливо, влада на чолі з президентом погано працює над тим, щоб війна закінчилася?
- А як вона може закінчитися? Коли кажуть: "Я зараз закінчу війну", для мене це значить – здатися Путіну. На яких умовах кінець війни? Розділяти Крим і Донбас – на руку Путіну. Ці питання завжди треба ставити разом. Ці території однаково окуповані. Просто Путін назвав це так, а це назвав ось так. Ми користуємося термінологією вбивці, який сказав: тут будуть "республіки", а ось це заберу собі та назву своїм. Ми живемо в термінології окупанта. Ну, гаразд, живемо вже.
Але треба повернути кордон [на Донбасі] – тоді це мир, я розумію. А все інше – це капітуляція, це здача країни. Якщо це відбувається на таких умовах, які хоче Путін, то війну програно. Уся Україна опиниться в його руках. Це ЛДНР буде троянським конем в українській державі. І далі підкуплять політиків, ще звідти депутатиків підтягнуть. Для росіян наш депутат Верховної Ради, якщо він безпринципний (а таких багато), копійки коштує.
- Можливо, для закінчення конфлікту треба ввести миротворчі сили?
- Куди? Поки кордон не віддадуть, куди їх вводити? Путін готовий ввести зараз миротворців для вигляду, щоб з нього зняли санкції. Але Україна на це не згодна. Клімкін як представник влади України у зовнішніх справах на це не згоден. Ми згодні лише на нормальний миротворчий контингент з повним контролем, без будь-якої присутності російських військ. Вони ж хочуть, щоб там стояв дурень в оонівської формі, а при цьому управляти самим, але під цю штуку щоб санкції зняли. У Європі ж продажні депутати недорогі. Для них 100 тисяч доларів – гроші. А Путін заради 100 тисяч доларів не нахилиться навіть, щоб підняти їх.
