RU  UA  EN

Вівторок, 16 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.70
Політика

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Вбивства, герої-терористи і воєнний стан: топ-10 політичних скандалів року, що минає

"Апостроф" вирішив пригадати найгучніші події політичного життя 2018 року

"Апостроф" вирішив пригадати найгучніші події політичного життя 2018 року Фото: GettyImages

В історії української політики 2018 рік став досить важливим. Він ознаменувався неофіційними стартом передвиборчої гонки. Саме в 2018 році задавалися головні тренди майбутніх президентських і парламентських виборів. Тому цей рік не обійшовся без гучних скандалів. Із чим довелося зіткнутися вітчизняній політиці в 2018 році - у добірці "Апострофа".

"Президентські" Мальдіви

Для Петра Порошенка 2018 рік почався не дуже вдало. Перший тиждень січня він провів у відпустці на Мальдівах. Про його запланований відпочинок на сайті Адміністрації президента не повідомлялося. Тому українці про від'їзд президента дізналися від журналістів програми "Схеми".

За їхньою інформацією, Порошенко вирушив на Мальдіви літаком бізнес-класу, який всі дні перебування президента на відпочинку, чекав його в аеропорту. Також журналісти дізналися імена супутників Порошенка. Але серед них не значилися ні його ім’я, ні членів його сім'ї. Після цього з'явилися підозри, що президент має закордонний паспорт із зовсім іншим ім'ям і прізвищем. Журналісти не виключають, що такі підроблені паспорти є у дітей і дружини Порошенка.

В АП довго думали, як реагувати на інформацію про відпочинок президента на Мальдівах. У підсумку в Держприкордонслужбі підтвердили політ Порошенка, зазначивши, що кордон він перетинав законно. Але не уточнювалося, за яким закордонним паспортом.

Ця історія дуже сильно вдарила по рейтингу Порошенка. Багато хто вважав неправильним такий розкішний відпочинок президента країни зі слабкою економікою, і в якій до того ж йде війна. Але деякі стали на бік Порошенка, аргументуючи тим, що він може дозволити собі такий відпочинок за власні гроші. Загалом, відпустка Петра Олексійовича на Мальдівах коштував йому, за інформацією ЗМІ, понад 14 мільйонів гривень.

Вбивства активістів

У перші дні поточного року товариство сколихнула звістка про смерть правозахисниці Ірини Ноздровської. Її тіло знайшли в річці Вишгородського району Київської області. За попередніми даними, у вбивстві Ноздровської підозрюють Юрія Россошанського, батька молодшого Россошанського, який на смерть збив сестру Ірини. Ноздровська намагалася домогтися вироку для винуватця ДТП, за що отримувала погрози з боку Россошанського. На даний момент ніхто не покараний в убивстві Ноздровської, справа досі розглядається в суді. Затриманий тільки Юрій Россошанський.

Влітку постраждала інша активістка - Катерина Гандзюк із Херсона. Її називали головним борцем із корупційними схемами в регіоні, що доставляло багато проблем місцевій владі. 31 липня її облили сірчаною кислотою, через що Гандзюк отримала більш як 30% опіків тіла. У листопаді вона померла, тому справу про напад перекваліфікували в навмисне вбивство. Можливим посередником між організаторами та виконавцями вбивства назвали помічника нардепа "Блоку Петра Порошенка" Миколи Паламарчука Ігоря Павловського. Справа досі не закрита, розслідування триває. Верховна Рада навіть створила тимчасову слідчу комісію для пошуку інформації про потенційних замовників вбивства Гандзюк.

Цього ж літа був застрелений ще один активіст - екс-боєць АТО з позивним "Сармат" Віталій Олешко. Його вбили у дворі його будинку-готелю в Бердянську. У серпні підозрювані у вбивстві Олешка були арештовані, а в грудні був затриманий один із замовників. Не виключено, що "Сармат" був убитий через конфлікти з місцевими політичними авторитетами або на грунті бізнес-інтересів.

Ірина Ноздровська, Катерина Гандзюк, Віталій ОлешкоІрина Ноздровська, Катерина Гандзюк, Віталій ОлешкоФото: з відкритих джерел

Видворення Саакашвілі

Взимку Порошенку вдалося позбутися свого головного конкурента і політичного ворога - Міхеїла Саакашвілі. Через півроку боротьби з ним у владі знайшли механізм, як депортувати політика з країни. 12 лютого співробітники Держприкордонслужби затримали його в київському ресторані. Відео "жорстокого" поводження з політиком, який не чинив опору, облетіло соцмережі.

Через кілька годин після цього стало відомо, що його чартерним рейсом доставили до Польщі. У прикордонній службі звертали увагу, що це не була депортація Саакашвілі. Його вивезли за процедурою реадмісії, тобто повернули в ту країну, з якої він нелегально потрапив на територію України.

З того часу політик проживає в ЄС, навіть відвідує США. Він погрожував в черговий раз повернутися в Україну, але поки не виконав свою обіцянку.

Терорист Савченко

Нелегко в цьому році довелося і нардепу Надії Савченко. З українського героя її швидко перекваліфікували в головного зрадника, агента Кремля і терориста. І ті, хто ще вчора боровся за її звільнення з російської в'язниці, цієї весни з радістю відправив її в українську.

Генпрокурор Юрій Луценко звинуватив її в намірах дестабілізувати ситуацію в країні, почавши з теракту у Верховній Раді. Тут вона, стверджував Луценко, повинна була "знищити урядовий зал і зал для засідань, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе". Як доказ генпрокурор надав відеозапис розмови Савченко, де вона детально обговорює цей план з подільниками. Допомагав їй у цьому Володимир Рубан.

Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

Колеги Савченко по парламенту стверджували, що вона проносила в Раду три гранати і пістолет. Але ніяких підтверджень цьому не було. Зараз нардеп перебуває в СІЗО, остаточний вирок судом ще не винесено.

Антикорупційний суд

Навколо створення українського антикорсуду довгий час плелися різні інтриги, які ледь не посварили вітчизняних політиків із міжнародними партнерами. Останні в особі МВФ шантажували Україну траншем: хочете гроші - запускайте антикорсуд. Яблуком розбрату в цій історії стала суперечка навколо того, за ким буде останнє слово у відборі суддів. Західні партнери вимагали, щоб це право належало міжнародній раді експертів. Українська сторона наполягала на Вищій кваліфікаційній комісії суддів, яку вважають залежною від інтересів АП.

У свою чергу політики України почали звинувачувати партнерів у намірі втручатися у внутрішні справи країни, призначаючи зручних для себе суддів. Тобто кожна сторона боялася поступитися іншій у праві контролювати цей орган.

Переговори щодо антикорсуду тривали кілька місяців. За цей час в історію встиг "заскочити" і прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Він пригрозив своєю відставкою, якщо парламент не проголосує за створення суду.

Загострення пристрастей було на межі: 8 червня, в день голосування за проект закону, в Раду приїхав і президент, і лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк. Це свідчило про те, що переговори велися до останньої хвилини. У результаті сторонам вдалося домовитися, що рада експертів не отримає права вето на призначення суддів, але зможе ініціювати спільне засідання з ВККС у разі невдоволення тим чи іншим кандидатом. Влада, яка шукала різні приводи відкласти питання створення антикорсуду, поспішила донести до суспільства, що голосування за закон - їхнє досягнення.

Правоохоронний трикутник: Ситник, Холодницький і Луценко

У правоохоронних колах також шукали приводи, як себе розважити. Так, давні вороги - директор НАБУ Артем Ситник і генпрокурор Луценко - вирішили укласти тимчасовий союз проти керівника САП Назара Холодницького.

У кабінеті останнього була встановлена прослушка з ініціативи НАБУ і Генпрокуратури. Місцем для жучка був обраний акваріум, який згодом став героєм різних мемів у соцмережах. Приводом для прослуховування розмов у кабінеті Холодницького був "злив" інформації фігурантам кримінальних справ. Тоді ж почалися розмови про його майно та близьке спілкування з політиками, справи проти яких розслідує САП і НАБУ.

Холодницький опинився за крок від звільнення. Остаточне рішення щодо нього приймала Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Але поступово інтерес до цієї справи згас, і вимагати звільнення Холодницького вже ніхто не поспішав. Тому йому вдалося зберегти своє місце.

Назар Холодницкий, Артем Сытник и Юрий ЛуценкоНазар Холодницький, Артем Ситник та Юрій ЛуценкоФото: УНІАН

Фейкове звільнення Сенцова

Українець Олег Сенцов вже кілька років сидить в російській в'язниці. Українська сторона тривалий час намагається умовити Кремль обміняти його на росіян. Але там стверджують, що Сенцов - громадянин Росії, тому він не може бути учасником обміну полоненими.

Вночі 12 серпня російська журналістка Вікторія Івлєва на своїй сторінці у Facebook написала, що нібито літак із Сенцовим вилетів до Києва. Непідтверджену інформацію підхопили українські ЗМІ, активісти і небайдужі громадяни. Але пізніше цю інформацію спростувала влада, повідомивши, що ніяких домовленостей так і не було досягнуто. Таким чином, новина Івлєвої виявилася фейком.

Українсько-російський розвідник Семочко

Ще одну "зраду" в політичну історію країни 2018 року привніс Сергій Семочко - перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки. Журналістам вдалося дізнатися, що близькі родичі Семочка отримали громадянство РФ після анексії Криму (звідки він родом), і постійно туди їздять з Києва. Крім того, вони розсекретили багате життя першого заступника голови СЗР: його сім'я володіє нерухомістю на 8 мільйонів доларів, а також елітними позашляховиками і вертольотом.

Сам Семочко спробував публічно очистити свою репутацію на одному з телеканалів. Він навіть приніс український паспорт своєї дружини, доводячи, що це її єдиний документ. Але в грудні контррозвідка СБУ підтвердила наявність громадянства РФ у дружини Семочка і його дочки.

Сергій СемочкоСергій СемочкоФото: Стоп-кадр з відео-сюжету

Також журналісти розповіли, що Семочко побічно винен у смерті понад 200 людей: з його вини була припинена закупівля ліків для діалізу. Прямих доказів у слідства поки немає.

Незважаючи на всі звинувачення, Семочка не звільнили з СЗР, що викликало обурення багатьох українців.

Санкційний список Кремля

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв 1 листопада підписав документ про введення санкцій проти українських політиків і компаній. У першу редакцію документа потрапило 322 українця. Серед них були і нардепи, і міністри, і бізнесмени. Багато політиків стали на цьому піаритися і використовували як доказ того, що вони - вороги Росії. Ті, хто не потрапив до першого списку, навіть засмутилися, а громадськість стала їх підозрювати у співпраці з РФ.

Але в грудні Кремль допрацював санкційний список, внісши туди ще понад 200 імен. Серед них опинилися навіть проросійські нардепи Олександр Вілкул, Вадим Новинський, Михайло Добкін. Останній із цього приводу навіть нецензурно висловився в коментарях на сторінці Медведєва в твіттері.

Воєнний стан під вибори

Останній місяць року українцям запам'ятається першим за історію незалежності воєнним станом, який закінчився 26 грудня. Приводом його введення стало захоплення українських кораблів, які намагалися пройти в Азовське море через Керченську затоку. Морські сили РФ не дали їм цього зробити, заявивши, що в українців немає дозволу. Один із наших кораблів росіяни протаранили, а українські моряки були затримані. Якою буде їхня доля, поки незрозуміло.

Напад на наші кораблі в Києві оцінили як відкриту агресію Росії проти України, тому на засіданні РНБО було вирішено ввести воєнний стан по всій території країни на 60 днів, щоб бути підготовленим до будь-яких нападів з боку РФ.

Захоплення українських кораблів у Керченській протоціЗахоплення українських кораблів у Керченській протоціФото: GettyImage

Але не всі в українському політикумі оцінили такі дії влади. Для багатьох це стало сигналом того, що в АП шукають шляхи відстрочити президентські вибори, які повинні пройти в березні. Мовляв, при воєнному стані не передбачено проведення будь-яких виборів, в тому числі передвиборних кампаній. Тому в ВР вимагали скоротити воєнний стан до 30-ти днів на обмеженій території. День голосування в парламенті ледь не перетік в ніч. І, незважаючи на невдоволення розвитком ситуації, президент погодився піти на поступки Ради.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Зеленський увійде в історію України, якщо поборе одну з головних мафій країни - Агія Загребельська

Про підводні камені в роботі Антимонопольного комітету України апостроф розповіла колишній уповноважений АМКУ Агія Загребельська

"Хімічна люстрація": чи зможе Зеленський заново очистити владу

Володимир Зеленський має намір піддати люстрації своїх же соратників

Трійка з плюсом: як оцінити п'ятирічний "роман" України та ЄС

Україна неефективно будувала свої відносини з Євросоюзом протягом п'яти останніх років

Новости партнеров

Загрузка...