Мисляча частина України очікує, що вибори врятують "чорні лебеді" - політолог

У 2019 році Україну очікують і президентські, і парламентські вибори. І хоча офіційно передвиборча кампанія розпочалася 31 грудня 2018 року, насправді боротьба за голоси українців триває вже давно. Однак жоден із кандидатів у президенти не має достатньої підтримки населення. Тому є загроза, що Росія може використати цей момент, щоб поставити під сумнів результати виборів, розповів в інтерв’ю "Апострофу" політолог МИХАЙЛО БАСАРАБ.

- Вже офіційно почалась передвиборча президентська гонка, але значний відсоток українців ще не визначились, за кого голосувати. Найпопулярніші Порошенко, Тимошенко, Гриценко, фактично нових обличь не з’явилось. Які будуть наступні три місяці на фоні боротьби за рейтинги та голоси?

- Вже зараз ми можемо говорити про те, що особливістю цієї електоральної кампанії буде надзвичайно низький рейтинг усіх політиків. Подивіться, що відбувається зараз, жоден із політиків не вистрибує за позначку 20%, за останнім соціологічним дослідженням максимум було у Юлії Тимошенко - 21%. Але рейтинг жодного із політиків не зростає динамічно. Рівень недовіри до усіх політиків, до державних інституцій, до держави загалом достатньо високий. Це також наслідок ворожої медіамережі на території України. Це також велика помилка Петра Порошенка, який вважав, що толеруючи кремлівські медіа на території України, він зможе вибити для себе якісь особливі умови лояльності і присутності в ефірі цих телеканалів. Насправді ці телеканали не шкодують нікого, вони знищують взагалі політичний клас в Україні. Тобто їх основне завдання - зробити так, щоб українці не довіряли усім політикам разом, а саме це ми бачимо в електоральних рейтингах. Тому навряд чи ми будемо спостерігати стрімке зростання електоральних рейтингів фаворитів передвиборчої кампанії. Проходження в другий тур буде з дуже скромними показниками.

Чи будуть соціологічні війни? Так, вони будуть, але це впливає на виборців у тому випадку, якщо викидати через ЗМІ якусь неправдиву або маніпулятивну соціологію. Але експерти дуже чітко знають, які соціологічні компанії проводять реальні дослідження, і даним яких варто довіряти. Насправді - це бізнес, який будується на репутації. Усі серйозні соціологічні кампанії розуміють, що схибивши один раз або двічі, можна втратити бізнес назавжди. Тому, є там, умовно, п’ятірка соціологічних компаній, до результатів опитувань яких варто приглядатись, і на основі результатів яких варто робити певні висновки.

Що стосується можливого розвитку подій, то є таке відчуття, що мисляча частина суспільства очікує на якихось там "чорних коней" чи "чорних лебедів", які можуть виникнути в кульмінаційний момент виборчої кампанії. Коли мене запитують, у кого які шанси і за кого голосувати, я не уникаю відповіді, але всім кажу: давайте почекаємо до середини березня. Ми живемо в такий час і період, коли з однієї сторони все очевидно, але з іншої - дуже не прогнозовано. Коли в мене запитують про результати виборів, то я кажу: чекайте, може початися активна фаза Третьої світової війни, яка вже триває, але не дійшло до відкритої ескалації і збройного протистояння, яке може статися в будь-який момент, якщо уважно подивитися, що відбувається в світі.

Також цілком можливо, що будуть спроби взагалі зірвати виборчий процес. Це може робитись для того, щоб підірвати не лише легітимність державних інституцій, а для того, щоб підірвати легітимність держави загалом. Наприклад, вибори будуть оголошені, але їх не вдасться провести або не вдасться підрахувати результати голосування: стануться, не дай боже, якісь події дуже неочікувані і несподівані під час передвиборчої кампанії. Усе це може бути, і ми повинні бути готові до цього. Дуже важливо, щоб ці вибори - і президента, і парламенту в 2019 році відбулись і відбулись спокійно, бо очікувати можна чого завгодно.

- Наскільки сильно може змінити ситуацію офіційна поява Зеленського як кандидата в президенти?

- Тривале інтерв’ю, яке Зеленський дав Гордону, певним чином змінило моє особисте ставлення до Зеленського як до кандидата, кажу як політолог. Це не мій кандидат, але я побачив, що він не такий маргінальний, яким міг здаватися на перший погляд. Видно, що людина налаштована на значно більший результат, ніж можна було очікувати. Тобто спочатку здавалося так, що він буде працювати на виборця Півдня і Сходу країни, і його передвиборчий порядок денний буде певною мірою збігатися з порядком денним так званих синіх кандидатів, колаборантів, проросійських кандидатів, які також працюють на Південь та Схід. "Мир, жвачка, дружба с ОРДЛО", друга державна мова – російська, позаблоковий статус і набір інших пропагандистських інструментів кандидатів, які орієнтуються на вибір цього поясу. З інтерв’ю склалося враження, що Зеленський не покладає надій там працювати, і мені здається, що одним із завдань цього інтерв’ю, було показати себе нетоксичним кандидатом для жителів центрального і західного регіонів. Тобто в ключових маркерах він себе чітко відпозиціонував: він не проросійський, він за єдину державну мову, він допомагав разом із "Кварталом" бійцям, тобто забито кілька основних кілків, які відкрили можливість для спілкування з виборцями Центру і Заходу України.

Михайло Басараб в студії Апостроф TVФото: Дарія Давиденко / Апостроф

Далі я проаналізував рейтинги в усіх областях України, побачив, що Зеленський вже зараз на Поліссі має високу електоральну підтримку. А це говорить про те, що ці регіони уже сьогодні варті уваги з його боку, уже сьогодні він може розраховувати на покращення своїх позицій і нарощення електоральної підтримки в цих областях. Тому це не настільки простий кандидат, як здавалося на перший погляд.

Шанси Зеленського потрапити в другий тур є. Хоча є ще один важливий момент: соціологи говорять про те, що переглядаючи рейтинг Зеленського, потрібно розуміти, що у нього сама нестабільна електоральна база, тобто виборці, які не ходять або не дійдуть до виборчих дільниць в значній частині. Тому рейтинг, який у нього на сьогодні є, не факт, що він отримає його на виборчих дільницях.

- Коли ми говоримо про вибори в Україні, ми завжди згадуємо про зовнішній вплив: наприклад, на кого з кандидатів ставить США, Росія чи ЄС? Сьогодні ми вже можемо про це говорити, чи вони ще придивляються?

- У мене недостатньо інсайдерської інформації, щоб говорити про настрої у Вашингтоні. Думаю, що це спрощена картинка, коли ми говоримо, що Вашингтон ставить на того чи іншого кандидата. Взагалі не факт, що ставка робиться на одного кандидата, можливо, навіть є лінійка кандидатів, які плюс-мінус бажані чи прийнятні для Сполучених Штатів Америки. Те саме стосується і Росії, для якої є також прийнятні і неприйнятні кандидати. Називати зараз прізвища - хто і кого влаштовує чи ні, дуже важко. Наприклад, Юлія Тимошенко через Медведчука комунікує з Москвою, хоча ця інформація спростовується, однак такі припущення все ж існують. З іншого боку, цілком можливо, що її команда веде роботу з Білим домом, намагаючись переконати, що вона - саме той прийнятний кандидат для США.

Мені здається, що Сполучені Штати зі своїми симпатіями чи антипатіями, все одно будуть співпрацювати з тим кандидатом, який переможе на виборах. Що стосується Росії, то її основним завданням є хаотизувати процес виборів, зробити так, щоб хто б не став президентом України, він був слабким президентом, а можливо, навіть взагалі зірвати вибори. Мені здається, що це оптимальний результат для Росії.

- Може статися так, що коли ми отримаємо результати виборів, почнеться хаос, через те що певна частина людей поставить під сумнів легітимність нового президента?

- Цілком може бути. Подивіться, як Росія використовує свій підхід, який полягає в тому, що Росія фактично не визнає українську владу, яка була обрана після Революції гідності. Вони говорять про переворот, про Януковича, який, на їхню думку, досі вважається легітимним президентом, а все, що відбулося після Революції гідності, є сумнівним. Це позиція Росії. Зрозуміло, що це періодично використовується в заявах як переговорна позиція, коли йдеться про стосунки України і Росії, і для неї дуже важливо зберегти цю карту в руках.

- Дискусійне питання: які вибори більш важливі для країни – президентські чи парламентські?

- Парламентські вибори будуть не менш важливі в 2019 році. От давайте трохи помоделюємо. Момент перший: якщо не відбудеться якихось подій, і все буде спокійно, то президент переможе з великим баластом несприйняття значної частини суспільства. Наприклад, переможе Порошенко або Тимошенко, то добра частина суспільства, якщо не більша, буде вважати це особистою поразкою. Про даних осіб відомо дуже багато, і українці уже сформували своє ставлення до цих людей, це люди з лімітованим рівнем електоральної підтримки. У кожного з них є міцна стеля. От про Тимошенко давно відомо, що в неї є міцне ядро, але і рівень несприйняття також достатньо високий: це політик, який не залишає байдужим - є або яскраві прихильники Тимошенко, або люди, які категорично не сприймають її. Те саме сьогодні ми бачимо і у Порошенка, оскільки у нього є високий антирейтинг, його перемога може бути сприйнята як особиста поразка для значної частини суспільства. Те саме стосується і Зеленського: якщо він переможе, то значна частина суспільства буде з острахом дивитися на цього новообраного президента, думати - "боже, що буде через півроку чи через рік з країною"?!

Михайло Басараб в студії Апостроф TVФото: Дарія Давиденко / Апостроф

Тому в цьому контексті дуже великі сподівання будуть саме на парламентські вибори. Виборці, які отримають того президента, якого вони не хотіли, бажатимуть сатисфакції на парламентських виборах, і тому увага до парламентських виборів буде не менш важливою, ніж до президентських. Крім того, тут дуже багато цікавих нюансів, зокрема, як новообраний президент співіснуватиме з Верховною Радою, оскільки він має призначити Генерального прокурора України, свого керівника СБУ, міністра оборони, міністра закордонних справ. Ці всі кандидатури повинні отримати схвалення парламенту. Тому тут дуже багато цікавих моментів, і логічну відповідь на це питання повинні будуть поставити саме парламентські вибори.

Водночас Росія теж намагатиметься активно грати на парламентських виборах для того, щоб популісти і сили реваншу здобули критично важливу кількість голосів в парламенті, бажано навіть більшість, щоб відмотати назад усі ті позитивні зміни, які відбулись в Україні після 2014 року, щоб парламент пішов на ухвалення капітулянтських рішень у взаєминах з Росією, а це те, на що не пішов чинний склад Ради.

- Чи можна говорити про те, що в парламенті після виборів буде змінена політична еліта, і чи буде створена опозиція?

- Багато що буде залежати від президентських виборів. Коли ми сьогодні дивимось соціологію, мене, наприклад, рейтинги партій цікавлять меншою мірою. Бо президентські вибори можуть внести істотну корекцію в рейтинги партій, які балотуватимуться до парламенту. Тому те, що ми бачимо сьогодні - електоральні рейтинги партій, це абсолютно не означає, що в липні, всі ці дані залишаться такими самими. Тому говорити зараз про те, яким буде наступний парламент, абсолютно завчасно, ми не знаємо, чим президентські вибори закінчяться, а вони істотно впливатимуть на перебіг парламентської кампанії.

Але можна сказати, що є загроза збільшення частки популістів і проросійських політичних сил в наступному складі парламенту. Кількість конструктивних прозахідних сил може зменшитись, якщо дивитися на сьогоднішні електоральні рейтинги. Тому поборотися за парламент кожному виборцю ще доведеться, а перед тим - поборовшись за президента України. Упевнено не можна сказати, що отримаємо парламент, який продовжить здійснювати позитивні зміни в Україні. Ця боротьба ще попереду!